73. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Алгоритм розробки рекомендацій щодо зниження ризику.

1.Визначення вражаючих факторів небезпек та можливих кінцевих станів.

2.Побудова імовірнісної моделі об’єкту – ДП, ДВ.

3.Розрахунок імовірності небажаних подій. Генерація мінімальних перерізів (Min Cat).

4.Аналіз значимості (важливості).

5.Аналіз чутливості .

6.Визначення подій, що найбільш впливають на ризик.

7.Розробка плану модернізацій чи покращення стану об’єкту.

74. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику.

75. Статистичний метод. Метод аналогій.

76. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей.

77. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику.

78. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків.

79. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.

80. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації НС.

Під процесами управління економічною безпекою регіону розуміється регламентована нормами права сукупність послідовних дій, реалізованих різними відомствами державного, регіонального, місцевого рівнів, спрямованих на створення правової, організаційної, економічної складових механізму забезпечення економічної безпеки регіону, а також формування умов для його ефективної реалізації.

Заходи, що застосовуються в умовах дії режиму надзвичайного стану, є недопустимими і антиконституційними у звичайних умовах життєдіяльності, але їх застосування необхідне у випадках виникнення НС, коли для ліквідації загрози безпеці недостатньо звичайних правових засобів. НС вимагає застосування адекватних заходів – у протилежному випадку, держава не буде здатна забезпечити виконання покладених на неї функцій, що закріплені у Конституції.

Ефективний захист людини у надзвичайних ситуаціях досягається своє-часним і грамотним використанням заходів захисту. Заходи захисту діляться на індивідуальні (313), першої медичної допомоги (ПМД), та колективні (КЗЗ).

81. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, що спричиняється аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призводить (може призвести) до загибелі людей чи значних матеріальних втрат.

Загальними ознаками НС вважаються:

• наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов для їх життєдіяльності;

• заподіяння економічних збитків;

• істотне погіршення стану природного (або соціального) довкілля.

Рівень НС визначається фахівцями на основі аналізу трьох груп факторів: територіального поширення; розміру заподіяних (очікуваних) економічних збитків і людських втрат; класифікаційних ознак НС, що включають генезис НС (техногенні, природні, соціально-політичні, воєнні), а та-кож масштаб НС (об’єктові, місцеві, регіональні та загальнодержавні).

Для боротьби з НС в Україні розроблена єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДС НС), головною підсистемою якої є забезпечення пожежної безпеки (СЗПБ), що має свої територіальні державні структури і, перш за все, органи і підрозділи ДПО, від якості й ефективності роботи яких залежить стан СЗПБ.

Оскільки проектування організаційних структур пов’язано, окрім іншого, із “слабоструктурованими проблемами”, їх розв’язання не обмежується застосуванням лише засобів математичного формалізму, а вимагає експертних оцінок. Разом з тим, найбільш придатним для поєднання ме-тодів формального і неформального аналізу структур управління визначається і захищається системно-цільовий підхід.