68. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.

Напруження визначається як психічний стан, обумовлене очікуванням несприятливих для суб'єкта подій, супроводжуваних відчуттям загального дискомфорту, тривоги, іноді страху. Але уявити собі "беземоційно" напруження, практично неможливо. На думку багатьох дослідників, основною причиною виникнення напруги є незадоволена потреба.

Стрес визначають як інтегральний відповідь організму і особистості на екстремальні дії або підвищене навантаження.

Стрес людини - звичайна реакція організму на життєві переживання. Тільки тривала, несподівана стресова ситуація негативного характеру призводить до виснаження захисних механізмів людини. Найбільш часто емоційні стреси викликають виразкову хворобу 12-палої кишки, хронічний гастрит, виразковий коліт, гіпертонію і т. д. Чи можна жити без стресів? Оскільки будь-яка життєва активність супроводжується переживаннями, цілком очевидно, що повної свободи від стресу не існує. Щоб боротися зі згубними емоціями, потрібно думати про хороше.

Розрізняють таке напруження: фізичне, сенсорне, інтелектуальне, емоційне, очікування і також напруження, викликане необхідністю часто перемикати увагу.

69. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.

Основними психотипами психічно здорових людей є:

Паранояльний психотип: ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями.

Епілептоід

Істероід: ці люди стараються, щоб будь-який їхній учинок, будь-яка робота стали об'єктом уваги для оточуючих. Якщо оцінити нікому, то і справа може почекати. У крайньому випадку, істероід може зіграти роль перед самим собою, але обов'язково зіграти, а не просто щось зробити.

Шизоїд

Гіпертім

Зміна стресових станів у людей

Зміна стресового стану відбуваєть відповідно до ситуації, яка постала перед людиною.

Хронічний стрес припускає наявність постійного (або такого, що існує тривалий час) значного фізичного і морального навантаження на людину, в результаті якого її нервово-психологічний чи фізіологічний стан є надзвичайно напруженим.

Гострий стрес - стан людини після події чи явища, в результаті якого вона втратила психологічну рівновагу.

Фізіологічний стрес виникає від фізичного перевантаження організму і (або) впливу на нього шкідливих факторів навколишнього середовища (зависока чи занізька температура в робочому приміщенні, сильні запахи, недостатня освітленість, підвищений рівень шуму).

70. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.

У загальному випадку аналіз ризику буває якісний і кількісний. Загальний аналіз ризику і здійснюють у наступній послідовності.

1. Виявлення ризику конкретних рішень або дій, а також його можливих наслідків.

2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають рівень ризику.

3. Аналіз виявлених факторів з позицій ступеня їх впливу на рівень ризику.

4. Оцінка варіантів ризикованих рішень з наступних двох точок зору:

• визначення можливості їхньої реалізації при наявності ризику (чи можна це зробити?);

• визначення економічної доцільності їхнього прийняття при наявності ризику (що це дасть?).

5. Установка припустимого рівня ризику (якою сумою можна ризикнути і при якій імовірності втрат можна йти на ризик).

6. Аналіз окремих етапів робіт за обраним рівнем ризику.

7. Розробка заходів щодо зниження ризику.

8. Вибір найбільш прийнятних варіантів рішень.

Об’єкти техносфери та природне середовище.

Одним з елементів системи “людина – життєве середовище” є середовище життя людини тому, що торкається сутності людського життя, сфери її діяльності і взаємозв’язків із навколишнім середовищем. Середовище – це і простір для проживання, і дуже важливе джерело ресурсів, воно має великий вплив на духовний світ людей, на їх здоров’я і працездатність.

Техносфера – це регіон біосфери в минулому, перетворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.

Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності довкілля, до росту комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Все це позитивно позначилось на умовах життя і в сукупності з іншими факторами (покращання медичного обслуговування тощо) відбилося на тривалості життя людей.

Але створення руками і розумом людини техносфери, призначеної максимально задовольняти її потреби у комфорті і безпеці, далеко не виправдувала надії людей. Нераціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, зміни регенераційних механізмів біосфери, деформації сформованого протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги глобальної земної соціоекосистеми.