- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •36.Класифікація об’єктів за їхньою пожежо - вибухонебезпекою.
- •37.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •38.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •39.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •40.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •41.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •42.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •43. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •44. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •45. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •46. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •47. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •48. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •49. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •50. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •51. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •53. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •56. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •57. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
- •59. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •60. Маніпуляція свідомістю.
- •61. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.
- •62. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •63. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •64. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •65. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •66. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •67. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •68. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •69. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •70. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •71. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •72. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •73. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •81. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •82. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •91. Іформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •92. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •93. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у нс
- •94. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •95. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •96. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •97. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •98. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •99. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •100. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •101. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •102. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •103. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •105. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
- •1. Модель життєдіяльності людини.
56. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
Технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру.
У XXI столітті велика вірогідність зростання технологічного тероризму, тобто проведення терористичних актів на підприємствах, аварії на яких можуть створити загрозу для життя і здоров'я населення або викликати значні екологічні наслідки.
Для України актуальність цієї проблеми зросла у зв'язку з тим, що фізичне старіння і зношеність основних засобів виробництва в більшості галузей промисловості перевищили 70 відсотків. Затримується виведення з експлуатації небезпечних об'єктів із застарілим і фізично зношеним технологічним обладнанням. Комунальне господарство і промислові підприємства не оснащуються сучасними системами автоматизації, сигналізації та оповіщення.
Значну небезпеку для населення і міського середовища становлять сховища нафтопродуктів і хімічно небезпечних речовин, насамперед аміаку, хлору тощо.
57. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
58. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
Інформація - це відомості про оточуючий світ, процеси, що відбуваються в ньому, які сприймаються людиною або спеціальним пристроєм для її потреб. Інформація необхідна кожній людині як умова, так і засіб її існування у суспільстві. Збільшення обсягів інформаційного обміну між людьми привело до появи нового типу культури - інформаційної. Його характерними рисами є підвищення ефективності передавання інформації одне одному особисто або за допомогою спеціальних засобів, її всебічна класифікація та уніфікація з метою найбільшої компресії. Про значення впливу інформаційних факторів на життєдіяльність сучасного суспільства свідчить і той факт, що створений людством у природному середовищі "штучний світ" утворює сьогодні не тільки техносфера (світ техніки, технологій, складних інженерних споруд тощо), але й інформаційна сфера, значимість якої для життя кожного індивіда безупинно зростає. У найбільш загальному вигляді інформаційну сферу (або інформаційне середовище) утворюють:
- суб'єкти інформаційної взаємодії або впливу (люди, організації, системи);
- властно інформація, призначена для використання суб'єктами інформаційної сфери;
- інформаційні технології та технічні засоби;
- інформаційна інфраструктура, що забезпечує можливість здійснення обміну інформацією між суб'єктами;
- суспільні відносини, які складаються у зв'язку з формуванням, переданням, поширенням і зберіганням інформації, а також система їхнього регулювання.
Можливості оперативного обміну економічною, науково-технічною, культурною, політичною, військовою та іншою інформацією є безсумнівним благом, великим досягненням цивілізації. Без інтенсивного обміну інформацією, постійного інформаційного зв'язку з навколишнім середовищем взагалі неможлива нормальна життєдіяльність людей. У той же час загальною закономірністю суспільного розвитку є типова ситуація, коли сучасна людина все рідше знаходить час і можливості для звичайного спілкування з людьми, що її оточують, та безпосереднім обміном важливою життєвою інформацією. Основну частину інформації, необхідної для адекватного поводження в суспільстві, вона одержує з теле - і радіопрограм, газет та інших періодичних видань. Особливо показово це відбивається при формуванні людської думки з питань, які не знаходять порозуміння у безпосередньому досвіді соціуму. Зокрема, про політичне життя і його лідерів, економічну кон'юнктуру, обстановку в інших країнах і регіонах тощо. Загальна комп'ютеризація суспільства також сприяє прискореному переходу від фізичної до розумової праці, що, без сумніву, є показником прогресу людства. Оскільки характеристики комп'ютеризованого виробничого середовища (умови праці) наближаються до комфортних, а рівень технічної оснащеності побутової діяльності, у свою чергу, - до виробничого. Однак, як відомо, будь-яке благо за певних умов або при неправильному використанні може перетворитися на лихо.
"Комп'ютерні" небезпеки прогнозувалися ще на початку розвитку кібернетичного знання, але це були, в принципі, утопічні застереження. Сьогодні ж, у зв'язку з появою "дружніх " та інтелектуальних електронних засобів, які позбавлені особистих, корисливих інтересів, але несуть реальну загрозу ізоляції людини від собі подібних, все набагато серйозніше. Припинення інформаційних контактів із соціальним середовищем, як правило, провокує особистісну деградацію людини, стає джерелом різних відхилень -аж до психічних розладів. Тобто вплив загальної комп'ютеризації суспільства та засобів її реалізації на здоров'я людини, її психіку далеко не безпечний. Дисплей комп'ютера негативно впливає на зір людини, спричиняє розумові перевантаження та швидке стомлення нервової системи, провокує виникнення психічних захворювань. Більше того, поки що ніхто не може виразно повідомити, яким є вплив комп'ютера на біосферу та живі організми. Можна також очікувати, що поширення використання комп'ютерної техніки сприятиме розповсюдженню у суспільстві психології індивідуалізму.
У техноцентро-ваних людей відбувається навіть зміна поглядів на любов і сексуальне життя. Вони розглядаються не як позитивні, життєві стимули, а як засоби полегшення напруги. Загальна комп'ютеризація може привести до техностресу. Це зовсім нова, сучасна хвороба адаптації, викликана нездатністю людини адекватно реагувати на неординарну інформаційно-комп'ютерну технологію. Ще один парадокс інформатизації, медіатизації та комп'ютеризації полягає в тому, що вміння використовувати інформаційні технології стимулює розвиток інтелектуальних здатностей в певному напрямку, але в той же час може негативно позначитися на них в інших. Йдеться, наприклад, про можливість виникнення "інтелектуальної" гіподинамії.
