
- •1.Модель життєдіяльності людини.
- •2.Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- •4.Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства.
- •5.Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- •6.Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- •7.Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •8.Види небезпек: мікро- та макро-біологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
- •10.Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
- •11.Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту.
- •12.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •15.Вражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів та наслідки.
- •16.Пожежі у природних екосистемах.
- •17.Вражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів та наслідки.
- •18.Біологічні небезпеки.
- •19.Вражаючі фактори біологічної дії.
- •20.Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії.
- •21.Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
- •22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
- •23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
- •24.Техногенні небезпеки та їх вражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу.
- •25.Класифікація, номенклатура і одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек.
- •26.Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу.
- •27.Втрати міцності, деформації, провали і руйнування будівель та споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж.
- •28.Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.
- •29.Вимоги до транспортування небезпечних речовин.
- •30.Маркування небезпечних вантажів з небезпечними речовинами.
- •31.Гідродинамічні об’єкти і їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій).
- •32.Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки.
- •33.Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння.
- •34.Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Небезпечні для людини фактори пожежі.
- •35.Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення навколишнього середовища.
- •36.Класифікація об’єктів за їхньою пожежо - вибухонебезпекою.
- •37.Показники пожежо вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки.
- •38.Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій, відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки.
- •39.Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами.
- •40.Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму.
- •41.Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення.
- •42.Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у разі радіаційної аварії.
- •43. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики.
- •44. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій внаслідок аварії на чаес.
- •45. Режими захисту населення Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин.
- •46. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини.
- •47. Характеристика класів небезпеки згідно із ступенем їхньої дії на організм людини.
- •48. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства у разі виникнення аварій з викидом небезпечних хімічних речовин.
- •49. Класифікація суб’єктів господарювання і адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою.
- •50. Типологія аварій на хімічно-небезпечних об’єктах та вимоги до їхнього розміщення і розвитку.
- •51. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
- •53. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження.
- •56. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму.
- •57. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки.
- •58. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства.
- •59. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства.
- •60. Маніпуляція свідомістю.
- •61. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення.
- •62. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Алкоголізм та наркоманія.
- •63. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину.
- •64. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі.
- •65. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
- •66. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
- •67. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості.
- •68. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження.
- •69. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, що знаходяться в районі нс.
- •70. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище.
- •71. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику.
- •72. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від нс.
- •73. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.
- •81. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.
- •82. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •91. Іформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення нс або реагуванням на нс та організації ліквідування її наслідків.
- •92. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення нс та аварій.
- •93. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у нс
- •94. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту.
- •95. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в нс об’єкту господарювання.
- •96. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення нс, правил поведінки та способів дій в цих умовах.
- •97. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення нс.
- •98. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в нс.
- •99. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації нс. Сили і засоби постійної готовності.
- •100. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків нс.
- •101. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.
- •102. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні нс.
- •103. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів.
- •105. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючи розчини.
- •1. Модель життєдіяльності людини.
22.Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб.
Холера (від chole — жовч і rheo — течу) — антропонозне інфекційне захворювання, викликане холерними вібріонами, їхніми токсинами, що проникають через рот у травний тракт здорової сприйнятливої людини, супроводжуване зневодненням організму. Хвороба супроводжується підвищеною проникністю клітинних мембран епітелію слизової оболонки тонких кишок для води і мінеральних солей, протікає при рясному виділенні їх з організму з дуже рідкими випорожненнями, а також блювотними масами, характеризується зневодненням, розладами водно-електролітного балансу, гемодинаміки і функції нирок. При несприятливих умовах холера швидко набирає характеру епідемії або навіть пандемії, тобто охоплює багато країн, а з часом може досягати світового розповсюдження.
Керуючись показниками порушення водно-соляного обміну і ступеня його зневоднювання, у даний час розрізняють такі клінічні форми холери:
важку форму, що супроводжується значними розладами водно-електролітного балансу;
середньо важку, що характеризується помірно вираженим зневоднюванням організму і прискореним розрідженим стулом;
легку, а також надлегку, стерті форми, що супроводжуються дуже незначними проявами зневоднювання організму хворого.
Сибірка (антракс, карбункул злоякісний) — гостра бактерійна зоонозна інфекція, що характеризується інтоксикацією, розвитком серозно-гемморагічного запалення шкіри, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів, що протікає в шкірній або септичній формі. Викликається бактерією Bacillus anthracis. Сибірка раніше була досить розповсюдженим захворюванням тварин і нерідко людей, тепер трапляється лише спорадично, переважно як професійне захворювання.
Форми
Шкірна – сибірковий карбункул, лімфангіт, лімфаденіт.
Кишкова – гострий геморагічний коліт
Легенева – геморагічна пневмонія (без лікування 100% летальність)
Септична – ускладнення внаслідок генералізації процесу
Сказ смертельна хвороба людини і тварин, відома з глибокої давнини.
Снід - синдромом набутого імунодефіциту. Віруси СНіДу були одночасно відкриті у 1983 р. біологами у Франції та США. Встановлено, що віруси СНіДу передаються під час переливання крові, нестерильними шприцами, статевим шляхом, а також при вигодовуванні дитини грудним молоком.
Епідемія грипу описана Гіппократом ще у 412 р. до н.е. У ХХ ст. були відмічені 3 пандемії грипу. У січні 1918 р. в Іспанії з’явилися повідомлення про епідемії грипу, які отримали назву «іспанка». «Іспанка» обійшла весь світ, заразивши близько 1,5 млрд людей (проминула лише кілька загублених в океані острівків) і забрала 20 млн життів більше, ніж перша світова війна.
23.Інфекційні захворювання тварин і рослин.
Інфекційні хвороби — розлади здоров'я тварин, що виникають внаслідок зараження живими збудниками (вірусами, патогенними білками-пріонами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими грибами, мікоплазмами, іншими патогенними мікробами) і передаються від заражених тварин здоровим. ПРИКЛАД туляремія, туберкульоз, лістеріоз,
Інфекційні хвороби рослин спричиняють різні мікроорганізми: віруси і мікоплазми, бактерії, гриби. Дія їх багатоманітна: вони викликають всіляку гниль, в'янення, плямистості, виразки, нарости, деформації. Деякі збудники, так звані облігатні (обов'язкові), не живуть зовні рослини-господаря. Інші можуть існувати і за рахунок мертвого органічного матеріалу - їх називають факультативними (необов'язковими) паразитами.
Інфекція може поширюватися як безпосередньо від хворої рослини до здорової, так і за допомогою комах, людини, через воду, повітря.
ПРИКЛАД Борошниста роса, Несправжня борошниста роса, Сіра гниль, Плямистості, Іржа.
Широке розповсюдження заразних хвороб тварин називається епізоотією, а рослин епіфітотією.