Особливості обліку статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями

Підприємствами з іноземними інвестиціями визнаються господарські товариства будь-якої організаційно-правової форми, створені на території України спільно з нерезидентами, за виконанням таких умов:

• іноземні інвестиції здійснюються з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту;

• у статутному капіталі підприємства-емітента передбачено не менше 10% внесків іноземних інвесторів;

• іноземні інвестиції оцінені в іноземній конвертованій валюті, що належить до 1-ї групи Класифікатора валют і банківських металів, і перераховані у валюту України за курсом НБУ на дату підписання статутних документів.

Статус підприємства з іноземними інвестиціями господарські товариства набувають з дня зарахування іноземної інвестиції на свій баланс.

Рішення про створення підприємства з іноземними інвестиціями первісно має бути відображено в протоколі зборів засновників. У цьому документів має бути зафіксована наступна інформація:

• назва новоствореного підприємства, його організаційно-правова форма, кількість і перелік учасників;

• величина статутного капіталу, яка встановлюється засновниками довільно;

• порядок розподілу часток у статутному капіталі між засновниками, вид внесків кожного з учасників;

• вид іноземної інвестиції (у разі майнових внесків, його марка, кількість і вартість).

Рішення засновників про формування статутного капіталу підприємства із залученням іноземних інвестицій та інші істотні умови, зафіксовані в протоколі установчих зборів, затверджуються статутом підприємства. При цьому розмір статутного капіталу зазначається в іноземній валюті і в гривнях за офіційним курсом НБУ на дату підписання статуту.

Статутний капітал такого ТОВ має бути сформований до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Документальним підтвердженням фактичного здійснення внесків у грошовій формі є: платіжні доручення банку – при безготівковому перерахуванні коштів; квитанції із зазначенням призначення платежу – при готівковій оплаті в касу банку.

Внески у вигляді майна оформляються актом приймання-передачі для кожного учасника окремо і підписуються уповноваженою особою. Майновий внесок нерезидента підтверджується ВМД при ввезені майна на територію України. Дата оформлення декларації є датою фактичного внесення майнової інвестиції.

Чинне законодавство не вимагає обов’язкової реєстрації іноземних інвестицій. Водночас незареєстровані інвестиції не дають права на отримання пільг і гарантій, які передбачені Законом України №93 від 19.03.96р. «Про режим іноземного інвестування».Для проведення реєстрації іноземний інвестор або уповноважена ним особа повинен подати до органу державної реєстрації наступні документи:

• інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках із позначкою до органу ДПС про фактичне внесення інвестиції;

• документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори (контракти), виписки банку з валютного рахунку підприємства-емітента, ВМД тощо);

• документ, що свідчить про внесення засновником плати за реєстрацію інвестиції (платіжне доручення);

• документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції.

Статутний капітал ТОВ складається з вартості внесків його учасників. Після реєстрації статуту підприємства розмір статутного капіталу в обліку відображають проведенням Дт 46 «Неоплачений капітал» - Кт 40 «Статутний капітал». За дебетом рахунку 46 відображається заборгованість засновників за внесками, а за кредитом – її погашення. Облік ведеться в іноземній валюті та гривнях. У валюті балансу внесок іноземного інвестора відображається за курсом НБУ, що діяв на дату реєстрації статуту підприємства. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за кожним учасником окремо, для чого відривається відповідних субрахунок.