
- •Рівні та аспекти проектування мкс
- •Основні задачі функціонально-логічного і програмного рівнів:
- •1.1.2. Схема процесу проектування
- •1.1.3. Методика рішення задач проектування
- •1.2. Типові структури мк-систем і пристроїв
- •1.3. Використання жорсткої і програмованої логіки
- •1.5. Основні характеристики і класифікація однокристальних мікроконтролерів
- •1.6. Обгрунтування застосування та вибору сімейства омк для систем і пристроїв, що проектуються
- •1.7. Особливості розробки апаратних засобів мк-систем
- •1.8. Особливості розробки прикладного програмного забезпечення
- •2. Структурна організація та режими роботи омк pic
- •2.1. Загальні відомості про омк pic та їхня класифікація
- •1. Мікроконтролери, які можуть бути багаторазово запрограмовані
- •2. Мікроконтролери, які одноразово програмуються (отр).
- •3. Мікроконтролери, які програмуються на підприємстві, що їх виготовляє (qtp).
- •4. Мікроконтролери, які послідовно програмуються на підприємстві, що їх виготовляє (sqtp).
- •5. Масочні мікроконтролери (rom).
- •2.2. Однокристальні мікроконтролери базового сімейства pic16c5x
- •2.2.1. Особливості структурної організації та функціонування
- •2.2.2. Позначення виводів і їхнє функціональне призначення
- •2.2.3. Організація пам'яті програм
- •2.2.4. Оргаізація пам'яті даних
- •Опис спеціальних регістрів pic16с5х
- •2.2.5. Регістр стану status
- •2.2.7. Програмний лічильник
- •2.2.8. Стек і повернення із підпрограм
- •2.2.9. Робочий регістр w
- •2.2.10. Порти вводу-виводу
- •2.2.11. Таймер/лічильник
- •2.2.12. Режими роботи і спеціальні функції
- •2.2.13. Біти конфігурації
- •2.2.14. Типи генераторів
- •2.2.15. Скидання
- •2.2.16. Сторожовий таймер
- •2.2.17. Режим пониженого енергоспоживання
- •2.2.18. Захист програми від зчитування
- •2.2.19. Індивідуальна мітка
1.2. Типові структури мк-систем і пристроїв
Типова структура МК-системи керування показана на рис. 1.3 і складається з об'єкта керування, мікроконтролера та апаратури їх взаємного зв'язку (АВЗ).
Мікроконтролер шляхом періодичного опиту інформативних слів (ІС) генерує відповідно до алгоритму керування послідовності керуючих слів (КС). Інформативні слова – це сигнали стану об'єкта (СС), сформовані датчиками об'єкта керування, і прапорці. Вихідні сигнали датчиків внаслідок їх різної фізичної природи можуть зажадати проміжного перетворення на аналого-цифрових перетворювачах (АЦП) або на схемах формувачів сигналів (ФС), які частіше за все виконують функції гальванічної розв'язки і формування рівнів двійкових сигналів стандарту ТТЛ.
Мікроконтролер з необхідною періодичністю оновлює керуючі слова на своїх вихідних портах. Деяка частина керуючого слова інтерпретується як сукупність прямих двійкових сигналів керування (СК), які через схеми формувачів сигналів (підсилювачі потужності, реле, оптрони і т.п.) надходять на виконавчі механізми (ВМ) і пристрої індикації. Інша частина керуючого слова представляє собою упаковані двійкові коди, які через цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП) впливають на виконавчі механізми аналогового типу.
Якщо об'єкт керування використовує цифрові датчики та цифрові виконавчі механізми, то наявність ЦАП і АЦП в системі необов'язкова.
До складу апаратури зв'язку, яка, як правило, побудована на інтегральних схемах серії ТТЛ, входить регістр прапорців, на якому фіксується деяка множина ознак, що специфікуються, як об'єкта керування, так і процесу роботи контролера.
Цей
регістр
прапорців використовується як апаратурний
засіб реалізації механізму взаємної
синхронізації відносно повільних і
ймовірних процесів в об'єкті керування
і
швидких процесів в контролері. Регістр
прапорців доступний як контролеру, так
і датчикам. Внаслідок цього він є зручним
місцем фіксації сигналів ГОТОВИЙ/ОЧІКУВАННЯ
при
передачах з квитанціями
або сигналів ЗАПИТ ПЕРЕРИВАННЯ/ПІДТВЕРДЖЕННЯ
при
взаємодії контролера і об'єкта в режимі
переривання. Якщо
МК-система
м
ІС
Рис. 1.3. Типова структура МК-систем і пристроїв на основі ОМК
Для апаратурної реалізації часових затримок, формування сигналів необхідної частоти і скважності до складу апаратури взаємного зв'язку включають інтервальні таймери, що програмуються в тому випадку, якщо вони не входять до складу МК або їх кількість недостатня.
Закони функціонування МК-системи керування зі структурою, показаною на рис. 1.3, цілком визначаються прикладною програмою, що розміщується в резидентній пам'яті програм МК. Іншими словами, спеціалізація МКП або МКС типової структури на рішення задачі керування конкретним об'єктом здійснюється шляхом розробки прикладних програм МК і апаратури зв'язку МК з датчиками і виконавчими механізмами об'єкта.