
- •Металеві конструкції
- •1. Розрахунок за граничними станами
- •2. Вибір матеріалу конструкції
- •3. Розрахунок зварних з’єднань
- •4. Розрахунок з’єднань на високоміцних болтах
- •5. Балкові клітини
- •5.1. Типи балок
- •5.2. Компоновка балкових клітин
- •5.3. Настили балкових клітин. Сталевий настил
- •5.4. Розрахунок прокатних балок
- •5.5. Складні балки
- •5.5.1. Висота балок
- •5.5.2. Товщина стінки
- •5.5.3. Визначення розмірів поясних листів
- •5.5.4. Зміна перерізу балки по довжині
- •5.5.5. Перевірка міцності і прогину балки
- •5.5.6. Перевірка загальної стійкості балки
- •5.5.7. Перевірка місцевої стійкості елементів балки
- •5.6. Проектування вузлів складених балок
- •5.6.1. З’єднання поясів балки зі стінкою
- •5.6.2. З’єднання складених балок на високоміцних болтах
- •5.6.3. Опорний вузол балки
- •6. Центрово-стиснені наскрізні колони
- •6.1. Розрахунок вузлів колони
- •6.1.1. Розрахунок з’єднувальних планок
- •6.1.2. Розрахунок бази колони
- •7. Розрахунок ферми
- •7.1. Збір навантаження на ферму
- •7.2. Розрахункові довжини елементів ферми
- •8. Контрольні питання до захисту курсового проекту
- •9. Приклад виконання курсового проекту
- •9.1. Пояснювальна записка
- •1 Розрахунок сталевого настилу та кріплення настилу до балок
- •2 Розрахунок нормального типу балкової клітини
- •2.1 Розрахунок балок настилу
- •3 Розрахунок ускладненого типу балкової клітини
- •3.1 Розрахунок балок настилу
- •3.1 Розрахунок допоміжної балки
- •4 Розрахунок головної балки
- •4.1 Збір навантажень на головну балку
- •4.2 Визначення висоти головної балки
- •4.3 Зміна перерізу балки по довжині
- •4.5 Розрахунок вузлів головної балки
- •4.5.1 Розрахунок опорного ребра головної балки
- •4.5.2 Розрахунок поясного шва головної балки
- •4.5.2 Розрахунок монтажного стику зварної балки
- •5 Розрахунок колони
- •5.1 Розрахунок відносно матеріальної осі
- •5.2 Розрахунок відносно вільної осі
- •5.3 Розрахунок вузлів колони
- •5.3.1 Розрахунок оголовка колони
- •5.3.2 Розрахунок з’єднувальних планок
- •5.3.3 Розрахунок бази колони
- •6 Розрахунок ферми
- •6.1 Геометричний розрахунок ферми
- •6.2 Збір навантажень на ферму
- •6.3 Статичний розрахунок ферми
- •6.4 Підбір перерізів стержнів ферми
- •6.5 Розрахунок зварних швів, які кріплять стержні до фасонок
- •6.6 Розрахунок вузлів ферми
- •6.6.1 Розрахунок опорного вузла
- •6.6.2 Вузол верхнього поясу зі зміненим перерізом
- •6.6.3 Вузол нижнього поясу зі зміненим перерізом
- •6.6.4 Монтажний вузол верхнього поясу
- •6.6.5 Монтажний вузол нижнього поясу
- •Список використаної літератури
- •9.2. Креслення
- •10. Додатки
- •Значення умовної сили Qум , кН
- •Коефіцієнти α для розрахунку на прогин плит, спертих на чотири канти
- •11. Література:
6. Центрово-стиснені наскрізні колони
В курсовому проекті приймаємо наскрізну колону, що складається з двох гілок, з’єднаних між собою за допомогою планок, які забезпечують спільну роботу гілок.
Відносно матеріальної вісі х-х переріз розглядають як суцільний.
У першу чергу визначають потрібну площу за формулою:
(56)
де
φ
– коефіцієнт повздовжнього згину, що
залежить від гнучкості
.
Попередньо задаються гнучкістю
.
В залежності від λ
за [1]
табл. 72 (див. додаток 6 табл. 1) знаходять
φ.
Далі визначають необхідний радіус інерції перерізу в площині х-х:
(57)
За необхідною площею та радіусом інерцію по сортаменту приймають номер прокатного швелера або іншого профілю.
Прийнятий переріз перевіряють на стійкість за формулою:
(58)
де
φ
– за
(додаток 6 табл. 1);
-
розрахункова довжина колони
(
)
для стержня шарнірно закріпленого у
обох кінців).
Наступним етапом є визначення відстані між гілками (розрахунок відносно вільної вісі у-у) з умови рівностійкості в двох площинах:
(59)
де λ1 – гнучкість однієї гілки приймають λ1=30…40;
Необхідна гнучкість відносно вісі у-у
Необхідний радіус інерції відносно вільної вісі
Відстань між гілками колони:
(60)
де α2 – коефіцієнт, що залежить від типу перерізу гілок, визначається за таблицею довідників (див. додаток 6 табл. 2)
Відстань b між гілками колони повинна прийматись з урахуванням конструктивних вимог (для огляду колони, захисту внутрішньої поверхні від корозії шляхом фарбування зазор між гілками повинен бути не менш ніж 100…150 мм), але не менше розрахункової.
Далі виконують перевірку рівностійкості колони в двох площинах .
6.1. Розрахунок вузлів колони
6.1.1. Розрахунок з’єднувальних планок
Відстань між панками визначається прийнятою гнучкістю гілки та її радіусом інерції
(61)
В зварних колонах за розрахункову довжину приймають відстань між панками «в свету».
При розрахунку панок виконується перевірка їх перерізу та розрахунок кріплення планок до гілок колони. Панки працюють на згин від дії перерізуючої сили Qпл, величина якої визначається з умови рівноваги вирізаного вузла колони (мал. 5 )
Мал. 5
(62)
де Qпл – поперечна сила, що приходиться на систему планок, розташованих в одній площині, яка дорівнює при двох системах панок половині поперечної сили стержня колони, визначеною за табл. 3 додаток 6:
Qпл= Qум/2;
lВ – відстань між вісями планок;
с – відстань між гілками в вісях.
Звідси
(63)
Висоту планки hпл приймають рівною (0,5…0,75)b, де b – ширина колони.
Товщину планок приймають конструктивно від 6 до 10 мм.
В місці кріплення планок діють поперечна сила Fпл і згинаючий момент Мпл, який дорівнює
(64)
В зварних колонах планки прикріплюють до гілок «в нахлестку» і приварюють кутовими швами, планки заводять на гілки на 30…50 мм (мал.6).
Мал.6
Міцність кутового шва визначають по рівнодіючому напруженню від момента та поперечної сили
(65)
де
- напруження в шві від згинаючого момента;
-
напруження в шві від поперечної сили;
-
розгинаючий опір зрізу кутових швів;
-
момент опору шва;
-
площа шва.