
- •Металеві конструкції
- •1. Розрахунок за граничними станами
- •2. Вибір матеріалу конструкції
- •3. Розрахунок зварних з’єднань
- •4. Розрахунок з’єднань на високоміцних болтах
- •5. Балкові клітини
- •5.1. Типи балок
- •5.2. Компоновка балкових клітин
- •5.3. Настили балкових клітин. Сталевий настил
- •5.4. Розрахунок прокатних балок
- •5.5. Складні балки
- •5.5.1. Висота балок
- •5.5.2. Товщина стінки
- •5.5.3. Визначення розмірів поясних листів
- •5.5.4. Зміна перерізу балки по довжині
- •5.5.5. Перевірка міцності і прогину балки
- •5.5.6. Перевірка загальної стійкості балки
- •5.5.7. Перевірка місцевої стійкості елементів балки
- •5.6. Проектування вузлів складених балок
- •5.6.1. З’єднання поясів балки зі стінкою
- •5.6.2. З’єднання складених балок на високоміцних болтах
- •5.6.3. Опорний вузол балки
- •6. Центрово-стиснені наскрізні колони
- •6.1. Розрахунок вузлів колони
- •6.1.1. Розрахунок з’єднувальних планок
- •6.1.2. Розрахунок бази колони
- •7. Розрахунок ферми
- •7.1. Збір навантаження на ферму
- •7.2. Розрахункові довжини елементів ферми
- •8. Контрольні питання до захисту курсового проекту
- •9. Приклад виконання курсового проекту
- •9.1. Пояснювальна записка
- •1 Розрахунок сталевого настилу та кріплення настилу до балок
- •2 Розрахунок нормального типу балкової клітини
- •2.1 Розрахунок балок настилу
- •3 Розрахунок ускладненого типу балкової клітини
- •3.1 Розрахунок балок настилу
- •3.1 Розрахунок допоміжної балки
- •4 Розрахунок головної балки
- •4.1 Збір навантажень на головну балку
- •4.2 Визначення висоти головної балки
- •4.3 Зміна перерізу балки по довжині
- •4.5 Розрахунок вузлів головної балки
- •4.5.1 Розрахунок опорного ребра головної балки
- •4.5.2 Розрахунок поясного шва головної балки
- •4.5.2 Розрахунок монтажного стику зварної балки
- •5 Розрахунок колони
- •5.1 Розрахунок відносно матеріальної осі
- •5.2 Розрахунок відносно вільної осі
- •5.3 Розрахунок вузлів колони
- •5.3.1 Розрахунок оголовка колони
- •5.3.2 Розрахунок з’єднувальних планок
- •5.3.3 Розрахунок бази колони
- •6 Розрахунок ферми
- •6.1 Геометричний розрахунок ферми
- •6.2 Збір навантажень на ферму
- •6.3 Статичний розрахунок ферми
- •6.4 Підбір перерізів стержнів ферми
- •6.5 Розрахунок зварних швів, які кріплять стержні до фасонок
- •6.6 Розрахунок вузлів ферми
- •6.6.1 Розрахунок опорного вузла
- •6.6.2 Вузол верхнього поясу зі зміненим перерізом
- •6.6.3 Вузол нижнього поясу зі зміненим перерізом
- •6.6.4 Монтажний вузол верхнього поясу
- •6.6.5 Монтажний вузол нижнього поясу
- •Список використаної літератури
- •9.2. Креслення
- •10. Додатки
- •Значення умовної сили Qум , кН
- •Коефіцієнти α для розрахунку на прогин плит, спертих на чотири канти
- •11. Література:
5.5.6. Перевірка загальної стійкості балки
Загальну стійкість складених балок перевіряють за формулою:
(32)
де φб – розраховують за формулою (20), яке визначають в функції коефіцієнта χ (додаток 4 табл. 2)
Необхідний для визначення χ параметр α, що залежить від опору балки крутінню, для складених балок визначають за формулою:
(33)
де lо – розрахункова довжина стиснутого пояса балки, закріпленого від горизонтальних переміщень а=0,5hо (hо – відстань між вісями поясних листів).
5.5.7. Перевірка місцевої стійкості елементів балки
Місцеве випучування окремих елементів під дією стискуючих нормальних та дотичних напружень називається втратою місцевої стійкості.
В балках втратити стійкість можуть стиснутий пояс і стінка (від дії нормальних та дотичних напружень та їх сумісної дії).
Втрата стійкості будь-якого елемента балки може привести до втрати несучої здатності всієї балки, так як робочий переріз зменшується, стає несиметричним, центр згину зміщується.
Перевірку стійкості стиснутого пояса балки від дії нормальних напружень виконують за формулою:
,
але не більш ніж
(34)
де взв – звіс пояса;
tn – товщина пояса.
Стінка балки має вигляд тонкої довгої пластини, що знаходиться під дією нормальних та дотичних напружень, що може викликати втрату стійкості стінки, але збільшувати товщину стінки економічно недоцільно, її стійкість збільшують постановкою вертикальних та горизонтальних ребер жорсткості, розташованих нормально до поверхні листа.
Ребра жорсткості ділять стінку на відсіки, які можуть втратити стійкість незалежно один від одного.
Згідно [1] стінку необхідно укріплювати ребрами жорстокості, якщо:
(35)
де
(36)
В зоні урахування пластичних деформацій в стінці балки ребро жорсткості ставиться під кожним зосередженим вантажем, довжина цієї зони визначається за формулою:
(37)
Максимальна відстань між поперечними ребрами жорсткості:
,
при
,
при
Ребра
жорсткості, як правило, розташовують з
однієї сторони балки, шириною не менш
ніж
,
товщина ребер
.
Ребра приварюють до стінки суцільними односторонніми швами мінімальної довжини, не доводячи їх до поясних швів на 40-50 мм.
Поперечні ребра жорсткості збільшують критичні дотичні напруження, які знаходимо за формулою:
,
де (38)
μ – відношення більшої сторони перевіряє мого відсіка стінки до меншої;
;
d – менша з сторін перевіряє мого відсіка стінки.
Стінка може втратити стійкість від дії нормальних, дотичних, місцевих напружень або від їх сумісної дії.
Перевірку сумісної дії напружень виконують в першому від опори відсіці стінки, під першою від опори насилу за формулою:
(39)
де
- дійсні нормальні напруження;
-
дійсні середні дотичні напруження;
(40)
де F – зосереджене навантаження на стиснутий пояс балки;
(в
– ширина пояса балки настила, tf
– товщина верхнього пояса головної
балки) – умовна довжина розподілення
навантаження F.
Критичні нормальні напруження за формулою:
(41)
при
(α – ширина перевіряє мого відсіка);
де Ссr – коефіцієнт за [1] таблиця 21 (див. додаток 4 табл. 3), в залежності від коефіцієнта защемлення стінки:
(42)
де β=0,8;
вf, tf – відповідно ширина та товщина стиснутого пояса балки
при
та відношенні
більше значення, визначеного за [1]
табл. 24 (див. додаток 4, табл. 4).
Критичні нормальні напруження визначають за формулою:
(43)
де С2 – коефіцієнт за [1] табл. 25 (див. додаток 4, табл. 5);
Місцеві критичні нормальні напруження визначають за формулою:
(44)
де С1 – коефіцієнт за [1] табл. 23 (див. додаток 4, табл. 6);
(при
,
замість а
в формулу підставляють 0,5а,
та при знаходженні С1
в табл. 23).