
- •Лекція 4 віруси як шкідливе програмне забезпечення План лекції:
- •1. Класифікація комп'ютерних вірусів
- •2. Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3. Файлові віруси
- •Види файлових вірусів
- •Алгоритм роботи файлового вірусу
- •Приклади файлових вірусів
- •4. Завантажувальні (бутові) віруси
- •Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Дескриптор завантажувального вірусу
- •Сигнатура бутового вірусу
- •Принцип дії завантажувальних вірусів
- •Розташування завантажувального вірусу
- •Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів
- •5. Макро-віруси
- •Причини зараження макро-вірусами
- •Загальні відомості про віруси в ms Office
- •Принципи роботи Word/Excel/Office-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •Приклади макро-вірусів
- •6. Мережеві віруси
- •Приклади мережевих вірусів
- •7. Стелс-віруси
- •Приклади стелс-вірусів
- •8. Поліморфік-віруси
- •Поліморфні розшифровувачі
- •Рівні поліморфізму
- •Зміна виконуваного коду
- •9. Способи захисту від вірусів
- •Систематичне архівування важливої інформації
- •Обмеження ненадійних контактів
- •Використання антивірусних програм
- •Види антивірусних програм
- •Контрольні питання до Лекції 4
Лекція 4 віруси як шкідливе програмне забезпечення План лекції:
Класифікація комп'ютерних вірусів.
Систематизація комп’ютерних вірусів.
Файлові віруси.
Завантажувальні (бутові) віруси.
Макро-віруси.
Мережеві віруси.
Стелс-віруси.
Поліморфік-віруси.
Способи захисту від вірусів.
1. Класифікація комп'ютерних вірусів
Віруси можна розділити на класи за такими ознаками:
за середовище існування;
за способом зараження;
за особливостями використовуваних алгоритмів;
за деструктивними можливостями.
Віруси за середовищем їх існування. За цією ознакою віруси поділяються на:
файлові віруси;
завантажувальні віруси;
макро-віруси;
мережні віруси.
Файлові віруси діють одним з таких способів:
впроваджуються в основному у виконувані файли, тобто у файли з розширеннями СОМ та ЕХЕ. Вони можуть впроваджуватись і у файли інших типів, але в такому випадку, як правило, вони ніколи не отримують управління, і, як наслідок, втрачають здатність до розмноження;
створюють файли-двійники (компаньйон-віруси);
використовують особливості організації файлової системи (Link-віруси).
Бутовські (завантажувальні) віруси діють такими методами:
впроваджуються в завантажувальний сектор диска (надалі Boot-cектор або бут-сектор);
впроваджуються в сектор, що містить програму завантаження системного диска (Master Boot Record);
змінюють покажчик на активний boot-сектор.
Існують файлово-бутівські віруси, що заражають і файли, і завантажувальні сектори дисків.
Макро-віруси заражають файли-документи і електронні таблиці відомих програмних продуктів.
Мережні віруси використовують для свого розповсюдження протоколи або команди комп’ютерних мереж та електронної пошти.
Віруси за способом зараження. Резидентні віруси при зараженні (інфікуванні) комп’ютера залишають в оперативній пам’яті свою резидентну частину, яка потім перехоплює звернення операційної системи до об’єктів зараження (файлів, завантажувальних секторів тощо) і впроваджується в них. Резидентні віруси знаходяться в пам’яті і є активними до самого вимкнення комп’ютера або до його перевантаження.
Нерезидентні віруси не заражають пам’ять комп’ютера і є активними лише обмежений проміжок часу. Деякі віруси лишають в пам’яті невеликі резидентні програми, які не розповсюджують вірус. Такі віруси вважаються нерезидентними.
Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів. Прості віруси – це віруси-паразити, вони змінюють вміст файлів і секторів дисків і можуть бути досить легко виявлені та знешкоджені.
Стелс-віруси (або віруси-невидимки) – це віруси, які повністю або частково приховують себе в системі. Найбільш розповсюдженим стелс-алгоритмом є перехоплення запитів ОС на читання-записування заражених об’єктів. Стелс-віруси при цьому або тимчасово виліковують їх, або підставляють замість себе незаражені ділянки інформації. Це можуть бути і макро-віруси, які можуть забороняти виклики меню перегляду макросів. Це можуть бути і файлові (наприклад, вірус “Frodo”), і бутовські (вірус “Brain”) стелс-віруси.
Віруси-мутанти, які можуть використовувати алгоритми шифровки-розшифровки та поліморфізму, завдяки яким копії одного і того самого вірусу не мають жодного ланцюжка байтів, що повторюються. Поліморфік-віруси досить важко виявити, вони не мають сигнатури, тобто не містять жодної сталої ділянки коду.
Віруси за деструктивними можливостями. Опис деструктивних можливостей вірусу можна представити у такому розрізі:
нешкідливі віруси ніяким чином не впливають на роботу комп’ютера, крім зменшення вільної пам’яті на диску в результаті свого поширення;
безпечні віруси вплив вірусів обмежується зменшенням вільної пам’яті на диску і графічними, звуковими та іншими ефектами;
небезпечні віруси можуть призводити до серйозних збійних ситуацій у роботі комп’ютера;
дуже небезпечні віруси можуть призводити до втрати програми, знищення даних, стирання необхідної для роботи комп’ютера інформації, яка записана в системних областях пам’яті, і навіть сприяти прискореному зносу рухомих частин механізмів, наприклад, головок вінчестера.