10 Страховик має право вимагати компенсації здійснених страхових виплат від водія-винуватця, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у разі:

а) коли страховий випадок стався внаслідок перевищення дозволеної швидкості руху понад 35 км/год;

б) коли дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил обгону;

в) керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння;

г) виїзду на трамвайну колію зустрічного напрямку;

д) коли водій не пройшов черговий медичний огляд.

І1. Який ліміт відповідальності вантажоперевізника при:

1) міжнародних автомобільних перевезеннях;

2) внутрішніх залізничних перевезеннях;

3) міжнародних морських перевезеннях:

а) 17 СПЗ за 1 кг;

б) вартість фактичного збитку;

в) 8, 33 СПЗ за 1 кг;

г) 20 дол. за 1 кг;

д) 2 СПЗ за 1 кг.

12. Який вислів щодо перевезень вантажів згідно з СМR є справжнім?

а) Перевізник має можливість зменшити свою відповідальність, якщо він обумовить це в договорі перевезення вантажу;

б) позов щодо відшкодування збитків може бути пред’явлений одночасно першому, останньому та тому вантажоперевізникові, на чиєму етапі було завдано шкоди;

в) якщо реально отриманий річний прибуток вантажоперевізника менше заявленого обсягу, надмір нарахованої страхової премії повертається страхувальнику в повному обсязі;

г) конвенція СMR застосовуються до будь-якого автомобільного перевезення вантажу.

Тема 9 Перестрахування і співстрахування

1.Основні поняття і терміни, що використовуються у перестрахуванні. (цедент, перестраховик, цесія, ретроцесія, власне утримання, комісія, тантьєма, сліп).

2.Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг

3.Сутність співстрахування та механізм його дії.

4.Порівняльна характеристика перестрахування та співстрахування.

5.Страхові пули, їх значення та види.

6.Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльна характеристика..

7.Договори пропорційного перестрахування та їх види.

8.Договори непропорційного перестрахування та їх види.

Питання для самостійного опрацювання

- Види договорів перестрахування та їх використання

українськими страховиками

- Організація фінансового перестрахування в Україні

- Порівняльна характеристика принципів діяльності страхового і перестраховувального пулу

- Узагальнення теоретичних підходів щодо визначення економічної сутності перестрахування

- Необхідність та доцільність перестрахування ризиків у нерезидентів

Тестові завдання

1.Облігаторне перестрахування охоплює:

а) весь страховий портфель;

б) значну частину страхового портфеля;

в) кожний відокремлений ризик;

г) а, б.

2.Об'єктом перестрахувальних операцій є:

а) майнова ситуація в певному страховому товаристві;

б) настання страхового випадку у певному страховому товаристві;

в) настання страхового ризику в певному страховому товаристві;

г) все вірно.

3.У групі пропорційного перестрахування виділяють такі підвиди договорів перестрахування:

а) квотний, ексцедентний та квотно-ексцедентний договори;

б) ексцеденти збитку та ексцедент збитковості;

в) облігаторні договори;

г) факультативи і договори.

4Перестрахування є:

а) самостійною галуззю страхування;

б) підгалуззю майнового страхування;

в) підгалуззю особового страхування;

г) підгалуззю страхування відповідальності.

5.В перестрахуванні ризику беруть участь чотири страхови­ки. В даному випадку ретроцесіонарій — це:

а) перший страховик;

б) другий страховик;

в) третій страховик;

г) четвертий страховик.

6.За непропорційним перестрахуванням розрахунки між сто­ронами договору охоплюють:

а) підсумкові фінансові результати цедента;

б) окремі договори страхування;

в) окремі збитки;

г) все вірно.

7..Що означає перестрахування із 60% квотою?

а) цедент приймає 60% кожного ризику;

б) перестраховик приймає 60% кожного ризику;

в) цедент приймає 40% кожного ризику;

г) перестраховик приймає 40% кожного ризику.

8.До факультативного перестрахування страхові компанії вдаються досить часто у таких випадках:

а) ризик настільки значний, що виходить за межі (ліміти) діючих перестрахувальних договорів;

б) ризик не підпадає під умови чинних договорів;

в) компанія, що передає ризик, вважає за необхідне перестрахувати частину відповідальності за власним утриманням;

г) все вірно.

9.Облігаторне перестрахування вигідніше порівняно з факультативним для:

а) цедента;

б) перестраховика;

в) а, б;

г) перестрахового брокера.

10.До непропорційних перестрахувальних договорів відно­сяться:

а) квотні договори;

б) факультативні договори;

в) квотні та ексцедентні договори;

г) договори ексцедента збитку та ексцедента збитковості.

11.Коли цедент отримує найбільшу комісію за перестрахуванням:

а) за квотним договором;

б) за ексцедентним договором;

в) за договором ексцедента суми;

г) за факультативно-облігаторними договорами.

12.Другий договір ексцедента суми використовується:

а) як альтернатива до першого договору ексцедента суми;

б) для безпечних ризиків;

в) додатково до факультативного договору перестрахування;

г) у тому випадку, коли перший договір ексцедента суми не може задовольнити виплати.

13..Сутність ексцедентного перестрахування полягає втому, що:

а) цедент зобов'язаний передати перестраховику визначену частку у всіх ризиках даного виду, а перестраховик не має права відмовитися від цього обв'язку;

б) цедент визначає розмір власної участі у всіх або у частині договорів прямого страхування, а відповідальність понад всю власну участь передає перестраховикам;

в) все вірно.

14.Основні переваги факультативного перестрахування:

а) висока ставка комісії перестрахування;

б) увага, що приділяється окремим ризикам;

в) легкість в управлінні;

г) все вірно.