4. Порівняльне правознавство. Основні види досліджень_ Діахронне і синхронне порівняння

Право існує в часі і в просторі. Воно має минуле, сьогодення і майбутнє. Предметом порівняння можуть бути правові системи, що існували у минулому, і їх компоненти, тобто порівняння може носити історичний (диахронний) характер. Тоді воно називається диахронним порівнянням. Проте частіше за все предметом порівняння є правові системи (синхронне порівняння), що діють, і виявляються тенденції до їх зближення, які і стануть переважно об'єктом порівняно-правового аналізу.

Порівняння правових систем однієї і тієї ж правової сім'ї дозволяє вивчити їх загальні закони розвитку, виявити причини розбіжностей в цих правових системах, обумовлені географічними, конкретно-історичними і іншими чинниками, виявити якнайкращі для тих або інших умов способи правового регулювання і вивчити питання про можливість взаємного засвоєння юридичного досвіду в області правотворчості і правозастосування. Можна вказати і на порівняння правових систем, що відносяться до однієї і тієї ж правової сім'ї, – внутрісімейне порівняння, наприклад порівняльне дослідження правових систем сім'ї загального права або романо-німецької правових систем.

Внутрішнє і зовнішнє порівняння

Для порівняно-правового дослідження не має значення, скільки різних правових систем воно охоплює. Для порівняння може бути узята своя національна правова система і якась одна іноземна. Воно може починатися як мінімум з двох систем і йти далі аж до обхвату всіх правових систем, що існують на земній кулі. Для порівняння можна вибрати правові системи певного географічного регіону – регіональне порівняння – або ж різні міжнародні об'єднання і організації. Проте у всіх випадках потрібно точно виявити співвідносність порівнюваних об'єктів.

Порівняння усередині однієї держави (федеральної або унітарної) може бути охарактеризоване як внутрішнє, а перші два види порівняння – як зовнішні. Внутрішні і зовнішні порівняння розрізняються по своєму предмету, цілям і результатам. Внутрішнє порівняння дозволяє дати загальну характеристику певної національної правової системи.

При внутрішньому порівнянні найчастіше мова йде про правові системи (законодавства) федеральних держав. У США порівняння законодавств штатів іменується міжштатним порівнянням.

Внутрішнє порівняння можна успішно здійснити не тільки у федеральних, але і в унітарних державах, причому як в історичному розрізі, так і синхронно. Для внутрішнього порівняння в рамках унітарної держави на синхронному рівні цікаві матеріали дають змішані правові системи. В цьому випадку внутрішнє порівняння допомагає з'ясуванню значення різних шарів (елементів різних правових систем) однієї унітарної національної правової системи.

Мікро- і макропорівняння

Допомагаючи з'ясуванню однієї національної правової системи, внутрішнє порівняння готує те, що підлягає порівнянню- матеріал для зіставлення даної правової системи з іншими. У цьому сенсі воно передує і сприяє зовнішньому порівнянню. Якщо внутрішнє порівняння переважно проводиться на рівні правових норм і інститутів (мікропорівняння), то зовнішнє порівняння цим не обмежується. Воно можливе як на мікрорівні, так і на рівні правових систем в цілому (макропорівняння).

Порівняння у світовому масштабі називається універсальним або глобальним. Проте на практиці глобальне порівняння не буває вичерпним, а виступає як репрезентативне. Вичерпне універсальне порівняння близько 200 національних правових систем, що існують нині, практично неможливо, воно ускладнюється в зв'язку не тільки із значним збільшенням числа правових систем, але і з якісним чинником. Стосовно глобального порівняння, що охоплює різні правові системи, встає ряд загальнометодологічних проблем. При глобальному порівнянні можна досягти щодо повного результату лише проводячи порівняння з вказівкою правової сім'ї, до якої та або інша національна правова система належить.

Таким чином, глобальне порівняння своїм предметом має основні правові системи сучасності, дозволяє виявити місце і взаємини, взаємозв'язки основних правових систем сучасності на правовій карті світу і має теоретико-пізнавальну мету. Воно може здійснюватися як на рівні правових систем в цілому, так і на рівні провідних галузей права, а також в регіональному аспекті. При глобальному порівнянні тісно переплітаються майже всі аспекти порівняльно-правових досліджень.