
- •1.Соціологія як наука. Об'єкт та предмет соціології.
- •2.Структура соціологічного знання.
- •4. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •5 Причини виникнення соціології як науки. Позитивізм о.Конта
- •6. Маркситська соціологія, її особливості.
- •7. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •7. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •8. Основні напрями сучасної соціології.
- •9.Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •10.Етапи організації соціологічного дослідження.
- •11.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •12. Основны методи збирання соціолгічної інформації.
- •13.Соціологічне спостереження, його види.
- •15.Експеримент, його види.
- •16. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •18. Соціальна структура суспільства.
- •19. Теорія соціальної стратифікації.
- •20. Критерії соціальної нерівності.
- •21. Соціальна мобільність та її види.
- •22. Соціальна група.
- •Види груп
- •23. Соціальні інститути.
- •[Ред.]Визначення Дотепер соціологи не змогли дійти згоди щодо того, що ж таке соціальний інститут, тому наведемо кілька варіантів визначення поняття «соціальний інститут»:
- •24. Функції і дисфункції соц. Інститутів.
- •25. Соціальні організації.
- •26.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •32.Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •29.Типологія особистості в соціології.
- •30. Основні типи особистості
- •31. Рольові теорії особистості. Соціальний статус
- •32. Особистість і проблеми соціалізації
- •33. Основні етапи соціалізації особистості
- •34. Девіантна поведінка
- •35. Соціальний контроль
- •36.Соціальна сутність культури.
- •37. Внутр структ культури та її форми.
- •38. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •39. Специфіка соціокультурної ситуації в Україні
- •40, 41, 42. Соціологія сім»ї та шлюбу Сім'я і шлюб: основні поняття
13.Соціологічне спостереження, його види.
Одним із методів, яким користуються соціологи для отримання інформації, є спостереження.
Спостереження - це метод, за допомогою якого відбувається пряма реєстрація подій їх свідками. Знання, отримане шляхом спостереження, має такі особливості:
• пов'язаність з дослідницькою метою та визначеними завданнями;
• передбачуваність чіткого планування;
• фіксування отриманої інформації у щоденниках або протоколах;
• необхідність контролю на обґрунтованість та сталість отриманих даних.
Найпоширенішою є класифікація спостережень в залежності від становища спостерігача на включене та невключене спостереження.
Включене спостереження передбачає входження у соціальне середовище, адаптацію до нього дослідника.
Модифікацією такого спостереження стимулююче спостереження.
Якщо мета дослідження пізнавально-аналітична або практична і передбачає прийняття управлінських рішень, то активне втручання соціолога у події є доцільним. Створюючи нестандартні ситуації, дослідник вивчає реакцію об'єкта спостереження на свої дії, стимулює його діяльність, що дає можливість краще вивчити його стан, побачити те, що неможливе у звичайній ситуації. Перевагами такого спостереження є отримання яскравих, безпосередніх вражень, можливість краще зрозуміти вчинки людей та дії соціальних спільнот. До недоліків можна віднести те, що дослідник може втратити здатність об'єктивно оцінювати ситуацію і перейти на позиції тих, кого він вивчав.
Невключене спостереження передбачає реєстрацію позицій дослідником, котрий не є членом соціальної групи і спостереження здійснює ніби збоку. В залежності від програми дослідження, його гіпотез, спостереження може здійснюватись за орієнтовним планом, що дасть можливість структурувати об'єкт, виділити його елементи, якості, функції. Невключене спостереження використовується при дослідженні буденного життя, де об'єктами є люди, які реагують на поведінку спостерігача. Для того, щоб звести до мінімуму вплив дослідника на об'єкт, необхідно:
• добитися, щоб люди не знали, що за ними спостерігають або забули про це;
• створити у людей хибне уявлення про мету спостереження.
15.Експеримент, його види.
Експеримент-це загальнонауковий метод отримання нових знань у керованих та контрольованих умовах. Він має широке застосування у соціології і носить назву - соціальний експеримент. Знання, отримані в результаті експерименту, носять характер причинно-наслідкових. Соціальний експеримент виконує дві функції:
• досягнення результату у практичній діяльності;
• перевірка наукової гіпотези.
Соціальний експеримент - це спосіб отримання інформації про кількісні та якісні зміни показників діяльності і поведінки соціального об'єкта під впливом на нього керованих та контрольованих факторів.
Експеримент може бути:
• натуральний;
• розумовий.
Натуральний експеримент передбачає цілеспрямоване втручання дослідника у природний хід подій.
Розумовий експеримент-це маніпулювання не з реальними об'єктами, а з інформацією про них без втручання у хід подій.
Натуральний експеримент може бути:
• контрольований;
• неконтрольований.
Контрольований експеримент - це спроба отримати відносно чистий ефект впливу експериментальних факторів. Для цього ретельно вивчають та вирівнюють інші умови, які можуть виникнути та викривати вплив експериментального фактора. Вирівнювання відбувається по всіх об'єктах, котрі беруть участь в експерименті. Для цього виділяють фактори, які можуть впливати на очікувані наслідки, що передбачає ретельний попередній аналіз проблеми при розробці програми дослідження. У першу чергу вирівнюють основні параметри загальної ситуації, наприклад, такі як сфера виробництва тип поселення, етнічне та культурне середовище, освіта, час та ін. аким чином, соціальне середовище (група, спільнота), в якому роводиться експеримент, повинно мати приблизно однакові характеристики.
\