- •1.Соціологія як наука. Об'єкт та предмет соціології.
- •2.Структура соціологічного знання.
- •4. Основні періоди та етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •5 Причини виникнення соціології як науки. Позитивізм о.Конта
- •6. Маркситська соціологія, її особливості.
- •7. Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •7. Соціологія радянського періоду та її криза.
- •8. Основні напрями сучасної соціології.
- •9.Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •10.Етапи організації соціологічного дослідження.
- •11.Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •12. Основны методи збирання соціолгічної інформації.
- •13.Соціологічне спостереження, його види.
- •15.Експеримент, його види.
- •16. Соціологічне опитування, його різновиди.
- •18. Соціальна структура суспільства.
- •19. Теорія соціальної стратифікації.
- •20. Критерії соціальної нерівності.
- •21. Соціальна мобільність та її види.
- •22. Соціальна група.
- •Види груп
- •23. Соціальні інститути.
- •[Ред.]Визначення Дотепер соціологи не змогли дійти згоди щодо того, що ж таке соціальний інститут, тому наведемо кілька варіантів визначення поняття «соціальний інститут»:
- •24. Функції і дисфункції соц. Інститутів.
- •25. Соціальні організації.
- •26.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •32.Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •29.Типологія особистості в соціології.
- •30. Основні типи особистості
- •31. Рольові теорії особистості. Соціальний статус
- •32. Особистість і проблеми соціалізації
- •33. Основні етапи соціалізації особистості
- •34. Девіантна поведінка
- •35. Соціальний контроль
- •36.Соціальна сутність культури.
- •37. Внутр структ культури та її форми.
- •38. Структурні елементи та форми вияву культури.
- •39. Специфіка соціокультурної ситуації в Україні
- •40, 41, 42. Соціологія сім»ї та шлюбу Сім'я і шлюб: основні поняття
36.Соціальна сутність культури.
Культура — історично сформована сукупність матеріальних та духовних цінностей даної суспільної системи. Культуру розрізняють — матеріальну і духовну.
Матеріальна культура охоплює всю сферу матеріальної діяльності і її результати (знаряддя праці, житла, засобу транспорту, предмети побуту), пред¬ставляючи матеріалізацію людських ідей.
Духовна культура — дуже складна і багатогранна система, що включає усі види та форми і рівні суспільної свідомості, сис-теми освіти і виховання, системи установ культури. Сюди ж відносяться усі види пізнання й просвіти, усі форми і типи літе-ратури, мистецтва, філософії, релігії, науки, моральності. Соці¬ологія виходить з того, що духовне виробництво розвивається ра-зом з матеріальним, Якщо матеріальна культура переважно представляє досягнення в оволодінні силами природи, то духовна культура характеризує рівень і глибину пізнання при¬роди і суспільства.
У вітчизняній соціології склалося кілька підходів до тлумачення соціології культури. Предметом соціологічного дослідження куль¬тури може бути:
1) уся система культури як єдине ціле чи будь-який її вид, що
розглядаються у взаємодії з іншими суспільними системами;
2) кожний із елементів соціодинаміки культури, культурної комунікації, що розглядаються у співвідношенні з іншими елементами культури чи у співвідношенні з іншими суспільними системами.
Основні функції культури:
-регулятивна(культура впливає на соц. процеси в сус-ві)
-трансляційна(передавання досвіду з покоління в покоління)
-селекційна(добір з успадкованих елементів необхідні, відбір застарілих)
-інноваційна(оновлення соц. цінностей та норм)
-освітньо-виховна
-комунікативна
-пізнавальна
-інтегративна.
37. Внутр структ культури та її форми.
Структура культури |
Культура може розглядатися: 1) з точки зору статики (внутрішньої будови); 2) ; як динамічний процес (засоби, механізми, які сприяють трансформації, зміни культури). Народна культура (наприклад, фольклор) виникає стихійно і не має чітко визначеного автора. Елітарна культура (іноді називають «ученого») має встановлене авторство (сюди відноситься т.зв. високе мистецтво), це культура високоосвічених, привілейованих, «елітарних» шарів. Подібне розділення панувало до розвитку капіталізму. Подібно поляризації класів, культуру ділили на нижчу - народну і вищу - елітарну. Масова культура з`являється набагато пізніше, в період бурхливого розвитку капіталізму, в процесі формування середнього шару в стратифікаційних структурі суспільства. Масова культура, по суті, є сплав народної та елітарної. Подібно до того, як в стратифікаційних піраміді зблизилися «вищий» і «нижчий» шари, масова культура постає як прошарок між народною і елітарною. Однак поява масової культури аж ніяк не позитивне явище. Саме поняття «маса» має не тільки кількісний вимір (більшість суспільства), але і якісне: знеособленість, втрата інтелекту, «приземленість» інтересів, прагнення до розваг, видовищ, «необтяжених» думками. Таким чином, масова культура фактично протистоїть справжньої культури. В усіх суспільствах існує безліч підгруп з різними культурними цінностями і традиціями. Система норм і цінностей, тісно пов`язаних з домінуючою культурою, але в той же час виділяє групу з великого співтовариства, називається субкультурою. Субкультура може формуватися під впливом поєднання таких чинників, як соціальний клас, етнічне походження, релігія, місце проживання, вікова когорта. Різновид субкультури, яка знаходиться в стані конфлікту з пануючою культурою, називається контркультурой. Термін «контркультура» був введений в обіг одним з ідеологів «нових лівих» Т. Роззак, що виділив в якості основних елементів контркультури наступні: · настрій і орієнтація буденної свідомості, опозиційні цінностям традиційної культури; · ідеалізовані форми свідомості; · «альтернативні» стилі життя; · антитрадиційна форми художньої творчості. |