Важливим елементом виробничої ціни є прибуток, який має такі характерні властивості:

1. Прибуток – це форма доходу підприємства від певного виду діяльності.

2. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця на вкладений капітал у той чи інший вид бізнесу.

3. Характеризує не весь дохід, отриманий у процесі підприємницької діяльності,а лише частину, з якої відраховано загальні витрати.

4. Є вартісним показником, що виражається у грошовій формі.

5. Є головною метою підприємницької діяльності, кінцевою метою є підвищення добробуту підприємця.

6. Створює базу економічного розвитку держави загалом.

7. Забезпечує розвиток підприємства.

8. Є основним джерелом збільшення ринкової вартості підприємства.

9. Запобігає банкрутству підприємства.

Від пдв звільняються такі операції:

• продаж продуктів дитячого харчування вітчизняного виробництва молочним кухням та спеціалізованим магазинам;

• продаж (передплата) і доставка періодичних видань;

• надання послуг у сфері освіти закладам, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію);

• продаж товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, встановленим КМУ;

• доставка пенсій та грошової допомоги населенню;

• продаж лікарських препаратів та виробів медичного призначення;

• надання послуг з охорони здоров’я;

• продаж товарів власного виробництва підприємствами, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів і є їх повними власниками;

• ремонт шкіл, інтернатів, закладів охорони здоров’я;

• продаж товарів передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульств.

Види знижок

1. дилерська

2. знижка за кількість проданого товару за прогресивною шкалою

3. знижка за платежі готівкою

4. функціональна знижка

5. сезонна знижка

6. знижка на першу партію товару

7. експортна знижка

8. особиста

9. закрита

10. залікова

6.3.Витрати та роль їх у формуванні ціни

Собівартість – це виражені в грошовій формі витрати підприємства, які пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції, товарів і послуг.

Класифікація витрат:

Прямі - це витрати, які можуть бути віднесені на конкретний вид продукції, робіт чи послуг.

Непрямі – це витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені на певні вироби і тому розподіляються між ними відповідно до встановленої на підприємстві бази розподілу.

Змінні – це витрати на управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до зміни обсягів діяльності.

Постійні – це витрати, абсолютна величина яких залишається незмінною, або змінюються незначно при зміні обсягу виробництва.

Адміністративні – це такі загальногосподарські витрати, які пов’язані з обслуговуванням підприємства та управлінням ним.

Витрати на збут пов’язані з реалізацією продукції і містять витрати на тару, оплату праці продавців, транспортування, рекламу та ін.

6.4.Визначення прибутку в ціні

Для визначення розміру валового прибутку з урахуванням податку на нього (П_в), можна за такою формулою:

Пч – очікуваний чистий прибуток, грн.;

Сп – ставка податку на прибуток, %;

Розрахункові і граничні нормативи рентабельності застосовуються як інструмент визначення прибутку, який зараховується в ціну конкретного виробу:

Рн – норматив рентабельності,%;

Ціну підприємства (Ц_пр) можна визначити, не обчислюючи окремо величину прибутку в ціні: