4.2.7.1 Панель інструментів

Після вибору діаграми станів панель інструментів прийме вигляд, аналогічний показаному на рис. 4.7.

Перші чотири інструменти (Selection Tool, Text Box, Note та Note Anchor) були докладно означені вище, тому зупинимося на специфічних для діаграми станів інструментах.

Рисунок 4.7 – Панель інструментів для діаграми станів

State (стан)

Основний інструмент даної категорії. Визначає стан на діаграмі станів. Після вибору даного елементу необхідно клацнути всередині діаграми і новий стан з іменем NewState (та можливим числовим індексом) буде додано до моделі (нова гілка в розділі State/Activity Model), а також до діаграми. Аналогічно елементам на попередніх діаграмах, двічі клацнувши всередині стану можна редагувати ім’я стану (також є можливість змінити його через контекстне меню, пункт Specification). Виділивши прямокутник стану, можна змінити його розміри за допомогою звичних маркерів.

Start State (початковий стан)

Задає «точку входу» в діаграму станів (або в одну з піддіаграм більш загальної діаграми). На одній діаграмі станів може бути присутнім лише один початковий стан: середовище Rational Rose самостійно контролює це.

End State (кінцевий стан)

Задає «точку виходу» з діаграми станів (або з одної з піддіаграм загальної діаграми). На відміну від «початкового стану», на одній діаграмі можуть бути розташовані декілька кінцевих станів: дійсно, дуже важко уявити, що об’єкт може мати кілька варіантів стану під час свого створення (звичайно, вже після створення два об’єкти одного класу можуть піти різними «шляхами», але при створенні усі вони починають з одного стану), зате досить природнім є можливість декількох кінцевих станів (наприклад, об’єкт може завершити роботу та бути вивільнений програмною логікою, об’єкт може бути вивантажений внаслідок завершення роботи програми, або ж через програмну помилку).

State Transition (перехід між станами)

Дозволяє задати перехід між двома станами. Після вибору інструменту, необхідно клацнути на символі стану, з якого відбуватиметься перехід, та, утримуючи кнопку миші, перетягнути курсор всередину символу стану, який буде цільовим при переході. В результаті два стани буде поєднано стрілкою, направленою до цільового стану (рис. 4.8).

Рисунок 4.8 – Створення переходу між станами

Зауваження. Неможливо створити перехід, направлений до символу Start State, а також перехід, що виходив би із символу End State.

Transition to Self (перехід в себе)

Як було зазначено вище, цільовим станом при переході може бути той же стан, який є і початковим. В таких випадках використовується інструмент Transition to Self, після вибору якого необхідно клацнути всередині необхідного стану і буде створено дугу зі стрілкою, зацикленою на вибраному стані.

4.2.7.2 Контекстне меню стану

Загальна структура меню для стану показана на рис. 4.9. Розглянемо основні команди з цього меню.

Open Specification – діалогове вікно заповнення специфікацій;

Sub Diagrams – вміщує підменю, за допомогою якого для заданого стану можна створити деталізуючу піддіаграму станів, або діаграму діяльності;

Query Expand – діалогове вікно для керування відображенням елементів на схемі, базуючись на зв’язках цих елементів;

Рисунок 4.9 – Структура меню для стану

Query Hide – відкриває діалогове вікно, за допомогою якого можна сховати елементи схеми, не видаляючи їх при цьому з діаграми;

Select In Browser – дозволяє підсвітити рамкою фокусу обраний елемент в вікні браузеру моделі;

Options – підменю цього меню дає змогу контролювати додаткові деталі відображення конкретного стану: стиль відображення стереотипу, відображення діяльностей, а також включених елементів;

Format – команди керування зовнішнім виглядом стану: колір заповнення, стиль ліній, тип, розмір шрифту;

Edit – команди редагування: копіювання, вирізання, вставка з буферу обміну, відміни та повторення останньої дії, видалення зі схеми та моделі.