
- •Методичні вказівки
- •Частина 3
- •Лабораторна робота №4 Діаграми станів
- •4.2.2 Стани, діаграма станів
- •4.2.3 Переходи та умови
- •4.2.4 Діяльність на діаграмі станів
- •4.2.5 Вкладеність станів
- •4.2.6 Паралелізм
- •4.2.6.1 Паралелізм в агрегації
- •4.2.6.2 Паралелізм в об’єкті
- •4.2.7 Створення діаграми станів
- •4.2.7.1 Панель інструментів
- •4.2.7.2 Контекстне меню стану
- •4.2.7.3 Специфікації стану
- •4.3.7.4 Специфікації переходу
- •4.2.8 Приклад виконання
- •4.3 Завдання на лабораторну роботу
- •4.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Діаграми діяльності
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Основні теоретичні відомості
- •Діаграма діяльності
- •Розгалуження та умови
- •Паралелізм
- •Плавальні доріжки
- •Створення діаграми діяльності
- •5.2.6.1 Панель інструментів
- •Vertical Synchronization (вертикальний символ синхронізанції)
- •5.2.6.2 Контекстне меню діяльності
- •5.2.6.3 Конекстне меню символу синхронізації
- •5.2.6.4 Специфікації елементів діаграми діяльності
- •Приклад виконання
- •5.3 Завдання на лабораторну роботу
- •Лабораторна робота №6 Діаграми компонентів
- •Діаграма компонентів
- •Компоненти
- •Атрибути компонента
- •Створення діаграми компонентів
- •6.2.4.1 Панель інструметів
- •6.2.4.2 Контекстне меню компонента
- •6.2.4.3 Специфікації компонента
- •Приклад виконання
- •Лабораторна робота №7 Діаграми розміщень
- •Діаграма розміщень
- •Процессори
- •Прилади
- •З'єднання
- •Створення діаграми розміщень
- •7.2.5.1 Панель інструментів
- •7.2.5.2 Контекстне меню процесора
- •7.2.5.3 Контекстне меню пристрою
- •7.2.5.4 Специфікації процесора
- •7.2.5.5 Специфікації приладу
- •Приклад виконання
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Завдання на лабораторну роботу.
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
5.3 Завдання на лабораторну роботу
Ознайомитися з конспектом лекцій та пунктом 5.2.
Для моделі, створеної в лабораторній роботі №1, сформувати діаграму діяльності. Показати конструкції розгалуження та паралельного виконання.
Оформити звіт до лабораторної роботи.
Відповісти на контрольні питання.
5.4 Зміст звіту
Тема та мета лабораторної роботи.
Завдання на лабораторну роботу.
Побудовану діаграму діяльності.
Висновки.
5.5 Контрольні питання
Для чого призначена діаграма діяльності?
Який зв'язок моделі діяльності з моделлю станів?
В чому відмінність діаграм діяльності від блок-схем?
Які засоби використовуються для позначення шляху передачі потоку управління на діаграмах діяльності?
Для чого використовуються плавальні доріжки?
Лабораторна робота №6 Діаграми компонентів
Мета роботи
Навчитися створювати діаграми компонентів в програмному середовищі Rational Rose. Визначити поняття компонента, основні типи компонентів та їхні атрибути.
Основні теоретичні відомості
Діаграма компонентів
Діаграма компонентів дозволяє фізичне відображення проектованої моделі. Діаграма компонентів показує організацію та взаємозв'язки між програмними компонентами, поданими в якості вихідного коду, бінарних та виконуваних файлів. Зв'язки в такому випадку носять назви залежностей і позначаються в моделях спеціальним чином. На рис. 6.1 показано просту діаграму компонентів, поширену для обчислювальних систем.
Крім того цей тип діаграм дозволяє представити поведінку компонентів системи за інтерфейсами, що вони надають. Хоча позначення інферфейсів зазвичай використовується у діаграмах, що належать до логічного подання системи, допускається їхнє використання на діаграмах компонентів.
В рамках однієї моделі може бути створено кілька діаграм компонентів: діаграми пакетів компонентів більш високого рівня, а також деталізуючі діаграми, що розкривають вміст кожного з пакетів компонентів.
Рисунок 6.1 – Діаграма компонентів типового програмного комплексу
Компоненти
Компонент являє собою модуль програмного забезпечення: вихідний код, бінарний файл, виконуваний файл, бібліотеку, що динамічно підключається та ін. Компоненти представляють частини системи про описі та моделюванні їхньої взаємодії між собою.
Через те, що система може складатися з різних типів модулів, середовище Rational Rose надає множину стереотипів для специфікування належності певного модулю до типу і таким чином спрощення процесу аналізу моделі. Розглянемо ці стереотипи.
Main Program (основна програма)
Представляє модуль основної програми; це модуль, з якого починається виконання модельованої систем; при використанні програмних фреймворків часто цей тип модулів вміщується всередині фреймворку (рис. 6.2, а).
Subprogram Body (тіло підпрограми)
Використовується для розміщення компонента, що відповідає тілу певної підпрограми; використовується, в основному, для не об'єктно-оріентованих компонентів (рис. 6.2, б).
Package Specification/Package Body (визначення пакета/тіло пакета)
Використовується для опису визначення та тіла пакета, які зазвичай поєднані. Для мови C/C++ визначення пакету — заголовочний файл (h-файл), а тіло пакета — c/cpp-файл (рис. 6.2, в, г).
Task Specification/Task Body (визначення задачі/тіло задачі)
Відображають незалежні паралельні потоки в рамках багатопотокової системи (рис. 6.2, д,е).
Рисунок 6.2 – Зображення компонентів основних стереотипів