
- •Методичні вказівки
- •Частина 3
- •Лабораторна робота №4 Діаграми станів
- •4.2.2 Стани, діаграма станів
- •4.2.3 Переходи та умови
- •4.2.4 Діяльність на діаграмі станів
- •4.2.5 Вкладеність станів
- •4.2.6 Паралелізм
- •4.2.6.1 Паралелізм в агрегації
- •4.2.6.2 Паралелізм в об’єкті
- •4.2.7 Створення діаграми станів
- •4.2.7.1 Панель інструментів
- •4.2.7.2 Контекстне меню стану
- •4.2.7.3 Специфікації стану
- •4.3.7.4 Специфікації переходу
- •4.2.8 Приклад виконання
- •4.3 Завдання на лабораторну роботу
- •4.5 Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 Діаграми діяльності
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Основні теоретичні відомості
- •Діаграма діяльності
- •Розгалуження та умови
- •Паралелізм
- •Плавальні доріжки
- •Створення діаграми діяльності
- •5.2.6.1 Панель інструментів
- •Vertical Synchronization (вертикальний символ синхронізанції)
- •5.2.6.2 Контекстне меню діяльності
- •5.2.6.3 Конекстне меню символу синхронізації
- •5.2.6.4 Специфікації елементів діаграми діяльності
- •Приклад виконання
- •5.3 Завдання на лабораторну роботу
- •Лабораторна робота №6 Діаграми компонентів
- •Діаграма компонентів
- •Компоненти
- •Атрибути компонента
- •Створення діаграми компонентів
- •6.2.4.1 Панель інструметів
- •6.2.4.2 Контекстне меню компонента
- •6.2.4.3 Специфікації компонента
- •Приклад виконання
- •Лабораторна робота №7 Діаграми розміщень
- •Діаграма розміщень
- •Процессори
- •Прилади
- •З'єднання
- •Створення діаграми розміщень
- •7.2.5.1 Панель інструментів
- •7.2.5.2 Контекстне меню процесора
- •7.2.5.3 Контекстне меню пристрою
- •7.2.5.4 Специфікації процесора
- •7.2.5.5 Специфікації приладу
- •Приклад виконання
- •Завдання на лабораторну роботу
- •Завдання на лабораторну роботу.
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
Методичні вказівки
до лабораторних робіт
з дисципліни
“Моделювання програмного забезпечення”
для студентів
спеціальності 6.050101
“Програмне забезпечення систем”
денної форми навчання
Частина 3
2012
Методичні вказівки до лабораторних робiт з дисциплiни “ Моделювання програмного забезпечення” для студентів спеціальності 6.050101 “Програмне забезпечення систем” денної форми навчання. Частина 3/ Укл.: С.М.Сердюк, Ж.К.Камінська, Міронова Н.О. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 65с.
Укладачі: С. М. Сердюк, доцент, к.т.н.,
Ж.К. Камінська, асистент
Н.О. Міронова, асистент
Рецензент: С.К. Корнієнко, доцент, к.т.н.
Відповідальний
за випуск: С.М. Сердюк, доцент, к.т.н.,
Затверджено
на засіданні кафедри
“Програмних засобів”
Протокол №2
від “11 вересня 2012
ЗМІСТ
4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
Діаграми станів…………………………………………………...4
4.1 Мета роботи………………………………………….….4
4.2 Основні теоретичні відомості…………………….........4
4.3 Завдання на лабораторну роботу……………………..25
4.4 Зміст звіту……………………………………………....25
4.5 Контрольні питання...………………………………….25
5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №5
Діаграми діяльності……………………………………………..26
5.1 Мета роботи…………………………………………….26
5.2 Основні теоретичні відомості…………………………26
5.3 Завдання на лабораторну роботу……………………...43
5.4 Зміст звіту………………………………………………43
5.5 Контрольні питання……...…………………………….43
6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6
Діаграми компонентів…………………………………………..44
6.1 Мета роботи…………………………………………….44
6.2 Основні теоретичні відомості…………………………44
6.3 Завдання на лабораторну роботу……………………...54
6.4 Зміст звіту………………………………………………54
6.5 Контрольні питання……………………………………54
7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
Діаграми розміщень……………………………………………..55
7.1 Мета роботи…………………………………………….55
7.2 Основні теоретичні відомості…………………………55
7.3 Завдання на лабораторну роботу……………………...64
7.4 Зміст звіту………………………………………………64
7.5 Контрольні питання……………………………………64
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………..65
Лабораторна робота №4 Діаграми станів
4.1 Мета роботи
Навчитися створювати діаграми станів з використанням програмного середовища Rational Rose, визначати множину станів об’єктів системи, переходи між станами, умови переходів, а також діяльність, пов’язану зі станами.
4.2 Основні теоретичні відомості
4.2.1 Події
Подія – деякий миттєвий (принаймні, у масштабі часу проектованої системи) процес, який трапився у певний момент часу, наприклад натиснення користувачем кнопки миші, генерація виключної ситуації, тощо. Події можуть бути пов’язані та слідувати одна за одною (подія Б станеться тільки після того, як станеться подія А), або непов’язані (події А та Б можуть виникнути незалежно одна від одної). У другому випадку події розглядаются як паралельні, тобто такі, що існують одночасно, та при проектуванні систем важливо не покладатся на відносний порядок виникнення таких подій, тому що він, очевидно, не є визначеним. Важливо, що до подій відносять не тільки ситуації, що виникають в нормальному режимі функціонування системи, але і помилкові та виключні ситуації. Проектувальник має розглядати такі ситуації на рівні зі «звичайними» та визначити поведінку системи у відповідь на виникнення таких подій.
Виділяють наступні види подій:
події сигналу;
події зміни;
події часу.
Події сигналу пов’язані з відправкою чи отриманням сигналів. Під сигналом слід розуміти передачу інформації в єдиному напрямку. В цілому, передача сигалів аналогічна виклику підпрограм в будь-якій мові програмування, за вийнятком того, що об’єкт відправник не очікує на момент отримання сигналу приймачем та на закінчення обробки, а також не отримує зворотньої інформації (як, у випадку із підпрограмами, можливе повернення певного значення у код, що викликає). Така інформація може бути надіслана відправникові приймачем, але вже окремим сигналом. В UML класи сигналів позначаються за допомогою ключового слова «signal», за яким слідує ім’я класу-сигналу.
Події зміни пов’язані з істинністю певного логічного виразу. Тобто в процесі роботи системи деякий вираз постійно перевіряється, і в той момент, коли він стає істинним, виникає подія зміни. В UML події зміни визначаються за допомогою ключового слова when, за яким розташовано логічний вираз, наприклад when (кількість натиснень клавіші Shift > 5), або when (температура >= 50).
Події часу пов’язані з настанням певного моменту часу, або проходженням певного інтервалу часу. В першому випадку подія задається за допомогою ключового слова when (when (дата = 20.12.2012)), а в другому – за допомогою ключового слова after (after(10 секунд)).