2.2. Рубання металу
Рубання – операція, при виконанні якої за допомогою ріжучого інструмента зубила, крейцмейселя та ударного інструмента – слюсарного молотка з заготівки знімаються зайві шари металу або заготівка розділюється на частини. Рубання виконується в тих випадках, коли заготівку з якихось причин не вдається обробити на верстатах. Рубання найчастіше виконується як підготовча операція для наступної обробки заготівки. Воно застосовується для видалення з заготівки великих нерівностей, зняття задирків, гострих кутів, крайок на литих і штампованих заготівках, вирубування канавок, оброблення тріщин у заготівках під зварювання, а також коли необхідно від пруткового, смугового або листового металу відрубати якусь частину.
Слюсарне зубило (рис.13, а) складається з трьох частин – робочої, середньої й ударної, виготовлюється з інструментальної вуглецевої стали У7А, У8А. Робоча частина зубила являє собою стрижень із клиноподібною ріжучою частиною (рис. 13, б), заточеною на кінці під визначеним кутом. Середня частина служить для утримання зубила в руці. Ударна частина зроблена звужуючоюся догори, вершина її закруглена. Кут загострення (β) обирається в залежності від твердості оброблюваного металу:
- для твердих матеріалів (тверда сталь, бронза, чавун) - 70°;
- для матеріалів середньої твердості (сталь) - 60°;
- для м'яких матеріалів (латунь, мідь, титанові сплави) - 45°;
для алюмінієвих сплавів - 35°.
-
а)
б)
а – зубило; б – ріжуча крайка зубила;
Рис. 13. – Слюсарне зубило
Зубила виготовляють довжиною від 100 до 200 мм, з шириною робочої частини від 5 до 25 мм. Робоча й ударна частини зубила після термічної обробки мають підвищену твердість.
Крейцмейсель (рис.14) відрізняється від зубила більш вузькою ріжучою крайкою, призначений для вирубання вузьких канавок, шпонкових пазів і т.п.
Рис.14 – Крейцмейсель
Для вирубання профільних канавок – напівкруглих, двогранних та інших застосовують спеціальні крейцмейселі, так звані канавочники, що відрізняються від крейцмейселя тільки формою ріжучої крайки.
Слюсарні сталеві молотки (рис.15) виготовляються масою від 50 до 1000 г із квадратним (а) або круглим (б) бойком. Вони складаються з голівки 1, рукоятки 2 і клини 3. Голівку виготовляють зі сталі 50 або У7, її робочі частини – бойок А та клиноподібної форми носок Б гартують, в середній частині міститься овальний отвір для кріплення рукоятки.
Р
а
– з
квадратним
бойком;
б
– з
круглим
бойком;
Рис.
15.
–
Слюсарні
сталеві
молотки
Рубання металу здійснюють у лещатах на плиті або на ковадлі (рис.16). При рубанні використовують, крім описаного вище інструменту, лещата рівнобіжні, плити для рубання, ковадла й окуляри захисні.
Технологія рубання металу за рівнем губок лещат. Закріпити заготівку таким чином, щоб риска розмітки знаходилася точно на рівні губок, причому заготівка не повинна виступати за правий торець губок.
а - у лещатах; б - на плиті; в - на ковадлі;
Рис.16. – Види рубання
Встати прямо так, щоб корпус був ліворуч від осі лещат (під кутом 45). Ліва нога повинна бути перед правою на півкроку (рис.17). Взяти зубило чотирма пальцями лівої руки на відстані 20-25 мм від ударної частини його бойка, великий палець накласти на вказівний. Взяти молоток правою рукою за рукоятку на відстані 15-30 мм від її кінця так, щоб чотири пальці охоплювали рукоятку, а великий був накладений на вказівний.
-
Рис. 17. – Робоча поза при рубанні
Рис. 18. – Положення зубила при рубанні
Встановити зубило на виступаючий з лещат край заготівки з правої сторони так, щоб рубання виконувати серединою леза (кут між заготівкою і віссю зубила 45°, кут нахилу зубила 30...35°, рис.18). При рубанні дивитися не на голівку, а на ріжучу крайку зубила. Після кожного удару переставляти зубило ліворуч.
Технологія рубання металу на плиті. Смугу покласти на плиту (ковадло), встановити зубило вертикально на риску і надрубати смугу з однієї сторони на половину товщини.
Надрубати смугу за рискою зі зворотньої сторони. Надрубану смугу обережно переломити в лещатах або на плиті. Пруток підрубати з усіх боків, повертаючи його під час рубання, і переломити як і смугу. Листовий метал розрубують з однієї сторони за кілька проходів.
ПОКАЗ ПРИЙОМІВ РОБОТИ
Майстер виробничого навчання показує пристосування й інструменти, застосовувані при рубанні, правила закріплення заготівок у лещатах, можливі дефекти від неправильного закріплення, правила рубання на плиті і на ковадлі, розповідає про особливості рубання крихких матеріалів (чавуну і бронзи).
ПРАКТИЧНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Рубання студенти роблять на плиті й у лещатах на рівні губок. Студенти повинні набути визначених навичок тримання зубила, молотка, нанесення ударів за силою і точністю.
При оцінці роботи враховується якість обробленого виробу, правильність застосовуваних прийомів, швидкість виконання.