3. Пр агрегатів трансмісії. Обладнання та інструмент. Відновлення картера зчеплення

Картер зчеплення при ремонті не розукомплектовують з блоком циліндрів, так як в іншому випадку доведеться розточувати центруючі поверхні цих деталей.

Невеликі тріщини і обломи на навантажених поверхнях усувають дуговим зварюванням, а на поверхнях, що не несуть навантажень – синтетичними матеріалами.

Якщо знос опорних лап по висоті перевищує допустимий, поверхні торців фрезують на двох лапах до усування слідів зносу, цекують отвори в лапах і зенкують фаску. В отвір встановлюють втулку і приварюють її дуговим зварюванням суцільним швом. При великому зносі опорних лап їх після фрезування торців наплавляють і фрезують під розмір робочого креслення.

Зношені отвори в опорних лапах і установочні отвори розвертають, запресовують додаткову ремонтну деталь (ДРД), тобто втулку і розвертають її під розмір робочого креслення.

Отвір під шийку фланця вилки виключення зчеплення відновлюють заварюванням або встановленням ДРД з наступною обробкою її під розмір робочого креслення. Втулку вилки виключення зчеплення із зношеним отвором замінюють, а зношений отвір під втулку в картері зчеплення розвертають під ремонтний розмір і запресовують в нього ремонтну втулку, яку після запресовки розвертають під розмір робочого креслення.

Знос отвору під стартер усувають постановкою ДРД або наплавкою з наступною розточкою отвору під розмір робочого креслення.

При зносі центруючого отвору картера його розточують, проточують виточку на глибину 2,5 мм і запресовують в неї гільзу, яку розточують під розмір робочого креслення.

Відновлення веденого диску зчеплення

При ремонті ведені диски розбирають. Зношені фрикційні накладки видаляють, висвердлюючи заклепки. Приклеєні накладки зрізають на верстаті, або нагріваючи диски в печах до 300 – 350° С.

Деталі веденого диска дефектують і при наявності обломів, тріщин та зносів вище граничних, їх вибраковують. Відновлюють тільки отвір в диску під ступицю. Його наплавляють і розточують під розмір робочого креслення.

Після заміни деталей ведений диск збирають і приклепують або приклеюють нові накладки.

Перед постановкою нових накладок робочу поверхню диска зачищають. Нову накладку притискають струбциною, свердлять з боку диску отвори під заклепки і ззовні роззенковують їх на глибину 3 – 4 мм. Накладки приклепують мідними або латунними (пустотілими) або алюмінієвими (суцільними) заклепками. Головки заклепок повинні бути втопленими на 0,5 мм від поверхні накладок.

Клепання нових накладок виконують на пресі моделі Р – 335, кожух із столом якого має силову камеру з плоскою мембраною і шток з отвором у верхній частині для видалення старих заклепок і встановлення опор для формування головок нових заклепок.

Технологічний процес приклеювання фрикційних накладок складається з очищення зклеюваних поверхонь, знежирювання їх ацетоном або бензином, нанесення клею ВС – 10Т в три шари і витримку при кімнатній температурі перших двох шарів протягом 15 хв , а третього – 5 хв. Деталі стискають у пристосуваннях і нагрівають в сушильній шафі до 175 – 185 ° С із швидкістю підвищення температури 2 –3° С за хвилину. Після цього витримують при температурі кінця нагріву протягом 1,5 год і повільно охолоджують до кімнатної температури, після чого зачищають напливи клею і перевіряють якість склеювання на зсув під пресом.

Після збирання диск балансують. Дисбаланс усувають встановленням на диск тягарців (не більше 3), які кріплять, відгинаючи вусики.