18. Пр приладів системи запалювання

Ремонт переривача – розподільника заключається у виконанні нескладних в технологічному відношенні робіт і заміні деталей. Так, кришки розподільника, що маютьь тріщини або розбиті , можна склеювати клеєм БФ – 4, попередньо розробивши їх за допомогою шабера або шліфувального круга і знежиривши їх бензином. Потім промазавши їх два рази клеєм з витримкою на повітрі до 40 хв, а потім в сушильній шафі при температурі 50 – 60 ° С. Після просушування склеювані частини щільно притискають і в такому стані залишають на 10 – 12 годин при температурі 15 – 20° С.

Аналогічно склеюються обламані часини кришки. Тріщини та обломи корпусу преривника – розподільника ремонтують паянням твердим припоєм. Послаблену пружину, зношену подушчку важіля проеривника і зношений підшипник рухомої пластини преривника замінюють.

Зношений валик, втулки підшипників і інші деталі, що потребують механічної обробки при свойому відновленні, ремонтують у відповідних цехах або замінюють.

Завдання: Розглянути і законспектувати відкази і несправності електрообладнання, їх ознаки і причини виникнення. Ознайомитися із основними роботами ТО і ПР електрообладнання та застосовуємим при цьому технологічним обладнанням.

Рекомендуєма література: [ 1 ] стор. 227 – 261; [ 2 ] стор. 154 – 159, [ 3 ] стор. 249 – 268.

Питання для самоконтролю:

1. Які ознаки підвищеного розряду і інших несправностей АКБ?

2. Назвіть основні можливі несправності АКБ.

3. Чому у кожній кліматичній зоні слід використовувати чітко визначену щільність електроліту?

4. Які причини “кипфіння” електроліту в АКБ на лінії?

5. Назвіть основні методи діагностування АКБ і які прилади при цьому використовуються?

6. Назвіть усі операції, що прооводяться при ЩО, ТО – 1, ТО – 2.

7. Яка технологія заряджання АКБ?

8. Як обладнуються зарядні відділення на АТП?

9. Які види робіт виконуються при ТО генераторних установок та реле – регуляторів?

10. Які види робіт виконуються при ТО приладів запалювання?

11. Які види робіт виконуються при ТО стартерів?

12. Які види робіт виконуються при ТО приладів освітлення, сигналізації і контрольно – вимірювальних?

13. Які особливості обслуговування контактно – транзисторних систем запалювання?

14. Як встановити запалювання?

Тема 5.3. То та пр агрегатів трансмісії.

Мета: Ознайомитися із відказами та несправностями агрегатів трансмісії, їх ознаками та причинами виникнення. Ознайомитися із операціями ТО агрегатів та їх періодичністю.

Кількість годин: 10

План: 1.Відкази та несправності агрегатів трансмісії, їх ознаки та причини виникнення. Діагностування технічного стану агрегатів трансмісії у цілому та поелементно.

Перевірка технічного стану зчеплення виконується при працюючому двигуні. Натиснувши на педаль зчеплення, почергово переключають передачі. Якщо включення передач затруднене і супроводжується шумом, зчеплення повністю не вимикається. Потім перевіряється вмикання зчеплення: затягують стоянкове гальмо, включають вищу передачу і плавно відпускають педаль зчеплення, одночасно натискаючи на педаль керування дросельними заслінками. Якщо двигун зупиниться, зчеплення справне. Працюючий двигун вказує на неповне включення (буксування) зчеплення. При перевірці під час руху також можуть бути виявлені такі несправності як різке його включення, шуми, вібрації, а також занадто сильне нагрівання деталей.

Пробуксовування зчеплення призводить до того, що крутний момент від вала двигуна не повністю передається на ведучі колеса. Із збільшенням частоти обертання колінчастого вала двигуна при відпущеній педалі зчеплення автомобіль або взагалі не рушає з місця, або його швидкість збільшується дуже повільно, або автомобіль рухається ривками, а в кабіні відчувається запах горіння фрикційних накладок веденого диска. Пробуксовування дисків може відбуватися внаслідок таких причин: порушення регулювання приводу виключення зчеплення, замаслювання дисків зчеплення, наявність збільшеного зносу фрикційних накладок веденого диска, забруднення компенсаційного отвору головного циліндра гідроприводу виключення зчеплення.

Неповне виключення зчеплення супроводжується затрудненим переключанням передач, ударами зубів синхронізаторів і шестерень коробки передач, при цьому не виключається можливість їх поломки. Така несправність зчеплення може виникнути може виникнути внаслідок порушення регулювання приводу виключення зчеплення (збільшення вільного ходу важеля вилки виключення зчеплення або збільшення зазорів в гідроприводі), перекосу або короблення веденого і (або) натискного дисків, обриву фрикційних накладок, а також порушення герметичності гідроприводу виключення зчеплення і потрапляння в нього повітря, забруднення отвору в бачку.

Різке включення зчеплення супроводжується ривками при троганні автомобіля з місця. Ця несправність може бути наслідком зносу накладок веденого диску і заїдання його ступиці на шліцах ведучого вала коробки передач, зниження його осьової пружності, наявності задирів на поверхні маховика або нажимного диска, заїдання муфти виключення зчеплення або заїдання в приводі виключення зчеплення.

Підвищений шум при включенні зчеплення може спостерігатися у випадку несправності підшипників: вижимного і (або) ведучого вала коробки передач. Також причиною підвищеного шуму може бути знос шліців і збільшення зазору в з'єднанні ступиці веденого диску зчеплення і ведучого вала коробки передач. Крім того, підвищений шум може виникнути при зіскакуванні, втраті пружності або поломці пружини вилки виключення зчеплення.

Основними ознаками несправностей коробок передач і роздавальної коробки є шуми при роботі, затруднене переключення передач, самовільне виключення передач, підтікання масла.

Шуми при роботі коробок передач і роздавальних коробок з'являються із – відсутності масла в картері або зносі зубів шестерень і підшипників валів.

Затруднене переключення передач спостерігається при використанні мастила з підвищеною в'язкістю, при несправності синхронізаторів, деформації вилок переключення передач, а також при порушенні нормальної роботи механізму переключення передач внаслідок послаблення кріплень, деформації або зносу деталей, а також порушення регулювань.

Самовільне виключення передач може бути наслідком зносу фіксаторів або поломки їх пружин, зносом блокуючих кілець синхронізаторів, пошкодженням шліців на муфті синхронізатора, ступиці або шестерні.

Підтікання мастила може бути викликане зносом ущільнювальних сальників, пошкодженням прокладок, а також підвищенням тиску всередині картера внаслідок забруднення сапуна.

Несправності головної передачі і диференціала мають наступні ознаки: збільшений шум під час руху, стук в головній передачі, підвищене нагрівання картера головної передачі (картера заднього моста у автомобілів з класичною схемою компоновки) і підтікання мастила.

Збільшений шум під час руху є наслідком невірного регулювання зубчатої пари головної передачі, її пошкодження, невірного регулювання, зносу або руйнування підшипників, а також зниження рівня мастила нижче мінімального. Також причиною виникнення підвищеного шуму при повороті автомобіля може бути заїдання сателітів на осі внаслідок пошкодження робочих поверхонь в місцях посадок сателітів на вісь.

Стук в головній передачі виникає при різкому зміні режиму руху внаслідок зносу опорних поверхонь коробки і зубчатих коліс диференціала.

Підвищене нагрівання картера головної передачі і диференціала може виникнути внаслідок руйнування або порушення регулювання підшипників ведучої шестерні головної передачі (у автомобілів з класичною схемою компоновки) і підшипників коробки диференціала, а також невірного регулювання зачеплення шестерень при збиранні. Підвищене нагрівання картера може супроводжуватися підвищеним шумом під час руху автомобіля.

Підтікання мастила виникає при його надлишку, а також внаслідок порушення герметичності сальників, прокладок або послаблення кріплення частин картера і зменшення в'язкості мастила.

Основними ознаками несправностей карданної передачі є стуки при рушанні з місця та пери різкій зміні режиму руху (при різкому натисканні на педаль Газу або при її відпусканні), шум і вібрація під час руху, а також витікання мастила через ущільнення.

Стук при рушанні і різкій зміні режиму руху може виникати внаслідок послаблення болтів кріплення фланців карданних шарнірів і болтів кріплення проміжної опори до поперечини, зносу шліців продовжувача, зносу підшипників і хрестовин карданних валів.

Шум і підвищена вібрація карданної передачі під час руху можуть виникнути внаслідок зносу підшипників і хрестовин карданних шарнірів, пошкодження проміжної опори, деформації валів внаслідок зачеплення ними за перешкоду на дорозі (камні, вибоїни), порушення балансування валів внаслідок невірного збирання, послаблення болтів кріплення фланців карданних шарнірів і болтів кріплення проміжної опори до поперечини.

Витікання мастила може відбуватися при послабленні обойми сальника фланця еластичної муфти і зносі ущільнювача, а також зносі сальників хрестовини.

Перевірка карданної передачі виконується візуально і по стукам при покачуванні карданного вала руками поблизу шарнірів і поворотах його в один та інший бік до вибору люфтів, а також за допомогою кутового люфтоміра. Крім того, для уточнення несправностей карданної передачі можна прослухати шуми і стуки при її роботі, піднявши автомобіль на підйомнику і завівши двигун та забезпечити необхідні для прослуховуванні шумів режими роботи карданної передачі. Перевірка кріплення карданної передачі здійснюється їх підтяжкою. При перевірці карданної передачі кутовим люфтоміром сумарний люфт не повинен перевищувати 4° , а люфт кожного карданного шарніра – 1,5° .