16. Технічне обслуговування системи запалювання.

ЩО:

1. перед пуском двигуна візуально перевірити стан елементів системи запалювання, особливу увагу слід приділити стану електричних ланцюгів, клем, проводів, кришок котушки запалювання і преривника – розподільника;

2. по характеру пуску і стійкості роботи двигуна (без характерних хлопків у глушнику або впускному колекторі, значних детонаційних стуках та ін.) можна визначити технічний стан системи запалювання, при необхідності виділивши негативний вплив на роботу двигуна несправностей паливної системи, (якщо у темну пору доби при працюючому двигуні відкрити капот, то на кришках котушки запалювання і преривника – розподільника при їх забрудненні або пробоях можна побачити проскакування іскри по їх поверхнях);

ТО – 1:

1. виконати об'єм робіт ЩО;

2. очистити від пилу, бруду і нальоту масла всі елементи системи запалювання;

3. перевірити кріплення елементів і їх зовнішній технічний стан, проводи з пошкодженою ізоляцією і контактами – змінити;

4. окислені контакти зачистити шкуркою і нанести шар протиокислювального аерозолю “Унисма” або технічного вазеліну;

5. викрутити свічки запалювання і оглянути їх:

а) – якщо нижня частина має незначний шар коричневого кольору, корпус вкритий від тривалої експлуатації тонким шаром сажі, а центральний електрод має нормальний сірий колір – це свідчить про нормальну роботу свічки;

б) – якщо виступаючі в камеру згоряння частини свічки покриті шаром бархатистого нагару – це може бути визвано роботою на перезбагаченій паливній суміші, забрудненням повітряного фільтра, невірним регулюванням клапанів та ін.

в) - якщо свічка вкрита шаром оливи – це ознака зносу або “залягання” кілець, високого рівня залитого в піддон масла або несправності свічки;

г) - якщо свічка має наліт твердого нагару сіро – коричневого кольору це викликано низьким калильним числом свічки, роботою на бідній суміші, встановленням раннього запалювання та ін.

6. перед перевіркою і регулюванням зазору між електродами свічки калібром із дроту і спеціальним ключем, робочу частину свічки необхідно очистити, вставивши в гніздо з гумовою манжетою піскоструйної камери приладу Е – 203.0, а після очистки – в спеціальне гніздо для обдуву стислим повітрям, а після цього - в гніздо повітряної камери приладу Е – 203.П, і, створивши тиск 0,8 - 1,0 МПА, спостерігати крізь оглядове вікно камери за іскроутворенням (іскра повинна бути безперервною, яскраво - блакитного кольору, без додаткових іскроутворень, що характеризують пробій ізолятора), а герметичність свічки перевіряють за манометром приладу, спостерігаючи за швидкістю падіння тиску;

7. перевірити кут випередження запалювання методом співпадання міток на шківу колінчастого вала і блока циліндрів при встановленні поршня першого циліндра у ВМТ такту стиску, (також за допомогою стробоскопа приладу Е – 102 перевіряється робота центробіжного регулятора і вакуумного регулятора випередження запалювання):

Для визначення вірності встановлення початкового кута випередження запалювання або для його коректування в залежності від конкретних умов роботи автомобіля використовуються прилади – стробоскопи. В корпусі приладу змонтована електронна вимірювальна система, а на виході встановлена лінза для фокусування світлового потоку стробоскопічної лампи. В ході перевірки стробоскоп підключають до АКБ спеціальними затискачами, а в кришку розподілювача на місце проводу високого напруги від свічки першого циліндра встановлюють перехідник щупа, а після цього і провід високої напруги. Оскільки лампа спалахує на дуже короткий час в момент проскакування іскри на свічці першого циліндра, то і спеціальні мітки, нанесені на обертаючихся деталях, здаються нерухомими.

За допомогою стробоскопічного пістолета можна проконтролювати правильність встановлення початкового кута випередження запалювання по положенню контрольних міток відносно друг друга при імпульсному підсвічуванні, відкоректувати його при змінених умовах експлуатації (наприклад, при зниженні температури навколишнього середовища кут випередження доводиться збільшувати на 2 – 4 ° і більше), перевіряти працездатність центробіжного і вакуумного регуляторів випередження запалювання.

На прогрітому двигуні, при мінімальній частоті обертання колінчастого вала, коли вакуумний і центробіжний автомати не працюють, перевіряють вірність кута випередження запалювання, спрямувавши промінь імпульсної підсвітки стробоскопа на рухому мітку, яка буде здаватися нерухомою, якщо вона не співпадає з контрольними нерухомими мітками (рисками, штифтами та ін.), необхідно послабити кріплення корпуса преривника і повільно провертати його вправо або вліво до моменту співпадання міток.

ТО – 2:

1. виконати операції, передбачені ЩО та ТО – 1;

2. зняти кришку преривника - розподілювача, видалити з неї та корпусу розподілювача пил і бруд, при необхідності зачистити контакти кришки і ротора шкуркою, бажано обробити контакти протиокислювальним засобом типу “Унісма” або ВД - 40; перевірити і при необхідності зачистити плоским надфілем контакти преривача; продути кришку і корпус стислим повітрям; обертаючи колінчастий вал, досягти найбільшого розмикання контактів і перевірити та при необхідності відрегулювати зазор між контактами преривника (0,3 – 0,45 мм); при необхідності перевірити пружність пружини контакта динамометром (5,0 – 6,5 Н);

3. змастити моторним мастилом вісь важеля, фільц – масльонки і втулку кулачка та ЦІАТІМ – 201 підшипники вала привода;

4. за допомогою прилада Е – 213 перевірити падіння напруги в контактах преривника і ємкість конденсатора, а за допомогою прилада Е – 102 (стробоскопа) перевірити установку кута випередження запалювання і кут замкнутого стану контактів розподільника.

17. Комплексна і поелементна діагностика системи запалювання.

Переносний прилад Е – 214 дає змогу перевірити усі елементи електрообладнання безпосередньо на автомобілі (в тому числі і на працюючому двигуні), як комплексно, так і поелементно.

Для перевірки системи запалювання в цілому електричний ланцюг прилада під'єднують до центральної клеми високої напруги котушки запалювання, а другий провід – до центральної клеми кришки розподільника. Таким чином струм високої напруги, що виробляється діагностуємою системою, проходить крізь розрядник прилада і крізь розподільник іде на свічки запалювання. Принцип перевірки в тому, що чим більший зазор між електродами розрядника може пробити струм високої напруги системи, тим у кращому стані знаходиться котушка запалюванння, преривник – розподільник, його контакти, конденсатор та інші елементи. Спостерігаючи за іскрою між електродами розрядника, роблять вивід про стан системи: якщо іскра буде дужою і стійкою – система справна і подальшу (поелементну) перевірку можна не проводити.

При зміні видів перевірок, режими роботи прилада переключаються за допомогою тумблера керування приладом.

Прикладом таких мотор – тестерів також є стенди: ИТ – 251, К – 518,

Elkon S –300 та ін. Окрім основних багатофункціональних вимірювальних приладів на багатьох моделях мотор – тестерів у верхній частині корпуса розміщені поворотні стріли із з'єднувальними проводами з затискачами, перехідниками, додатковими приладами і пристосуваннями, що підвищує їх зручність в роботі. За допомогою цих приладів можна перевірити технічний стан двигуна, склад відпрацьованих газів, виконати комплексну перевірку електрообладнання автомобіля.

При діагностуванні системи запалювання особлива роль відводиться осциллографу, який дозволяє спостерігати за швидкопротікаючими процесами по зображеним на екрані осциллограмам. На вхід прилада подаються сигнали з контактів преривача, з вивода високої напруги котушки запалювання і від сівчки першого циліндра. Горизонтальна вісь відградуйована в градусах, вертикальна – в кВ, піки діаграм повздовж неї дають відомості про максимальні первинну і вторинну напруги в системі запалювання. Прокручуючи перемикач вибору, можна отримти осцилограми у вигляді кадрів серії, порівнюючи їх потім із еталонними діаграмами.