14. Пр стартерів.

Несправний стартер знімають із автомобіля, перевіряють на контрольно – випрообувальному стенді (Е – 201 або ін.), після чого він підлягає регулюванню або ремонту. Стартер випробують при рооботі на холостому ходу і на величину крутного моменту в режимі повного гальмування.

При ПР стартерів усуваютьт відкази і несправності.

Контактні болти вмикача стартера при незначному підгорянні зачищають напильником, неспівпадання площин контактів повинно бути не більше 0,2 мм. Обгорілий та із слідами виработки колектор проточують на токарному верстаті з наступним фрезеруванням ізоляції між пластинами. Перевірку ізоляції обмотки якоря виконують аналогічно перевірці якоря генератора на приладі Е – 202. Ізоляцію котушок обмотки збудження випробують на пробій котушки і дефектні якорі замінюють.

Після ремонту перед встановленням на двигун стартер необхідно перевірити на контрольно – випробувальному стенді моделі 532 М або Е – 201.

Перевірка виконується випробуванням стартера при роботі на холостоому ходу і під навантаженням. Для цього стартер встановлюють на стенді в затискному пристосуванні і підключають його до АКБ при включенні не більше, ніж на одну хвилину.

При цьому тахометром вимірюютьь кількість обертів якоря і амперметром споживаєму величину сили струму. Ці параметри повинні відповідати технічній характеристиці випрообуємого стартера.

Величину крутного моменту і споживаємого при цьому силу струму визначають випробуванням стартера під навантаженням при режимі повного гальмування протягом не більше 5 сек.

Також виконують регулювання приводу на знятоому із автомобіля стартері. При цьому встановлюють необхідний зазор між торцем шестерні приводу і упорною шайбою або упорним кільцем.

При зносі шийок валу якоря їх шліфують. Зношений колектор якоря проточують. Допустиме зменшення діаметра не більше 3 мм проти номінального. Після проточки колектор шліфують скляною шкуркою і полірують до блиску. Зношені мідно – графітні втулки опор валу якоря випресовують і замінюють новими. Перед запресовуванням втулок їх сушать протягом години при температурі 100 – 150 ° С, а потім пропитують у машинному мастилі при температурі останнього 180 – 200° С протягом 2 годин.

Зношені втулки муфти вільного ходу замінюють. Ремонт обмотоок якоря я статора заключається у перевірці на відсутність замикань і заміні короткозамкнутої секції або ізоляції. При цьому використотвуються прилади моделі Е – 202 або Е – 236.

Складений після ремонту стартер підлягає контрольному випробуванню в режимі холостого ходу і під навантаженням і протягом 1 хвилини на підвищену швидкість обертання якоря.

15. Несправності системи запалювання, їх ознаки і причини виникнення.

Система запалювання не забезпечує достатньої потужності і безперебійності іскроутворення на свічках – при цьому спостерігається затруднений пуск і нестійка робота навіть прогрітого двигуна, зниження його потужності і економічності, або струм високої напруги взагалі не поступає на свічки і відбувається повний відказ системи запалювання.

Причини:

1. несправність контактної групи в замку запалювання внаслідок окислювання або обгоряння контактів (в тому числі і при тривалому включенні стартера);

2. обрив у первинному ланцюгу – в тому числі окислення або пошкодження клем;

3. електричний пробій кришки розподілювача або котушки запалювання внаслідок при утворенні тріщин, обломів або їх забрудненні (сильне витікання струму відбувається крізь утворені в мікротріщинах відкладеннях бруду з металевим пилом);

4. пробій ізоляції, замаслювання, забруднення або відволожування проводів високої напруги внаслідок тривалої стоянки при підвищеній волозі повітря;

5. пробій на масу або відкладення великої кількості нагару на електродах свічок – нагар утворюється в основному при потрапляння масла у камеру згоряння, при утворенні значної кількості нагару може відбуватися цілковитий відказ іскроутворення як на окремих, так і на усіх свічках одночасно;

6. невідповідність нормі зазору між електродами свічок – при завеликому зазорі спостерігається нестійке іскроутворення, тобто пробій свічок на масу;

7. зниження вторинної напруги котушки запалювання внаслідок:

- обриву або пробою ізоляції проводів (міжвиткове замикання) в первинній або початкових витках вторинної обмотки - цьому сприяє старіння ізоляційного лаку проводів при високій температурі, що спостерігається в котушці запалювання при роботі (тому не рекомендується залишати включене запалювання при не запущеному двигуні на тривалий час);

- обриви в електричному ланцюгу обмоток частіше в місцях спаювання з'єднань);

- перегоряння додаткового опору або додаткового резистора;

8. несправна робота преривача – розподільника внаслідок:

- пробій конденсатора ( в контактних системах запалювання);

9. несправна робота датчиків імпульсів (в безконтактних системах запалювання) – це генераторний датчик – розподілювач, у вигляді малогабаритного генератора змінного струму, що керує роботою транзисторного комутатора, в ньому можуть вийти із ладу стабілізатор, датчик Холла, підсилювач, резистор і вихідний транзистор або релейний елемент (тригер) мікровимикача, що являється основним вузлом датчика.

Момент утворення іскри на свічках не відповідає оптимальному куту випередження запалювання.

Причини:

1. невірна установка кута випередження запалювання;

2. невірна робота центробіжного регулятора внаслідок послаблення пружин і заїдання тягарців;

3. незадовільна робота вакуумного регулятора – внаслідок виходу із ладу діафрагми при забрудненні або руйнуванні вакуумного шланга;

4. заїдання опорного підшипника приводного вала преривника (характерне для автомобілів ВАЗ - 1 – 7 моделей) - відбувається при забрудненні або заїданні підшипників.