5. Поточний ремонт акб.

Технологічний процес ремонту АКБ починають із попереднього його розряджання. Після цього зливають електроліт, використовуючи спеціальний поворотний пристрій. Потім електронагрівальними пристосуваннями видаляють мастику. За допомогою настільного свердлильного станка і комплекту фрез зрізають вивідні штирі і розрізають міжелементні перемички. Якщо несправний один акумулятор, то виконують роботи по вилученню пластин із нього, а якщо більш одного – то слід відкривати і виймати блоки усіх акумуляторів.

При ремонті зручно користуватися інструментом і пристосуваннями комплекту моделі ПТ – 7300. Для приготування електроліту використовується комплект КИ – 389.

Розібрані деталі АКБ ретельно промивають в дистильованій воді і виконують поелементну перевірку. Дуже сульфатовані або пошкоджені пластини і сепаратори замінюють (якщо активна маса випала не більш чим із 3– 4 комірок решітки і пластини то вона придатна до подальшого використання). Також слід перевірити герметичність стінок і перегородок корпуса і видалити із нього осад. Для зручності збирання блоків пластин є спеціальне пристосування з гвинтом і притискним башмаком. Для зручності збирання напівблоків використовується пристосування з держаком з вугільним стрижнем і шаблоном для напівблоків. Джерелом струму може бути звичайна АКБ або спеціальний трансформатор на 12 В. Під час напаювання не можна допускати утворення електричної дуги між вугільним стрижнем і свинцем. Наплавляння вивідних штирів виконується розплавленим у тиглі свинцем, використовуючи спеціальні формочки.

Після закінчення збирання АКБ її слід залити електролітом і дати протягом декількох годин просочитися до активній масі електролітом. Після цього, для визначення придатності АКБ для використання, слід провести контрольно – тренувальний цикл "заряд – розряд" струмом відповідної сили.

6. Заряджання акб.

Заряджання АКБ виконується в акумуляторних цехах в спеціальних зарядних відділеннях, що мають другі двері, які безпосередньо виходять на двір. АКБ встановлюються на двохярусні стелажі, над якими встановлюються витяжні пристрої – так як при кипінні акумуляторів виділяється вільний водень, тобто "гримучий газ". Випрямляючі пристрої слід встановлювати в сусідніх приміщеннях.

Для заряджання використовують апарат моделі ВСА – 111 (з твердим селеновим випрямлячем і робочою силою струму до 8А) або ВСА – 5 (до 12 А), для прискореного заряду іноді використовують пересувну установку моделі Е – 410.

Заряджання АКБ слід проводити струмом із силою, рівною 1/10 ємності АКБ. Після початку виділення газів (кипіння електроліту) слід удвічі понизити силу струму. Після закінчення заряджання вирівнюють рівень і кінцево коректують густину електроліту.

7. Основні несправності генераторів і реле – регуляторів.

Вихідні параметри роботи генератора не відповідають технічним вимогам, тобто невідповідність нормі зарядного струму і напруги. Ці показники фіксуються в різних моделях автомобілів амперметрами, вольтметрами на щитку приладів або використовуються сигнальні контрольні лампи або підсвічуючі трафарети червоного кольору із спеціальною символікою.

Причини:

1. несправність електричної частини генератора внаслідок:

- замаслювання щіток і контактних кілець;

- підгоряння контактних кілець (внаслідок великого іскроутворення між щітками і контактними кільцями);

- знос щіток і кілець (при цьому зменшується сила притискання щіток, що приводить до їх зависання в гніздах і підгорянню контактних кілець);

- міжвиткове замикання в обмотках або замикання проводів обмоток на масу (відбувається внаслідок пошкодження або природного старіння ізоляції проводів котушок обмотки статора або обмотки збудження ротора, що призводить до зниження опору ізоляції і при цьому відбувається замикання суміжних проводів між собою або на “масу” і відповідно відбувається відхилення вихідних параметрів – знижується напруга, але збільшується сила зарядного струму);

- обривання проводів або виводів обмотки статора або ротора;

- окислення або послаблення контактів з'єднувальних проводів підключення генератора.

2. невірна робота реле – регулятора внаслідок:

- невірне регулювання регулятора напруги, реле зворотного струму (в реле – регуляторах контактного, транзисторного і вібраційного типу) і відбувається відхилення від норми регулюємих параметрів регулятора, внаслідок чого АКБ недозаряджається або перезаряджається, що однаково скорочує службу АКБ;

- підгоряння контактів реле, вихід із ладу котушок або транзистора, порушення з'єднань електроланцюга;

- відхилення від норми регулюємої напруги або вихід із строю реле – регулятора (в реле – регуляторах безконтактно – транзисторного типу або мікроелектронних інтегрального типу) внаслідок обривах в з'єднаннях ланцюга, пробоях стабілітронів або транзисторів, при обривах в обмотках дроселя, перегорянні резисторів та ін.

Механічні пошкодження і значний знос деталей – з'являється шум і стук при роботі генератора.

Причини:

1. знос підшипників, шийок під них на валу ротора або посадочних місць у кришках – при цьому виникає перекіс ротора і можливо задівання ротора за полюса статора, биття щіток з контактними кільцями і поява пульсуючого струму, що негативно впливає на роботу усієї електросистеми автомобіля;

2. знос в різьбових з'єднаннях (в тому числі на шпильках кріплення кришок та ін.);

3. знос та послаблення привідного паса – як наслідок пробуксовування паса на шківу генератора і його прогресуючий знос до повного руйнування.