4. Обслуговування акб.

При діагностуванні АКБ перевіряють відсутність тріщин у баку і слідів витікання електроліту, чистоту поверхні батареї, чистоту поверхні батареї, кріплення батареї в гнізді, міцність контактів кінцівок проводів з клемами батареї, чистоту вентиляційних отворів, стан штирів і затискачів, рівень електроліту в кожному акумуляторі, відповідність густини електроліту нормі і працездатність батареї під навантаженням.

ЩО: Перед пуском двигуна перевірити загальний стан і кріплення АКБ. Не допускається наявність тріщин моноблока і кришок, пошкодження ізоляції проводів або окислення полюсних виводів і клем, тріщини мастики і її відслоювання, сильне забруднення. Технічний стан і ступінь розрядження батареї можна визначити по ступеню накалу ниток окремо включених ламп, по силі звукового сигналу, по легкості пуску двигуна стартером. Після пуску двигуна необхідно слідкувати за показаннями контрольних і сигнальних приладів, що характеризують якість підзаряду АКБ – при загорянні червоного аварійного сигналу експлуатацію автомобіля слід зупинити до усунення несправності.

ТО – 1: додатково до об'єму робіт ЩО, провести більш ретельні кріпильні роботи; зняти клеми із вивідних штирів, перевірити їх стан – окислені контактні поверхні зачистити дрібнозернистою шкуркою або спеціальними пристосуваннями, після чого змастити їх технічним вазеліном або тонкий шар антиокислювального аерозолю типу “Унисма”. Поверхню АКБ слід ретельно очистити, включаючи вентиляційні отвори в пробках з наступною продувкою їх стислим повітрям. Плями білого наліту від розлитого електроліту видаляються ганчірками, змоченими в 10% розчині аміачного спирту. При ТО – 1, а в жарку пору року щоденно за допомогою рівнемірної трубки перевіряється рівень електроліту в кожній банці і при необхідності доливається дистильована вода.

ТО – 2: після проведення операцій ЩО і ТО – 1, додатково входять роботи по перевірці ступеню розряджання і технічного стану як АКБ в цілому, так і окремих її елементів. За допомогою ареометра з поплавцем – денсиметром із шкалою перевіряють густину електроліту в кожній банці, що характеризує ступінь розрядження, а за допомогою навантажувальних вилок Е – 108 і Е – 107 – напруга під навантаженням на вивідних полюсах. Виконувати ці роботи слід в акумуляторному цеху, на столі із кислотостійким покриттям. При необхідності слід вирівняти і довести до норми густину електроліту в акумуляторах (додаванням електроліту підвищеної густини). Якщо різниця густини перевищує 0,02 г/см³ – АКБ слід підзарядити протягом 1 - 2 годин і знов виконати коректування густини. Зниження щільності на 0,01 г/см³ свідчить про розрядження батареї на 5 – 6%. Для помірного клімату України в зимовий час нормальною є густина 1,27 г/см³, а влітку – 1,25 г/см³.

Якщо при перевірці АКБ навантажувальними вилками встановлено, що напруга в окремих акумуляторах швидко спадає – це свідчить про сульфатацію пластин, викришуванні великої кількості комірок з активною масою і т.д. При усіх обставинах напруга в окремих акумуляторах не повинна відрізнятися більш як на 0,1В.