2. Перевірка паливного насосу високого тиску і форсунок безпосередньо на двигуні.

Одним із найважливіших параметрів, що впливають на нормальну роботу паливної системи дизеля, є момент початку подачі палива секціями ПНВТ, який, у свою чергу, залежить від правильності установки муфти випередження вприску (МВП) відносно приводу, тобто співпадання контрольних міток з відповідними поділками на шкалах, градуйованих у градусах по куту повороту колінчастого вала. В двигунах автомобілів КамАЗ є додатковий пристрій у вигляді фіксатора маховика для встановлення колінчастого вала двигуна (а значить і привода МВП) в положення, що відповідає початку подачі палива першою секцією ПНВТ в перший циліндр двигуна.

Кут початку подачі палива в дизелях по куту повороту колінчастого вала в градусах) має ще більше значення, ніж кут випередження запалення в карбюраторних двигунах, тому що як при ранній подачі, так і при пізній вприск палива форсункою у камеру згоряння буде відбуватися при зниженій компресії, що порушує процес нормального сумішоутворення.

При перевірці правильності встановлення моменту початку подачі палива, а відповідно і під'єднання ПНВТ до МВП до привода, крім контролю співпадання різних міток і вказників з необхідним градусом на шкалах, необхідно замість паливопровода високого тиску приєднати до першої секції ПНВТ моментоскоп і повільно провертати важелем спеціального пристосування колінчастий вал разом з приводом ПНВТ, під'єднаного за допомогою болтів до МВП, доки паливо не почне підніматися в скляній трубці моментоскопа, що і буде означати момент початку подачі палива першою секцією насоса. Якщо він буде дуже раннім або пізнім – слід відкрутити болти кріплення і, повертаючи корпус МВП, змінити її положення у відповідну сторону відносно привода. Після цього слід закрутити болти і виконати перевірку ще раз. В більшості моделей дизелів кут моменту початку подачі палива складає 17 - 20° (до ВМТ, по куту повороту колінчастого вала). При низьких температурах кут випередження збільшують на 3 - 5°. В даний час випускається нова модель моментоскопа КИ – 4941, який не треба підтримувати руками в момент випробування і також він попереджує розбризкування палива по поверхні двигуна.

Для діагностування підкачуючого насоса ПНВТ, фільтра тонкої очистки і перепускного клапана використовують прилад моделі КИ – 4801. Один із наконечників приладу під'єднують до нагнітальної магістралі підкачуючого насоса перед фільтром тонкої очистки, а другий – між фільтром тонкої очистки і ПНВТ. Запускають двигун і при максимальній подачі палива заміряють тиск до і після фільтра тонкої очистки – якщо тиск за фільтром нижче 0,6 кгс/см² (при нормальному тиску перед фільтром, розвиваємим підкачуючим насосом 1,4 – 1,6 кгс/см²), це свідчить про забруднення фільтра тонкої очистки. Якщо тиск, що розвиває підкачуючий насос (перед фільтром тонкої очистки), нижче 0,8 кгс/см² - насос підлягає заміні.

Також важливим фактором, що впливає на якість сумішоутворення в камері згоряння дизеля, а відповідно і на процес згоряння, є тиск вприска (тиск початку під'йому запірної голки) форсунок. Він повинен складати для двигунів ЯМЗ – 16,5 – 17 МПа (165 – 170 кгс/см²), для двигунів КамАЗ – 18,5 МПа (185 кгс/см²). В процесі експлуатації жорсткість робочої пружини форсунки понижується, а значить і знижується тиск вприску. Крім того і момент вприску палива буде відбуватися при цьому трохи раніше, що порушить нормальну роботу двигуна. Тому в ході діагностичних робіт перевірка тиску вприску форсунок обов'язкова. З цією метою використовується максиметр. Штуцером його приєднують до штуцера секції ПНВТ, а штуцером через короткий паливопровід – до перевіряємої форсунки. Після цього мікрометричною головкою встановлюють на шкалі максиметра нормативний тиск підйому голки розпилювача. Потім послаблюють затяжку накидних гайок усіх паливопроводів високого тиску і провертають колінчастий вал стартером. Якщо моменти початку вприску палива через максиметр і форсунку співпадають, то форсунка відрегульована вірно. Несправну форсунку, як вже відзначалося, можна визначити почерговим відключенням форсунок (аналогічно свічкам запалювання у карбюраторних двигунах)

Для перевірки тиску вприску форсунок безпосередньо на двигуні зручно користуватися приладом КИ – 16301А. При перевірці форсунок перехідник приєднуютьт до штуцера форсунки. Привідною ручкою за допомогою насоса плунжерного типу (який складається із плунжера та втулки) нагнітаютьт паливо із резервуара у форсунку. Тиск початку вприску палива визначають по манометру. Даний прилад дозволяє також перевіряти стан прецезійних плунжерних пар ПНВТ. Для цього перехідник приладу приєднують до паливопроводу високого тиску перевіряємої секції, включають повну подачу палива, провертають колінчастий вал двигуна стартером і по манометру прилада визначаютьь тиск, що створюєтьтся плунжерною парою перевіряємої секції. Отримані дані порівнюють із нормативними.

Потім, не від'єднуючи прилада від секції ПНВТ, можна перевірити стан (герметичність) нагнітального клапана секції при непрацюючому двигуні, але включеній подачі палива. За допомогою важеля – рукоятки прилада створюють тиск 0,15 – 0,20 МПа (150 – 200 кгс/см²) – клапан протягом 30 сек не повинен пропускати паливо (тиск не повинен падати). Даний прилад іноді використовують при низьких температурах перед пуском двигуна для видалення парафінових пробок із паливної системи на ділянці низького тиску (від паливного бака до ПНВТ).