- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернігівський технікум транспорту та комп’ютерних технологій
- •Роль автомобільного транспорту в н/г України.
- •2. Загальні відомості про технічну експлуатацію, то і ремонт
- •3. Стан виробництва то і ремонту автомобілів, основні напрямки
- •Відкази і несправності автомобіля, їх класифікація.
- •Тема 1.2. Поняття: справний, працездатний, граничний та несправний стан автомобіля. Економічне значення надійності автомобіля.
- •Економічне значення надійності автомобіля.
- •Тема 1.3. Основні вимоги до технічного стану автомобілів, їх зовніш-
- •Основні вимоги до технічного стану автомобілі, їх зовнішнього вигляду, гальмівної системи, рульового керування, шин, приладів освітлення і сигналізації.
- •Гальмові системи:
- •Рульове керування.
- •Зовнішні світлові прилади.
- •Тема 1.4. Система то і ремонту автомобілів.
- •Тема 1.5. Види ремонту, їх коротка характеристика. Міжремонтні пробіги, визначення потреби у ремонті. Вихідні нормативи з то і ремонту автомобілів, їх коректування.
- •2. Нормативи трудомісткості то і ремонту.
- •3. Коректування нормативів то і ремонту.
- •Тема 1.6. Види діагностування автомобілів, їх коротка характеристика. Поняття про діагностичні параметри: номінальну, допустиму, та граничну величини параметрів.
- •Види діагностування автомобілів, їх коротка характеристика.
- •2. Поняття про діагностичні параметри, номінальну, допустиму та граничну величини параметрів.
- •Організація то і ремонту автомобілів.
- •Тема 2.1. Загальні відомості про технологічне обладнання авторемонтних підприємств.
- •2. Система планово – попереджувального обслуговування і ремонту технологічного обладнання.
- •Тема 2.2. Обладнання для прибиральних, мийних і очисних робіт.
- •Тема 2.3. Оглядове і підйомно – транспортне обладнання.
- •2. Оглядові канави
- •Оглядові канави
- •3. Естакади.
- •4. Підйомники.
- •5. Підйомно – транспортні пристрої.
- •Кран – балки поділяються на підвісні і опорні.
- •6. Конвеєри для переміщення автомобілів.
- •Тема 2.4. Обладнання для мастильних і заправних робіт.
- •Обладнання для заправки паливом.
- •Обладнання для заправки рідкими маслами.
- •Обладнання для пластичних мастил.
- •Стаціонарний чотирьохпостовий нагнітач мастила з пневмоприводом моделі с – 104 складається із пневматичного двигуна і плунжерного насоса.
- •Компресорні установки.
- •Обладнання для збирання відпрацьованих масел.
- •Тема 2. 5. Стенди для розбирання і складання агрегатів і вузлів автомобіля; їх будова і принцип дії. Загальна будова і принцип дії гайковертів, їх застосування в процесах то і пр автомобілів.
- •Кількість годин: 2
- •Загальна будова і принцип дії гайковертів з різними типами приводів, їх застосування в процесах то і пр
- •3. Комплекти інструментів і пристосувань для розбирання і складання агрегатів і вузлів автомобіля.
- •Розділ ііі. Технологія то і пр автомобілів.
- •Тема 3.1. Щоденне обслуговування автомобілів.
- •Контрольний огляд технічного стану рухомого складу.
- •Тема 3.2. Контрольний огляд двигуна. Діагностування двигуна в цілому.
- •2. Пуск двигуна, перевірка його технічного стану по вбудованим приладам, прослуховування двигуна.
- •3. Діагностування двигуна в цілому.
- •Діагностування за шумами і вібраціями.
- •Діагностування за герметичністю надпоршневого простору циліндрів двигуна.
- •Діагностування за компресією.
- •4. Діагностування по тиску мастила.
- •5. Питома витрата палива.
- •Діагностування за зовнішніми ознаками.
- •Вміст окису вуглецю у відпрацьованих газах.
- •Димність відпрацьованих газів дизельного двигуна.
- •Тема 3.3. Технічне обслуговування та поточний ремонт кривошипно – шатунного та газорозподільчого механізмів.
- •Поелементне діагностування кшм і грм. Технічні засоби діагностування, їх загальна будова.
- •Діагностування за герметичністю надпоршневого простору циліндрів двигуна.
- •Технічне обслуговування кшм і грм.
- •Затягання деталей кріплення головки блока.
- •4. Поточний ремонт двигунів
- •5. Контроль і випробування двигунів.
- •Тема 3.7. Технічне обслуговування і пр системи живлення дизельних двигунів.
- •2. Діагностування системи живлення дизельного двигуна.
- •4. Склад робіт технічного обслуговування системи живлення дизельного двигуна.
- •5. Перевірка герметичності паливної системи. Будова і принцип
- •Перевірка паливного насосу високого тиску і форсунок безпосередньо на двигуні.
- •7. Перевірка форсунок, знятих із двигуна. Будова і принцип дії приладу для перевірки форсунок.
- •8. Перевірка пнвт і підкачуючого насоса на стенді.
- •9. Встановлення пнвт на двигун. Регулювання пнвт на мінімальну частоту обертання холостого ходу.
- •Тема 3.8. То і пр системи живлення двигунів, що працюють на газовому паливі.
- •3. Технічне обслуговування і діагностування газобалонної апаратури.
- •4. Тб при проведенні робіт по діагностуванню, то і пр газобалонної апаратури.
- •2. Відкази і несправності системи впорскування палива, їх ознаки і причини.
- •3. Перевірка технічного стану систем впорскування.
- •Малюнок 3.1. Сканери: а - kst-300; 6 - kst-500
- •4. Перевірка й усунення несправностей системи вприску.
- •Перевірка тиску подачі палива і продуктивності паливного насоса.
- •Малюнок 3.2. Вимір тиску в системах дискретної дії:
- •Малюнок 3.3 Вимірювання продуктивності бензонасоса:
- •Перевірка пускової форсунки і термовимикача.
- •Очищення форсунок.
- •Перевірка клапана подачі додаткового повітря.
- •Малюнок 3.4 Типова характеристика температурного датчика
- •Перевірка датчика температури охолодної рідини.
- •Малюнок 3.5 Сигнал індукційного датчика (для двигуна бмв 735 в режимі холостого ходу) Перевірка датчика частоти обертання (положення колінчатого вала).
- •Малюнок 3.6 Вихідний сигнал датчика частоти обертання (положення розподільного вала) для чотирьохциліндрового двигуна
- •Перевірка кисневого датчика і системи - корекції (тільки для датчиків на основі Zr2).
- •Малюнок 3.7 Сигнал датчика кисню
- •4. Перспективи подальшого розвитку систем впорскування
- •Тема 3.9. Технічне обслуговування і поточний ремонт електрообладнання автомобілів.
- •2. Діагностування приладів системи електроустаткування.
- •3. Несправності акумуляторних батарей.
- •Обслуговування акб.
- •Поточний ремонт акб.
- •6. Заряджання акб.
- •7. Основні несправності генераторів і реле – регуляторів.
- •8. Технічне обслуговування генераторів.
- •9. Методи діагностування генератора.
- •Пр генераторів постійного струму.
- •11. Основні несправності стартерів.
- •12. Технічне обслуговування стартерів.
- •13. Методи контролю і діагностики стартерів.
- •14. Пр стартерів.
- •15. Несправності системи запалювання, їх ознаки і причини виникнення.
- •16. Технічне обслуговування системи запалювання.
- •18. Пр приладів системи запалювання
- •Тема 5.3. То та пр агрегатів трансмісії.
- •2. Регулювання зчеплення, дистанційного приводу керування переключенням передач, головної передачі.
- •3. Пр агрегатів трансмісії. Обладнання та інструмент. Відновлення картера зчеплення
- •Відновлення картера коробки передач
- •Відновлення деталей ведучого моста
- •2. Дефекти рами і способи їх усунення.
- •3. Підвіска, її несправності і методи їх усунення.
- •Поточний ремонт амортизаторів.
- •4. Відкази і несправності передніх мостів, їх ознаки і причини виникнення.
- •5. Відкази і несправності коліс та шин. Їх ознаки і причини виникнення.
- •Діагностика коліс автомобіля.
- •6. Технічне обслуговування і пр шин.
- •7. Правила техніки безпеки при шиномонтажних роботах.
- •Облік і контроль роботи шин.
- •9. Комплектування автомобілів шинами
- •11. Пред'явлення рекламацій на шини.
- •12. Ремонт шин.
- •Ремонт покришок.
- •Ремонт камер.
- •Тема 3.13. То і пр кузовів легкових автомобілів, кабін і платформ вантажних автомобілів.
- •2. Роботи, виконувані при то кузовів, кабін та платформ.
- •3. Догляд за лакофарбовим і декоративним покриттям .
- •Технічне обслуговування лакофарбового покриття.
- •Технічне обслуговування декоративних деталей.
- •Запобігання утворенню корозії кузова.
- •4. Характерні роботи пр кузовів, кабін та платфооррм.
- •5. Перевірка технічного стану устаткування кабіни (кузова).
- •6. Роботи, виконувані при то обладнання кабіни (кузова).
- •7. Тб при виконанні робіт по то і пр кузовів, кабін та платформ.
- •Тема 3.12. То та пр механізмів керування.
- •2. Діагностування рульового керування в цілому. Перевірка сили тертя і люфтів у рульовому керуванні.
- •4. Відкази і несправності гальмових систем із гідравлічним та пневматичним приводом, їх ознаки та причини виникнення.
- •5. Діагностування гальмових систем з гідравлічним та пневматичним приводом.
- •6. Основні роботи то і пр гальмових систем. Особливості то і пр гальмових систем з гідровакуумним підсилювачем.
- •Знімання головного гальмівного циліндра.
- •Очищення та дефектування деталей.
- •Вибір способу відновлення та послідовність ремонту деталей.
- •Порядок складання вузла або механізму та виконання регулювальних робіт.
- •Технічне обслуговування вузла або механізму, його періодичність, необхідне устаткування, інструмент та матеріали для виконання робіт.
- •Розділ іv. Організація зберігання автомобілів і запасних частин.
- •Тема 4.1. Зберігання автомобілів.
- •Зберігання автомобілів в опалювальних будівлях
- •2. Способи і засоби полегшення пуску двигуна при зберіганні на відкритих майданах.
- •Тема 4.2. Організація складського господарства.
- •2. Зберігання паливно-мастильних матеріалів
- •3. Зберігання акумуляторних батарей
- •4. Зберігання шин і гумотехнічних виробів
- •Тема 5.5. Організація то автомобілів.
- •3. Система та форми виробничого обліку то і пр автомобілів, витрат запчастин і матеріалів.
- •Розділ vі. Основи проектування виробничих підрозділів атп і стоа.
- •Тема 6.1. Основи технологічного проектування виробничих підрозділів атп і стоа.
- •2. Розрахунок виробничої програми стоа і атп.
- •3. Встановлення режиму роботи виробництва.
- •4. Методи визначення площ виробничих підрозділів, їх розмірів, ширини проїзду.
- •Генеральний план підприємства. Організація руху.
2. Діагностування системи живлення дизельного двигуна.
У системі живлення дизельних двигунів перевіряють такі прямі (структурні) діагностичні параметри:
- герметичність впускного тракту,
- зазор між втулкою і поршнем паливного насосу,
- зазор між втулкою і поршнем паливопідкачуючого насосу,
- подачу паливного насоса,
- зазор на розвантажувальному поясі нагнітального клапана,
- жорсткість пружини форсунки,
- кут випередження вприску палива, обчислений за кутом повороту колінчастого вала,
- циклову подачу форсунки,
- нерівномірність подачі палива по секціях паливного насоса.
Особливе місце при цьому посідає контроль герметичності паливної системи, яку перевіряють прямо на двигуні (без приладів або за допомогою приладу НИИАТ).
Для перевірки герметичності без приладу встановлюють малу частоту обертання колінчастого вала і злегка відкручують пробку фільтра тонкої очистки палива. Коли в системі є повітря, з-під пробки витікатиме піна. Після появи чистого струменя палива пробку закручують. Нещільності в паливопроводах системи, в тому числі на лінії всасування (до паливопідкачуючого насосу), можна виявити за допомогою спеціального бачка (НИИАТ - 383).
Щоб перевірити приладом НИИАТ, від бака від'єднують паливопроводи, відвідний паливопровід заглушують, підвідний приєднують до приладу і подають паливо під тиском 3 х 102 кПа. За місцем підтікання палива визначають герметичність паливної системи.
Негерметичність системи живлення усувають підтяганням різьбових з'єднань, заміною ущільнювальних прокладок і паливопроводів.
При діагностуванні форсунок визначають їхню герметичність, тиск впорскування і якість розпилювання палива. Ці роботи виконують на спеціальних приладах, які імітують роботу форсунки на двигуні (стенд НИИАТ 625)
Герметичність форсунки перевіряють при тиску 30 МПа. Показником герметичності є час спадання тиску (на 3 МПа має бути не менш як 30…45 сек). Для визначення цього часу тиск впорскування форсунки, яку перевіряють, регулювальним гвинтом доводять до 30 МПА за манометром, включаючи секундомір; коли тиск спаде до 25 МПа, секундомір виключають.
Тиск впорскування форсунок визначають на спеціальних приладах за показаннями манометра. На працюючому двигуні тиск впорскування перевіряють за допомогою максиметра. Форсунку, яку перевіряють, приєднують до штуцера максиметра, а останній через паливопровід високого тиску – до секції насоса. За принципом дії максиметр аналогічний форсунці, тому, добившись одночасності впорскування палива форсункою і максиметром, за положенням мікрометричного пристрою визначають, при якому тиску відбувається впорскування. Після тривалої роботи форсунки на двигуні допускається зниження тиску впорскування до 13,5 МПа. Тиск початку впорскування форсунки регулюють, змінюючи затягання пружини за допомогою регулювальної гайки.
Якість розпилювання палива форсункою перевіряють на спеціальних стендах і вважають задовільною, якщо паливо впорскується в туманоподібному стані, і рівномірно розподіляється по поперечному перерізу конуса струменя і по кожному отвору розпилювача. Початок і кінець впорскування мають бути чіткими і супроводитися характерним (глухим) тріском. Зовсім не допускається підтікання палива з розпилювачів форсунок. У разі закоксовування отворів розпилювача форсунку треба розібрати і деталі промити в гасі. Розбираючи форсунку, слід мати на увазі, що корпус розпилювача і голка утворюють прецизійну пару, тому заміна тільки однієї деталі не допускається. Внутрішні порожнини промивають бензином. Отвори і канали в корпусі форсунки прочищають волосяними йоржиками, а зовнішні поверхні – м'якими металевими щітками. Риски, подряпини, сліди корозії усувають притиранням або ж деталі замінюють новими. Внутрішню поверхню корпуса розпилювача очищають м'яким латунним стержнем, обгорнутим цигарковим папером. Коли є риски, подряпини на напрямній частині голки, а також сліди перегрівання, розпилювачі замінюють. Усі деталі з несправною різьбою заміняють новими.
Для діагностування ПНВТ і паливопідкачуючого насосу на АТП застосовують спеціальні стенди (СТДА – 1, КИ – 921 М та ін.)
Діагностування ПНВТ полягає у визначенні початку, кількості і рівномірності подачі палива окремими секціями.
Кількість подачі палива кожною секцією насоса визначають за допомогою мірних мензурок при температурі палива 25…30°С. Насос перевіряють разом із комплектом справних і відрегульованих форсунок на тиск впорскування 15 (± 0,5)МПа і комплектом паливопроводів високого тиску завдовжки 400 (± 3) мм.
Кількість палива, що подається кожною секцією за один хід плунжера, для двигунів ЯМЗ має бути 105…107 мм3 . Нерівномірність подачі палива між секціями насоса не повинна перевищувати 3% при повній подачі і при номінальній частоті обертанні 1050 хв-1 вала насоса.
Ступінь нерівномірності подачі палива визначається за формулою:
g max – g min
Р = —————— х 100%
gсер
де: g max, g min, gсер – відповідно максимальна, мінімальна і середня подачі палива секціями насоса при перевірці.
Рівномірність і кількість подачі палива кожної секції насоса регулюють, змінюючи поворотну втулку щодо зубчастого сектора. Паливні насоси мають автоматичну муфту випередження впорскування палива, яка змінює момент початку подачі палива в циліндр залежно від частоти обертання колінчастого вала. Установочний кут випередження впорскування палива залежить від особливостей кожної окремої муфти.
Діагностування паливопідкачуючого насоса – це визначення його подачі при заданому притиску і тиску при повністю перекритому нагнітальному каналі.
Подача паливопідкачуючого насосів, установлених на двигунах ЯМЗ, при 1050 хв-1 кулачкового вала і притиску в магістралі 0,5…0,17 МПа повинна бути 2,2 л/хв, а максимальний тиск – 0,4 МПа.
Регулювання мінімальної частоти обертання колінчастого вала двигуна виконують у процесі експлуатації автомобілів.
Ці операції здійснюють після встановлення кута випередження впорскування палива. Частоту обертання колінчастого вала на холостому ходу, зазначеному в характеристиці двигуна, контролюють за хронометром на прогрітому двигуні при температурі системи охолодження не вище як 70°С або за допомогою аналізатора паливної апаратури. Цей прилад забезпечує визначення таких параметрів: частоти обертання кулачкового вала паливного насоса; обертів початку і кінця дії регулятора частоти обертання; установочного кута випередження впорскування палива; максимального тиску впорскування палива. Крім того, за допомогою приладу можна оцінити якість роботи регулятора частоти обертання й автоматичної муфти випередження впорскування палива.
При підключенні до аналізатора осцилографа за характером осцилограм тиску додатково можна визначити: технічний стан нагнітального клапана і плунжерної пари; поломку пружини штовхача плунжера; технічний стан розпилювача форсунки.
Фільтри очистки палива періодично міняють, а корпуси їх обов'язково промивають дизельним паливом.
Перевірка димності відпрацьованих газів дизельного двигуна у відповідності із стандартами.
Димність відпрацьованих газів дизельних двигунів МАЗ, КамАЗ, ЗИЛ – 4331 перевіряється за допомогою таких приладів: стенд для контроля димності відпрацьованих газів дизелів моделі К – 408, стаціонарної установки фірми “Hartridge” або переносним димометром NC – 112 чешського виробництва.
Димність відпрацьованих газів цих двигунів не повинна перевищувати 40% в режимі вільного прискорення і 15% при максимальній частоті обертання колінчастого вала двигуна.
Слід зазначити, що для двигунів випуску раніше 1980 року ці нормативи збільшуються відповідно на 10 %.
Димність відпрацьованих газів оцінюється на вищевказаних стендах через їх оптичну щільність, яка реєструється при просвічуванні фотоелементом, що передає сигнал на мікроамперметр, відградуйований у відсотках димності.
Також вміст сажі у відпрацьованих газах можна визначити відфільтруванням частинок сажі, які утворюють видимий дим. Для цього зондом беруть потрібну кількість газу й пропускають його через паперовий фільтр. Сажа утворює на фільтрі сіру або чорну пляму, яку оцінюютьь за шкалою чорноти. Колір еталона збігається з кольором плями сажі, що утворилася при фільтруванні продуктів згоряння, які містятьт максимально допустиму кількість сажі. Для визначення вмісту сажі у відпрацьованих газах треба вмістити паперовийфільтр під шкалу і порівняти кольори через отвори в еталоні. Відбирання проб відпрацьованих газів роблять протягом 1 сек при повній подачі палива і максимальній кількості обертів.
Підвищення вказаних нормативів свідчить про несправності в паливній системі і вимагає відповідних заходів по їх усуненню, тобто проведення відповідних регулювальних робіт або поточного ремонту, тому що ці несправності знижають потужність двигуна, призводять до перевитрат палива, а високий склад аерозолів, що визначають відсоток димності, і складаються із частинок сажі, золи, незгорівшого палива, масла і ін. шкідливо впливають на навколишнє середовище і здоров'я людини.