4. Діагностування по тиску мастила.

Зниження тиску мастила нижче 0,04 – 0,05 МПа (0,4 – 0,5 атм) при малій частоті обертання колінчастого валу прогрітого карбюраторного двигуна і 0,1 МПа (1 атм) дизельного двигуна вказує (при справній системі мащення) на недопустимий знос підшипників колінчастого вала. При 1000 об/хв тиск у масляній системі карбюраторного двигуна по манометру повинен бути не менше 0,1 МПа, а дизельного при 2100 об/хв. – 0,4 – 0,7 МПа.

Діагностування за угаром мастила застосовують у тих випадках, коли немає втрат масла через корінні підшипники і нещільності картера. Угар масла залежить від спрацювання кілець, поршнів, циліндрів та від герметичності кла­панів. Витрату масла на угар перевіряють при швидкості руху 35...45 км/год.

Двигун заправляють маслом до верхньої мітки покажчика рівня, а після пробігу не менш як 50 км доливають масло до цього ж рівня і підраховують фактичну витрату (угар) масла. Одночасно при цьому перевіряють витрату палива.

Середня експлуатаційна витрата масла, встановлена для карбюраторних двигунів, 4 % витрати палива, для дизелів — 5 % . Якщо витрата масла тільки на угар досягає цих значень, то двигун треба направити в ремонт. Звичайно угар масла має становити 0,5... 1 % витрати палива.

5. Питома витрата палива.

Паливна економічність двигуна визначається методами ходових та стендових випробувань, а також по витраті палива автомобілем на основі щоденного обліку його пробігу і витрати палива і порівнянні з нормативними значеннями.

6. Діагностування за зовнішніми ознаками.

Виявлення й усунення несправ­ностей двигунів в умовах ВАТ значною мірою залежать від досвіду спеці­алістів, які виконують цю роботу. Чим досвідченіший спеціаліст, тим він швидше знаходить за зовнішніми ознаками причини несправностей і усуває їх. Однак на практиці часто не вміють своєчасно виявити несправність за її зовнішніми проявами. У кінцевому підсумку це призводить до аварій дви­гунів, необгрунтованої заміни їх і т. д.

Щоб запобігти несправностям, багато автомобільних заводів останнім часом розробили методики виявлення несправностей за їхніми зовнішніми проявами.

Для прикладу розглянемо методику виявлення несправностей дизельних двигунів за їхніми зовнішніми проявами. Мета такої методики — визначити найкоротшим способом причини несправностей на основі їхнього зовнішнього прояву. Усі несправності, що трапляються під час експлуатації двигунів (за матеріалами експлуатаційних випробувань двигунів ЯМЗ на базових ВАТ АТП), усуваються двома способами, які доповнюють один одного і є обов'язко­вими етапами розглядуваної методики.

Перший спосіб — це класифікація усіх несправностей двигунів за зовні­шніми ознаками і визначення функціонального зв'язку між ними і несправ­ностями деяких систем та вузлів двигунів. Ця класифікація складається з 11 таблиць. Однією з них є табл. 2.

Таблиця 2

Зовнішній прояв несправності двигунів	Системи і вузли, в яких криється причина несправності
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Не запускається		X	X		X	X	X		X
Не розвиває потужності	X	X			X		X			X
Низький тиск наддування	X	X
Підвищена димність	X	X		X	X	X	X	X		X
Працює нерівномірно		X
Раптово зупиняється		X
Не розвиває обертів		X

Примітка. 1 -- турбонаддування, впуск і випуск; 2 — живлення; 3 — мащення; 4 — охолодження; 5 — циліндро - поршнева група; 6 — кривошипно-шатунний механізм; 7 - механізм газорозподілу; 8 — корпусні деталі (блок двигуна, головка циліндрів); 9 — електроустаткування; 10 — порушення правил експлуатації і ремонту двигунів.

У другому способі використано принцип алгоритму (під поняттям «алго­ритм» тут мають на увазі послідовність пошуку несправності). Несправність шукають за певною схемою з поділом на етапи (розгалуження). Використову­ються додаткові ознаки несправностей, рекомендуються прилади для технічного діагностування стану окремих елементів двигунів.

Коли використовують принцип алгоритму, має бути додержана умова: за­гальна кількість алгоритмів дорівнює кількості відомих несправностей. Про­те багато які несправності спричинені відмовами одних і тих самих систем (наприклад, підвищений тиск картерних газів, витрата масла на угар зале­жать, як правило, від стану деталей циліндропоршневої групи). Тому вони об'єднані в єдині загальні алгоритми. За другим способом передбачається використовувати дев'ять алгоритмів. Один із таких алгоритмів «Двигун не розвиває потужності», наведений на рис. 8 (у скороченому варіанті).

Увесь процес виявлення несправності поділяється на три етапи. На пер­шому етапі збирають інформацію про несправності. Для цього опитують во­дія про умови роботи двигуна і попередні несправності, ТО і ремонти. Потім оглядають двигун зовні, щоб мати додаткові відомості про несправності.

На другому етапі попередньо оцінюють відомості, добуті на першому етапі. Для цього використовують перший (табличний) метод пошуку.

Третій етап передбачає використання другого алгоритмічного пошуку. Аналіз роблять послідовно за вертикальними гілками алгоритму. Проаналі­зувавши додаткові зовнішні ознаки, які повністю характеризують стан дви­гуна, вибирають розгалуження, яким продовжують пошук до моменту вияв­лення причини несправності.

Розглянемо такий зовнішній прояв несправності, як «Двигун не розвиває потужності». За табл. 2 визначаємо, що цей дефект може бути спричинений несправностями систем турбонаддування, впуску і випуску, живлення і т. п. (усього п'ять систем). Потім із десяти таблиць вибирають п'ять із відмовами, які можуть спричинити конкретний зовнішній прояв несправності двигуна. Аналіз таблиць показує, що двигун може не розвивати повну потужність уна­слідок заниження обертів холостого ходу, засмічення паливних фільтрувальних елементів і т. д. (загальна кількість несправностей живлення становить 21).

На цьому етапі пошуку несправностей неможливо однозначно визначити причину зниження потужності двигуна, оскільки табличний метод пошуку дає тільки загальний напрям. Тому доцільно далі перейти до третього етапу, за яким можна знайти найкоротший шлях пошуку причини несправності. Алгоритм дає змогу звернути увагу на додаткові зовнішні ознаки несправ­ності і послідовно виявити її причини. Алгоритм інших несправностей ана­логічний розглянутому.