2. Загальні відомості про технічну експлуатацію, то і ремонт

автомобілів.

Технічна експлуатація є досить складною підсистемою автомобільного транспорту, яка залежить від його розвитку і значно на його впливає. На ефективність функціювання ТЗ впливає ряд факторів, що змінюються в часі: тобто система ТО і ремонту, виробничо-технічна база, якість і надійність обслуговування автомобілів, умови їх експлуатації та ін.

Збільшення кількості автомобілів на дорогах нашої країни веде до забруднення навколишнього середовища відпрацьованими газами, нафтопродуктами та ін, а зростання швидкостей та інтенсивності руху вимагає більшої надійності ТЗ

для забезпечення безпеки руху, економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів залежить від технічного стану автомобілів, рівня організації матеріально – технічного забезпечення, перевезень, зберігання, нормування витрат матеріалів і запчастин.

Всі ці фактори і є предметом вивчення і використання технічною експлуатацією. Отже, система технічної експлуатації автомобілів – сукупність автомобілів, засобів організації дорожнього руху, водіїв, положень і норм, які визначають вибір і підтримування найвигідніших режимів роботи агрегатів автомобілів, підтримування і відновлення втраченої працездатності автомобілів у процесі виконання транспортної роботи а також проектування нових і реконструкція існуючих підприємств автомобільного транспорту.

3. Стан виробництва то і ремонту автомобілів, основні напрямки

його науково-технічного прогресу.

Виконання профілактичних і ремонтних робіт автомобільної техніки в

заздалегідь запланований термін або після певного напрацювання не цілком задовольняє зрослі вимоги створення безпеки дорожнього руху та економічної експлуатації рухомого складу. Не виключені випадки появи відмов і несправностей. Деякі профілактичні роботи виконують передчасно або із запізненням. Основною причиною такого становища є те, що більшість робіт на ТО і ремонті автомобільної техніки здійснюється без урахування фактичного технічного стану елементів автомобіля. У зв'язку з тим назріла потреба подальшого вдосконалювання системи ТО і ремонту автомобільної техніки.

Найдосконалішою системою ТО і ремонту автомобілів слід вважати таку, яка найповніше забезпечує взаємодію процесів зміни технічного стану автомобіля (тобто процесів зміни діагностичних параметрів) і процесів відновлення.

На даному етапі в нашій державі в цій галузі склалася дуже суперечлива ситуація. З одного боку – вчорашні дуже потужні раніше АТП переживають досить важкі часи, автомобілі, що лишилися в їх користуванні, відпрацювали від 5 до 15 років, а технологічне обладнання, призначене для їх ремонту, - від

10 до 25 років, засоби діагностики в цих АТП – газоаналізатор, гальмівний стенд, стенд для регулювання розвалу-сходження.

З другого боку - в Україні, з метою технічного обслуговування і ремонту автомобілів іноземного виробництва останніх років випуску, створено ряд фірмових станцій технічного обслуговування , обладнаних найсучаснішим технологічним і діагностичним обладнанням, і здатне виконувати якісне ТО і ремонт. Але обслуговування на таких станціях із-за ряду факторів коштує значних коштів.

З третього боку – СТО різних форм власності, (часто приватні), невеликих розмірів (на 2-5 робочих постів) не можуть придбати сучасне і

якісне обладнання із-за його значної вартості і виконують ТО і ремонт не достатньої якості і автомобілі не можуть відповідати усім вимогам безпеки руху.

Також значний вплив на якість ремонту РС мають такі фактори як концентрація і спеціалізація ремонтних підприємств, правильна організація праці ремонтних робітників та їх професійний рівень, якість використовуємих при ТО і ремонті матеріалів і запчастин.

Основними напрямками науково-технічного прогресу в цій галузі ,

як і раніше залишається вдосконалення технологій і засобів ремонту автомобілів, технологічного обладнання для ремонту, ТО, діагностики автомобілів, підвищення якості виробляємих автомобілів і запасних частин, а

також матеріалів.

Завдання: Розглянути і законспектувати роль автомобільного транспорту у н/г України; засвоїти загальні відомості про технічну експлуатацію, ТО і ремонт автомобілів. Розглянути стан виробництва ТО і ремонту і основні напрямки науково-технічного прогресу в цій галузі н/г.

Рекомендована література: [ 3], ст. 9-10; [ 1 ], ст. 9-10, 85-87.

Питання для самоконтролю:

1. Розповісти про роль автомобільного транспорту в н/г України.

2. Що являє собою система технічної експлуатації автомобілів і які її складові?

3. Охарактеризувати сучасний стан виробництва ТО і ремонту автомобілів в нашій країні.

4. Розповісти про напрямки науково-технічного прогресу в галузі ТО і ремонту автомобілів.

РОЗДІЛ І. Основи ТО рухомого складу

автомобільного транспорту.

Тема: 1.1. Надійність і довговічність автомобіля.

Поняття про надійність і її властивості, безвідмовність,

довговічність, ремонтопридатність та збереженість.

Відкази та несправності автомобіля, їх класифікація.

Мета: Уяснити поняття надійності, безвідмовності, довговічності

автомобіля, ремонтопридатності та збережності. Засвоїти

класифікацію відказів і несправностей автомобіля.

Кількість годин: 2.

План: 1. Поняття про надійність, безвідмовність і довговіч-

ність, ремонтопридатність та збереженість автомобіля.

Надійність об'єкта (предмета певного цільового призначення,

тобто систем та їхніх елементів, зокрема автомобілів та їхніх складових частин: агрегатів, вузлів, деталей) – складна властивість, що складається з безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і збереженості.

Автомобіль можна вважати надійним, якщо він має ці чотири властивості. Для конкретних об'єктів та умов їхньої експлуатації ці властивості мають різну відносну значущість. Наприклад, для деяких об'єктів, що не ремонтуються, основною властивістю є безвідмовність; для об'єктів, що ремонтуються, однією з найважливіших властивостей є ремонтопридатність.

Безвідмовність – властивість об'єкта безперервно зберігати працею

здатний стан протягом певного часу або напрацювання, тобто тривалості або обсягу роботи виробу, що вимірюється у кілометрах пробігу або в годинах.

Іноді під безвідмовністю неправильно розуміють надійність у цілому. Безвідмовність – тільки складова частина загальнішого поняття “надійності”. У ряді випадків безвідмовність є вирішальною властивістю, наприклад для гальмівної системи і рульового керування автомобіля. Відмова гальм або рульового керування автомобіля може мати дуже тяжкі наслідки. Тому для таких об'єктів безвідмовність є найважливішою складовою частиною

надійності.

В основному безвідмовність розглядається стосовно режиму роботи об'єкта, але в багатьох випадках потрібна оцінка безвідмовності при зберіганні і транспортуванні об'єкта.

Довговічність – властивість об'єкта зберігати працездатність до настання граничного стану при встановленій системі то і ремонту. Для виробів, що не ремонтуються, властивості безвідмовності й довговічності збігаються, оскільки їхнім граничним станом є перша відмова. Виріб, що ремонтується, після відмови може бути відновлений, якщо це економічно доцільно. Для деяких виробів, які можна багато разів ремонтувати, границею довговічності, коли вони підлягають списанню, звичайно, буває економічна недоцільність подальшої експлуатації або моральне спрацювання.

Ремонтопридатність – властивість об'єкта, яка полягає у пристосованості до запобігання і виявлення причин відмов, що виникають, пошкоджень, до підтримання і відновлення працездатного СТАНУ, ТО і ремонтами.

Збереженість – властивість об'єкта зберігати значення показників безвідмовності, довговічності і ремонтопридатності протягом і після зберігання і (або) транспортування. Збереженість зображують у вигляді двох складових, одна з яких проявляється під час зберігання, а друга – під час застосування об'єкта після зберігання і (або) транспортування.