Тема 2.2. Обладнання для прибиральних, мийних і очисних робіт.

Мета: Ознайомитись із типами, класифікацією, будовою і принципом дії обладнання для вбирально – мийних і очисних робіт.

План:

1. Загальні відомості.

У процесі експлуатації автомобілів під впливом атмосферних дій, сонячного проміння, навколишнього середовища лакова плівка пофарбування кузова поступово тьмяніє і стає матовою. На пофарбованій поверхні з'являються тріщини, що доходять до металу. В них потрапляють бруд, сіль і хімікати, створюючи умови для інтенсивної корозії автомобіля. Внутрішня оббивка кузова, подушки сидінь, спинки і підлога забруднюється пилом, сміттям, а платформи вантажних автомобілів – рештками вантажів. Під дією сірчистих сполук, що є в повітрі, і солей, якими іноді посипають узимку дороги, хромовані деталі кузова втрачають блиск. Особливо забруднюється знизу шасі автомобіля.

Щоб підтримувати належний зовнішній вигляд автомобіля, видаляти з поверхні його деталей бруд, солі і хімікати, якісно виконувати контрольно – діагностичні роботи, після повернення автомобіля з лінії треба проводити прибирально – мийні роботи.

До групи цих робіт входять: прибирання; попереднє обполіскування; миття спеціальною сумішшю й водою; остаточне обполіскування; сушіння або протирання автомобіля; нанесення захисного шару воску; полірування пофарбованих поверхонь; нанесення антикорозійного покриття; підфарбовування і пофарбування; дезинфекція автомобілів загального користування і спеціального призначення.

2. Прибирання автомобілів. Під час прибирання видаляють пил і сміття з кузова легкових автомобілів і автобусів, кабін і платформ вантажних автомобілів, протирають двигун, щитки приладів і внутрішній бік капота, а також очищають шасі від грудок бруду, снігу й криги.

Для прибирання використовують пилососи, волосяні щітки, мітли, обтиральні матеріали та інші допоміжні засоби. Крила і підніжки автомобіля очищають від бруду, снігу і криги дерев'яними молотками, а ходову частину автомобіля – металевими лопатками. Кузови автобусів і автомобілів спеціального призначення (для перевезення продуктів, санітарних та інших автомобілів) періодично дезінфікують згідно з вимогами санітарної інспекції.

3. Миття автомобілів.

Обладнання для мийки автомобілів підрозділяють на загальне і спеціальне.

До загального відноситься обладнання , що забезпечує вигідний доступ до автомобіля під час мийки його нижніх частин. Це площадки і різного типу канави (бокові і міжколійні вузького типу, широкі з колійним містком), естакади і підйомники. Площадки і канави повинні мати водонепроникні підлоги з нахилом 2 – 3% в бік прийомного трапу для стічної води.

Спеціальне обладнання поділяється в залежності від способу мийки і типу автомобіля.

З метою видалення забруднень із зовнішніх частин шасі і кузова автомобілів їх старанно миють. Автомобілі миють холодною і теплою водою (40° і більше), парою, іноді спеціальними мийними рідинами. Для легкових автомобілів широко застосовують різні автошампуні.

Залежно від робочого тиску води, пари або спеціальної мийної рідини розрізняють миття при високому (2,5….8,0 МПа), середньому (0,4…2,5 МПа) і низькому (0,2…0,4 МПа) тиску. Завдяки високій продуктивності, зниженню собівартості очистки і забезпеченню схоронності лакофарбових покриттів метод струминної очистки автомобілів під високим тиском останнім часом витісняє інші види миття.

У мийних установках високого тиску насосні агрегати у разі потреби обладнують спеціальними системами – нагріванні води, подачі мийних засобів, автоматики і захисту. Поверхня автомобілів очищається за рахунок дії плоского водяного струменя, що надходить з великою швидкістю з розпилювача через спеціальну насадку. Вода нагрівається в змійовику, який обігрівається газами від згорілого рідкого палива, або в баку з теплоелектронагрівниками. Температура води підтримується на заданому рівні системою автоматики. Для знежирення поверхонь, що обмивають, установки обладнані системою подачі в струмінь концентрованого розчину мийних засобів. Від насоса до розпилювача вода подається полегшеними високоміцними шлангами з синтетичних армованих матеріалів.

За способом виконання робіт розрізняють миття ручне, механізоване й комбіноване. Ручне миття проводять із шланга брандспойтом або мийним пістолетом; механізоване - спеціальними установками, які залежно від способу керування поділяють на автоматичні і з ручним приводом. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину автомобіля (шасі або кузов) обмивають механізованим способом, а іншу – ручним.

Конструктивно мийні установки поділяють на такі типи: стаціонарні струминно – щіткові (з кареткою, що переміщується навколо автомобіля, з переміщенням автомобіля), стаціонарні безщіткові (з кареткою, що переміщується навколо автомобіля), для ручного щіткового миття, для ручного шлангового миття (водо-, паро-, і водопароструминні).

Стаціонарні струминно – щіткові установки обладнані щітками з хитною системою підвіски. Установки працюють із застосуванням противаг в автоматичному русі. Продуктивність їх становить 30…40 автомобілів на годину, витрата води на миття одного автомобіля - 800 – 900 л, робочий тиск води – 0,4 – 0,6 МПа.

Стаціонарні безщіткові мийні установки застосовують для миття кузовів і нижньої частини автомобілів. Вони не пошкоджують антени і інше зовнішнє обладнання автомобілів, а також не залишають подряпин на лакофарбових покриттях. Продуктивність цих установок становить 20 … 30 авт/год при робочому тиску води 0,8….1,3 МПа, витрата води на миття одного автомобіля 1200…1300 л. Автомобіль пересувається конвеєром.

4. Сушка автомобілів.

Для видалення вологи з автомобіля після миття є спеціальні установки. Вони видаляють вологу за допомогою повітря, підігрітого до 40…50°С при тиску 0,2…0,4 МПа, інфрачервоного проміння і т.п. Вологу з двигуна і приладів системи запалювання після миття знімають стиснутим повітрям за допомогою спеціального пістолета при тиску 1 МПа. Зовнішні поверхні кабіни, капота, облицювання, крил, фар, підфарників, сигнальних знаків вантажних автомобілів протирають обтирочним матеріалом, а поліровану поверхню кузова – замшею або байкою.

5. Миття деталей розібраних автомобільних агрегатів.

Миття деталей розібраних автомобільних агрегатів виконують в мийних машинах з верхнім завантаженням.

Водний спосіб мийки. У мийних машинах з навантаженням предметів зверху мийка провадиться водно – лужним розчином у закритій камері. Мийний розчин містить 2 – 3 % мийного засобу і 97 – 98% води.

Принцип мийки і конструкція. Мийка проводиться в закритій камері, де через обертовий душопровід мийний розчин нагнітається з усіх боків на предмет, що знаходиться в спокої. Використаний розчин стікає в резервуар через проміжне дно і фільтр. Відфільтрований розчин циркулює знов і використовується декілька тижнів. Машину можна оснастити вентилятором відсмоктування пари.

В даний час розроблено цілий ряд установок нового типу з різними способами мийки і продуктивністю.

Установка моделі М – 316 комбінованого типу з паронагрівачем або електронагрівачем мийного розчину до 80 – 90 °С. Установка складається із мийної ванни з розчином (об'єм до 2500 л), висувного візка – контейнера для вузлів і деталей (загальною масою до 450 кг), який закатується на платформу з пневмоциліндром для опускання усього комплексу, завантаженого вузлами і деталями, в ванну з мийним розчином, де за допомогою пневмоциліндра контейнер виконує коливальні рухи, що впливає на продуктивність миття. Установка має наступні характеристики:

Тривалість миття, хв……………………………20 – 40

Загальна споживана потужність, Квт..…………41

Габаритні розміри, мм………………… 2100х1880х2250

На АТП в якості мийних розчинів (замість токсичних розчинів каустичної соди) використовуються нешкідливі з великим строком використання синтетичні миючі засоби типу МС-6, МС-8, Лабомід 101 і Лабомід 102.

6. Обладнання для очисних робіт.

Щоб не забруднювати водостік каналізаційної системи і попередити потрапляння нафтопродуктів із стічними водами в природні водойми, пости мийки обладнуються грязевідстійниками і маслобензовловлювачами.

Грязевідстійник має таку конструкцію: вода з поста мийки потрапляє у відстійник, де тверді частинки втрачають свою швидкість і осідають на дно. Очищена вода крізь водостік потрапляє в маслобензовловлювач. По мірі накопичення в грязевідстійнику осадів їх періодично видаляють насосами діафрагмового типу, грейферами, інжекторними або пневматичними пристроями.

При проектуванні нових і реконструкції діючих АТП закладаються очисні сантехнічні споруди механізованої мийки автомобілів з гідроелеваторними і гідроциклонними установками і зворотнім водозабезпеченням.

В таких установках забруднена вода після миття автомобілів потрапляє в прийомну камеру – піскоулавлювач, де відбувається випадання найбільш крупних частинок. Звідти вода потрапляє в грязевідстійник, де осідають дрібні частинки і починається відбирання спливаючих нафтопродуктів. Закінчується збирання нафтопродуктів в камері бензомасловловлювачів після проходження пластинчатих контейнерів.

Відстояна вода потрапляє в камеру, звідки насосами подається на мийку повторного використання. Такі установки дозволяють зменшити в 10 – 15 разів потребу в свіжій воді.

Однак такі установки не забезпечують якісної очистки стічної води після миття автомобілів і крім того вимагають значної площі. Більш ефективною є установка “Кристал”, принцип дії якої заснований на послідовній фільтрації частинок і відокремлення нафтопродуктів. Фільтрація в установці відбувається за рахунок використання вібраційного фільтра. Основними перевагами установки “Кристал” є висока якість очищення стічних вод, компактність очисних споруд і продуктивність.

Стічна вода з поста мийки потрапляє в резервуар, з якого насосом подається на віброфільтр. Після фільтрації вода потрапляє в блок вторинного очищення від нафтопродуктів: спочатку в камеру грубого очищення, а потім в камеру вторинного очищення і далі – в збірник чистої води. Осад у вигляді піску, ілу та інших забруднювачів осідає в конусній частині віброфільтру, із якої він періодично видаляється в збірник осаду. Нафтовідходи із збірної камери самостійно потрапляють в збірник, а звідти – в установку для спалювання. Чиста вода після досягнення певного рівня за допомогою датчика включає насос для зворотного водозабезпечення.

Установки “Кристал” виготовляються потужністю від 10 до 120 м³ /хв.

7. Економічна ефективність механізації прибиральних і мийних робіт.

Економічна ефективність використання механізованого миття автомобілів і автобусів, а також їх вузлів і деталей дуже висока.

Висока продуктивність механізованих установок значно скорочує час технічного обслуговування, що в свою чергу скорочує час простоїв ТЗ і необхідну для проведення вбирально – мийних робіт кількість робітників і витрати на їх зарплату.

Висока якість проведення мийних робіт впливає на якість ремонту автомобілів і автобусів, що також економічно вигідно за рахунок зменшення простоїв відказів і простоїв.

Використання механізованих мийних установок дає змогу використовувати установки для повторного використання стічних вод, що екологічно і економічно вигідно для АТП.

Завдання: Ознайомитись і законспектувати типи обладнання і технологічної оснастки для вбирально – мийних робіт і установками для очищення стічних вод; їх конструкцією і принципом дії.

Рекомендована література: [ 3 ], стор. 126 – 141; [ 1 ], стор. 51 – 61.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати обладнання і технологічну оснастку для вбирально – мийних робіт.

2. Як підрозділяються мийні установки по конструкції?

3. Назвати мийні установки для миття легкових автомобілів.

4. Назвати мийні установки для миття вантажних автомобілів і автобусів.

5. В чому суть сушки автомобіля після миття?

6. Принцип дії очисних установок.

7. В чому суть зворотного водозабезпечення?