2. Поняття про діагностичні параметри, номінальну, допустиму та граничну величини параметрів.

Під параметром розуміють якісна і кількісна величини, що характеризують стан системи, механізму, елемента і процесу в цілому.

Параметри поділяються на структурні і діагностичні.

Під структурними параметрами механізму розуміють фізичні величини (зазор в спряженні, температура, електрична напруга, потужність та ін., що вимірюється відповідно в міліметрах, градусах, вольтах і ін), що характеризують зв'язок і взаємодію між елементами механізму і його працездатністю або функціюванням.

Так, наприклад, технічний стан спряження вал – підшипник визначається зазором між ними і їх розмірами, що визначають, в свою чергу, конусність, овальність та ін. параметри.

Оскільки можливість прямого вимірювання буває обмеженою, при діагностуванні, як правило, використовуються зовнішні (непрямі) ознаки, супутні процесу функціювання механізму (тепловий стан, втрата і склад масла, вібрація та ін.). Вказані ознаки несуть необхідну інформацію про технічний стан механізму і називаються діагностичними ознаками.

Кількісне значення діагностичних ознак називається діагностичними параметрами.

Наприклад ефективність гальм можна оцінити по гальмівному шляху або по інтенсивності зміни швидкості, двигуна – по ефективній потужності та ін., що і буде являтися діагностичними параметрами.

Структурні і діагностичні параметри можуть мати номінальні, допустимі і граничні значення.

Номінальні значення параметрів відповідають стану нового або капітально відремонтованого механізму або автомобіля (після приработки) і встановлюється технічною документацією автомобільних заводів.

Допустиме значення параметра відповідає стану механізму, при якому

( по результатам контролю ) його подальша експлуатація можлива і допустима без відновлення до наступного контролю. Для зменшення можливості відказу або збільшення строку справної роботи автомобіля це значення встановлюється розрахунковим шляхом, виходячи із мінімуму сумарних питомих витрат (на 1 км) на усунення відказу (несправності).

Граничне значення параметра відповідає такому стану механізму, при якому його подальша експлуатація недопустима.

Граничні значення встановлюються автомобільними заводами або в результаті спеціальних випробувань науковими організаціями в процесі експлуатації випробувальної групи автомобілів.

Під прогнозуванням справної роботи автомобіля (механізму) при діагностуванні розуміють визначення строку їх справної роботи (пробігу) до граничного стану, встановленого технічною документацією, або до списання. Крім того, прогнозування включає і визначення можливості безвідмовної роботи автомобіля (механізму) в межах встановленої періодичності ТО.

Порівнюючи фактичне значення діагностичного параметра з допустимим, можна робити висновок про працездатність автомобіля в період майбутнього пробігу та необхідності профілактичних впливів.

Порівнюючи фактичне значення параметрів, виміряне в даний час, з допустимим, можна визначити його ресурс, а з номінальним – використаний ресурс.

Завдання: Розглянути і законспектувати визначення поняття діагностики, її роль в системі ТО і ремонту автомобілів. Уяснити поняття діагностичних параметрів.

Рекомендована література:

[ 4 ], ст. 3 – 9; [ 3 ], ст. 88 – 121; [ 1 ], ст. 34 – 38.

Питання для самоконтролю:

1. Що називається діагностуванням і коли воно робиться?

2. Які завдання діагностування?

3. На які види поділяють діагностування?

4. Яка різниця між діагностичними параметрами і параметрами технічного стану?

Тема: 1.7. Система ТО і ремонту автомобілів, що належать громадянам, її загальна характеристика. Виробничо – технічна база системи автосервісу.

Мета: Ознайомлення з системою автосервісу, її виробничо – технічною базою, структурою, принципами організації виробництва.

План: 1. Стан системи ТО і ремонту автомобілів, що належать громадянам.

Парк автомобілів, що належать населенню продовжує невпинно збільшуватися за рахунок автомобілебудування в нашій державі і надходження автомобілів із – за кордону.

Однак процес автомобілізації не обмежується тільки збільшенням кількості автомобілів: також виникає необхідність у створенні нових підприємств, пов'язаних із їх сервісом, тобто придбанням запчастин, ТО і ремонтом, АЗС та ін.

Збільшення парку автомобілів, що належать громадянам, ускладнення їх конструкції, збільшення кількості осіб, некомпетентних в питаннях обслугову - вання, належних їм ТЗ, інтенсифікація руху на автошляхах та багато інших факторів обумовили створення нової галузі промисловості - системи автосервісу.

Парк автомобілів, що належать громадянам, виконує значний об'єм пасажирських і вантажних перевезень. Але умови його експлуатації мають специфічні особливості, які впливають на формування потоку заявок по його ТО і ремонту, і формує систему автосервісу та його виробничо – технічну базу.

Такими особливостями є :

• більша частина парку індивідуальних власників не мають теплих стоянок;

• експлуатація автомобілів в більшості випадків здійснюється водіями – аматорами, що мають низьку кваліфікацію;

• інтенсивність експлуатації автомобілів має сезонний характер із спадом в зимовий період;

• умови і режими експлуатації різноманітні і не можуть бути скоректовані із-за некомпетентності в цих питаннях власників;

• ТО і ремонт іноді виконується власниками автомобілів, що відображається на якості обслуговування;

• планово – попереджувальна система ТО і ремонту рекомендує власникам автомобілів періодичність ТО, але не передбачає їх відповідальності за невиконання цих вказівок;

• КР автомобілів не проводиться, виконується тільки ремонт агрегатів;

• витрати на ТО і ремонт автомобіля сплачує власник;

• на приватні автомобілі діє система страхування.

Підтримування автомобілів в технічно справному стані забезпечується шляхом своєчасного проведення ТО і ремонту, за якість і об'єм якого несуть відповідальність підприємства автосервісу: СТОА, спецавтоцентри, пункти ТО, майстерні, що входять до складу різних підприємств, акціонерних товариств, малих підприємств.

Основою автосервісу є три комплекси технічних впливів:

• передпродажна підготовка;

• обслуговування в гарантійний період;

• обслуговування в післягарантійний період;