
- •Методичні вказівки
- •Тема розрахунково-графічної роботи: «Розробка адресного ядра мікропроцесорної системи»
- •Теоретичні відомості
- •Розробка структурної схеми адресного ядра
- •Карта розподілу адресних полів
- •Розробка пзп однократного запису (prom)
- •Розробка озп статичного (sram)
- •Розробка озп динамічного (dram)
- •Розробка пзп багатократного ультрафіолетового запису (еprom)
- •Довідкові матеріали
- •1. Запам’ятовуючі пристрої
- •2. Оперативні зп на основі моп структур статичного типу
- •3. Рпзп з ультрафіолетовим стиранням інформації
- •64 Кбіт (8кх8) срср к573рф4а 64к(8кх8) 300
- •4. Біполярні пзп з однократним електричним програмуванням (ппзп)
- •Перелік навчально-методичної літератури
Розробка структурної схеми адресного ядра
Пам'ять мікро ЕОМ звичайно будується з блоків пам'яті різного типу: блоків оперативної пам'яті динамічного (DRAM), статичного (SRAM) типу, однократно програмовані ПЗП (PROM), електрично-програмовані ПЗП (EPROM).
Ці блоки підключаються до системної шини мікро ЕОМ за допомогою ліній сигналів адреси, даних і управління.
З урахуванням сказаного, структурна схема ядра мікро-ЕОМ має вигляд (наприклад для варіанту №7 (23)):
Карта розподілу адресних полів
Об'єм адресного простору становить. Розподіл адресного простору робиться так. За допомогою старших розрядів магістралі адреса ми уявно розбиваємо наш адресний простір на 8 рівних части по 128 Кбайт в кожній, потім в першу частину записуємо статичну пам’ять, в другу однократно програмовану пам’ять, в третю програмування якої відбувається за допомогою ультрафіолету, в лишив шийся простір записуємо динамічну пам’ять. Потім знаходимо граничні адреси кожної з полів в які ми записали нашу пам’ять.
Табл.1 – Граничні адреси блоків пам’яті.
Розробка пзп однократного запису (prom)
Згідно з завданням потрібно набрати 18Кбайт пам’яті. За допомогою довідника вибираємо мікросхеми, дивимося на її параметри: інформаційна ємність, час реакції, напруга. Згідно з цих параметрів вибираємо дві мікросхеми КР556 РТ16 і КР556РТ7, потім з магістралі адреси заводимо на вхід мікросхем адреси, а з виходу заводимо провідники на магістраль даних.
За допомогою дешифратора ми будемо керувати нашою пам’яттю. На вхід дешифратора заводимо старші адреси з магістралі адреса а на вихід заводимо провідники, які підуть на керуючі ніжки мікросхеми.
Розробка озп статичного (sram)
Згідно з завданням мені потрібно набрати 72Кбайт пам’яті. За допомогою довідника вибираємо мікросхему, дивимося на її параметри: інформаційна ємність, час реакції, напруга. Згідно з цих параметрів вибрали дві мікросхему КР537РУ17, ця пам’ять відрізняються від PROM тим, що у неї є ніжка якою ми контролюємо що нам робити: читати чи писати дані. Потім з магістралі адреса заводимо на вхід мікросхем адреси, а з виходу заводимо провідники на магістраль даних.
За допомогою дешифратора ми будемо керувати нашою пам’яттю. На вхід дешифратора заводимо старші адреси з магістралі адреса а на вихід заводимо провідники які підуть на керуючі ніжки мікросхеми.
Розробка озп динамічного (dram)
Згідно з завданням мені потрібно набрати 472Кбайт пам’яті. За допомогою довідника вибираємо мікросхему, дивимося на її параметри: інформаційна ємність, час реакції, напруга. Згідно з цих параметрів вибрали дві мікросхеми КР565РУ7В, КР565РУ6Д і КР565РУ5Б, ця пам’ять відрізняються від PROM тим, що у неї є ніжка якою ми контролюємо що нам роБІТи: читати чи писати дані. Потім з магістралі адреса заводимо на вхід мікросхем адреси, а з виходу заводимо провідники на магістраль даних.
За допомогою дешифратора ми будемо керувати нашою пам’яттю. На вхід дешифратора заводимо старші адреси з магістралі адреса, а на вихід заводимо провідники, які підуть на керуючі ніжки мікросхеми.
Розробка пзп багатократного ультрафіолетового запису (еprom)
Потрібно набрати 64Кбайт пам’яті. За допомогою довідника вибираємо мікросхему, дивимося на її параметри: інформаційна ємність, час реакції, напруга. Згідно з цих параметрів вибрали дві мікросхему КР573РФ7А, ця пам’ять відрізняються від PROM тим, що у неї є «ніжка» (вивід), якою ми контролюємо що нам роБІТи: читати чи писати дані. Потім з магістралі адреси заводимо на вхід мікросхем адреси, а з виходу заводимо провідники на магістраль даних. За допомогою дешифратора ми будемо керувати нашою пам’яттю. На вхід дешифратора заводимо старші адреси з магістралі адреса, а на вихід заводимо провідники, які підуть на керуючі ніжки мікросхеми.