З. Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження

3.1 Визначення категорій джерел навантаження

Розрахунок інтенсивності абонентських навантажень прийнято починати з поділу на категорій джерел навантаження, які відрізняються середнім числом викликів, середньою тривалістю зайняття і годиною найбільшого навантаження (ГНН). На існуючій МТМ виділено наступні категорії джерел навантаження:

 абоненти ділового сектора – категорія 1(Д);

 абоненти квартирного сектора – категорія 2 (К);

 універсальні таксофони – категорія 3 (Т).

Структурний склад абонентів по категоріям для існуючих РАТС визначається в залежності від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.

N_і.Д=(1 – К_К)*N_і.І, (1)

N_і.К=К_К *N_і.І, (2)

де К_К – частка абонентів квартирного сектору;

N_і.І – кількість абонентів індивідуальних і-тої РАТС, де і номер станції;

N_і.Д, N_і.К – кількість абонентів по категоріях ділового і квартирного секторів відповідно.

Використовуючи формули (1) і (2), визначаємо склад абонентів для РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4:

Структурний склад для ЦСК визначається за винятком універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів для ОПС і ПС дорівнює:

N_О.І = N_О – N_О.Т (3)

N_П.І = N_П – N_П.Т (3.1)

Знаючи кількість індивідуальних ТА, визначаємо для ОПС і ПС кількість абонентів ділового і квартирного секторів за формулами (1), (2), замінюючи К_К на К_Ц, де К_Ц - частка абонентів квартирного сектора на ОПС і ПС. Задано, що К_Ц в 2 рази більше, ніж К_К, тобто К_Ц= 0,8. Тоді:

N_О.Д = (1 – К_Ц)*N_О.І , (3.2)

N_О.К = К_Ц *N_О.І ,

N_П.Д = (1 – К_Ц)*N_П.І , (3.3)

N_П.К = К_Ц *N_П.І

Абонентська лінія характеризується наступними видами зайняття: вихідним міським, вхідним міським, міжміським вихідним, міжміським вхідним. В залежності від виду зайняття АЛ характеризується питомою інтенсивністю абонентських навантажень, які визначаються статистичними змінами на мережі і залежать від ємності мережі, категорії АЛ і виду ГНН. У Курсовій роботі береться ранкова ГНН, у таблиці 3 наведено значення питомих абонентських навантажень: міське вихідне (y_В.і,) міське вхідне (y_ВХ.і,) міжміське вихідне (y_МВ.і ) і міжміське вхідне (y_МВх.і ).

Таблиця 3

Питоме абонентське навантаження

Ерланги
yВ.і			yВХ.і		yМВ.і			yМВХ.і
Д	К	Т	Д	К	Д	К	Т	Д	К
0,074	0,025	0,09	0,07	0,023	0,01	0,001	0,05	0,008	0,001

Інтенсивності навантаження на ЦСК визначаються наступним співвідношеннями:

Y_В.АБ.і = N_і.Д∙*у_В.Д + N_і.К∙*у_В.К + N_і.Т∙*у_В.Т , (4)

Y_ВХ.АБ.і = N_і.Д∙*у_ВХ.Д + N_і.К∙*у_ВХ.К , (5)

Y_МВ.АБ.і = N_і.Д∙*у_МВ.Д + N_і.К∙*у_МВ.К + N_і.Т∙*у_МВ.Т , (6)

Y_{МВХ.АБ.і} = N_і.Д∙*у_МВХ.Д + N_і.К∙*у_МВХ.К. (7)

Використовуючи формули (4)(7), визначаємо інтенсивності навантажень на проектовані ОПС і ПС:

Навантаження до спецслужб визначається як частка (Ксп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження:

Y_В.СП.і = К_{СП *} Y_В.АБ.і, (8)

де К_СП = 0,05 – частка навантаження, що направляється до спецслужб. Приймаємо К_СП=0,05 і визначаємо навантаження до спецслужб від всіх АТС на мережі:

Інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося дорівнює:

Y_{ВИХ.АБ.і} = Y_В.АБ.і – Y_В.СП.і . (9)

За формулою (9) визначаємо інтенсивність вихідного навантаження, що залишилося, для всіх АТС мережі:

На рис. 3 зображено схему розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е».

Рис.3. Схема розподілу навантаження на ЦСК «Квант – Е»

Навантаження вихідне зовнішнє з АМ на групові тракти Y_{ГТ АМ} менше навантаження абонентських ліній через різницю часу зайняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно, і для аналогових АТС – навантаження виходу ГШ менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q, значення якого залежить від виду зв'язку (вхідне, вихідне):

q_В=(t_В-t_Н)/t_В, t_Н=t_С+t_НАБ+t_У, (10)

де t_В – середня тривалість заняття АЛ;

t_С – середній час слухання сигналу станції, що дорівнює 3 сек;

t_У – час встановлення з'єднання, t_У=0,

t_НАБ – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від телефонного апарату (ТА). Для шлейфового (імпульсного) способу (ШН) t_НАБ=1,5*∙n cек, а для тонального способу (ТН) t_НАБ=0,4*n сек, де n – кількість цифр, що набираються, і залежить від нумерації на мережі. Частки ТА з ШН (К_ШН) і з ТН (К_ТН), згідно завдання, вибираються самостійно, (для розрахунку можна прийняти К_ШН=К_ТН=0,5). Кількість набраних цифр для міського вихідного зв'язку приймається n=5 або 6 в залежності від значності нумерації. При змішаній нумерації, як прийнято на проектованій МТМ, визначається середньозважене значення n:

n=р₅∙*5+ (1- р₅)*∙6, (11)

де р₅ – частка викликів, що направляються до РАТС із 5-ти значною нумерацією. Величина р₅ дорівнює:

р₅= (11.1)

де ∑N₅ і ∑N₆ – загальна ємність РАТС відповідно з 5-ти і 6-ти значною нумерацією.

Враховуючи, що тільки абоненти проектованої ОПС і ПС мають 6-ти значну нумерацію, визначаємо параметри n і р₅ за вищеподаними формулами.

Середній час зайняття АЛ при міському зв'язку t_В і міжміському зв'язку t_МВ залежить від частки квартирних ТА і наведено в таблиці 4. При заданому К_К=0,4 для аналогових АТС-2, АТС-3, АТС-4 t_В=57 с і t_МВ=70 с, для ЦКС (ОПС і ПС) при К_Ц=0,95 t_ВЦ=82с і t_МВЦ=78с.

Таблиця 4

Середня тривалість t=φ(Кц, Кк) для ранкової ГНН

Кк,Кц	0,10	0,15	0,20	0,25	0,30	0,35	0,40	0,45	0,50	0,55	0,60	0,65	0,70	0,75	0,80	0,85	0,90
tв,с	52	52	53	54	55	56	57	58	60	63	65	68	70	73	75	78	80
tмв,с	66	66	67	68	68	69	70	70	71	72	73	73	74	74	75	76	77

Тепер визначаємо час набору номера t_НАБ, t_Н і коефіцієнти q_В, q_ВЦ при міському зв'язку за вище поданими формулами для аналогових і цифрових АТС відповідно:

t_НАБ=1,5*∙n*∙К_ШН+0,4*∙n*∙К_ТН;

t_Н=t_С+t_НАБ+t_У, q_В=(t_В-t_Н)/t_В; q_ВЦ=(t_ВЦ-t_Н)/t_ВЦ..

При вихідному міжміському зв'язку величина n_М дорівнює:

n_М=р_ЗОН *9+ р_МГ *11+ р_МН*14,

де р_ЗОН = 0,6; р_МГ=0,3; р_МН=0,1 - частки викликів при зоновому, міжміському і міжнародному зв'язках відповідно. Тоді n_М= 10,1 сек.

Визначаємо час набору номера t_М.НАБ, t_М.Н і коефіцієнт q_М.В, q_М.ВЦ при міжміському зв'язку:

t_М.НАБ=1,5*n_М*∙К_ШН+0,4*n_М*К_ТН;

t_М.Н=t_С+t_НАБ+t_У ; q_М.В=(t_М.В-t_М.Н)/t_М.В; q_М.ВЦ=(t_М.ВЦ-t_М.Н)/t_М.ВЦ.

Для спецслужб час довідки t_СП=30с, а кількість цифр, що набираються, дорівнює трьом, тоді:

t_Н.СП= t_С+1,5*n; q_СП=(t_СП-t_Н.СП)/t_СП..

При вихідному зв'язку на ЦСК прийом номера і встановлення з'єднання дуже малі як при міському, так і при міжміському зв'язку, тому q_ВХ.=1.

При вхідному зв'язку на аналогових РАТС розрахунок Y_ВХ.і робиться із врахуванням типу станції:

- для декадно-крокової РАТС при прийомі номера ШН t_Н.Д=7с, тоді:

q_ВХ.Д= (t_В+t_Н.Д)/t_В

- для координатних РАТС при прийомі номера БЧК t_Н.К=2с, тоді:

q_ВХ.К= (t_В+t_Н.К)/t_В..

Зовнішні навантаження на груповий тракт в ОПС і ПС із врахуванням різниці зайняття АЛ і ГТ відповідно дорівнює:

Y_{СП.АМ.О.}= q_СП *Y_В.СП; Y_{ВИХ.АМ.О.}= q_В.Ц *Y_{ВИХ.АБ.О}.;

Y_{ВХ.АМ.О.}= q_ВХ.Ц *Y_ВХ.АБ.О; Y_{ЗЗЛ.АМ.О.}= q_МВ.Ц *∙Y_МВ.АБ.О.;

Y_{ЗЗМ.АМ.О.}= q_МВХ.Ц *∙Y_{МВХ.АБ.О;} Y_{СП.АМ.П.}= q_СП *∙Y_В.СП;

Y_{ВИХ.АМ.П.}= q_В.Ц *∙Y_{ВИХ.АБ.П}.; Y_{ВХ.АМ.П.}= q_ВХ.Ц *∙Y_ВХ.АБ.П.;

Y_{ЗЗЛ.АМ.П.}= q_МВ.Ц *∙Y_МВ.АБ.П.; Y_{ЗЗМ.АМ.П.}= q_МВХ.Ц *∙Y_{МВХ.АБ.П}.;

Y_ГТ.АМ.О= Y_СП.АМ.О+Y_{ВИХ.АМ.О}+Y_ВХ.АМ.О+Y_{ЗЗЛ.АМ.О}+Y_{ЗЗМ.АМ.О};

Y_ГТ.АМ.П= Y_СП.АМ.П+Y_{ВИХ.АМ.П}+ _ВХ.АМ.П+ _{ЗЗЛ.АМ.П}+Y_ЗЗМ.АМ..

Таблиця 5

Зовнішнє навантаження станцій

РАТС Y, Ерл.	OПС	РАТС-2 (АТСДК)	РАТС-3 (АТСК-У)	РАТС-4 (АТСКУ)	ПС
YВ
YВХ
YМВ
YМВХ
YСП
YГТ

Навантаження групового тракту дорівнює сумі навантажень (рис. 4) і без втрат проходить через УКС ОПС (чи УКС ПС). Тому можна стверджувати:

Y_В.О= Y_{ВИХ.АМ.О}, Y_ВХ.О =Y_ВХ.АМ.О.

Аналогічно розраховуємо зовнішні навантаження РАТС-2, РАТС-3, РАТС-4 і результати розрахунків зводимо в табл. 5.