Візантія

Візантійська імперія східна риська ім. виникла в 395 р. Столиця – Константинополь. Розташований на перетині 3 торгових шляхів.Його назвали Золотим містком між Європою і Азією.Константипопольвиконував релігійного, політичного й культ центру.Візант імп від Балканського п-ова до пд. Сх. До Середземномор*я.існувала 1000 р до 29.05.1453, коли була завойованої османами. В Візант для отримання громадянства: -1- православна релігія,-2- грецька мова.Називали себе ромеями. Найхарактерніша риса- теоцентризм.- образ мислення людини коли на чолі всього стає Бог і віра в нього. Домінування духовного над тілесним.

Періодизація:*ранньохристиянський період 4-5 ст*Ранньовізантійський період 6-7 * середньо візантійський період 8-12 *пізньовізантійський 13-15 .Найрозвиненіший вид мист архітектура і живопис (монументальний і станковий)

Арх.

Для ранньохристиянського період характ катакомбне мистецтво.вузькі коридори з декількома ярусами, в кінці окремі квадратні приміщення де здійснювались таїнства (кубі куми) в 313 імператор Константин видає указ, яким християнство визначається провідною релігією. Саме це сприяло виникненню христ. Арх..Найбільш розповсюдж –базиліка.Найкраще відповідала вимогам віруючих,була схоа на язичницький. Одночасно вміщувала багато людей.Найрозповсюдж 3 нефні базиліки.

Трьохнефна базиліка скл з нар текса –вестибюль, вхідне приміщення із зах боку в христ храмі для осіб які не мали права входити до храму (оглашенні).Абсида –знах в алтарній частині.Це напівкругла або гранована прибудова,зверху конха.Перед храмом двір-атрій-для нехрещених людей.Бабтитерій-кругле приміщення для здійснення хрещення, будували поруч базиліки. Фасади не декорували, оздоб. Ли ше внутрішній інтер»є, підлога викладалась орнаментальними узорами,ранньохрист арх. була ланкою між античністю і середньовіччям (заклала основні приміщення і принципи середньовічної арх.. – 1- домінування внутрішнього простору над зовнішніми формами -2- виокремлення головного нефа за допомогою освітлення – 3- спрямованість руху до олтаря,-4- тріумфальна арка, виокремлення абсиди від окремого простору, *Ранньовізантійськийперіод Склався тип хрестово –купольного храму.Основа – рівно конечний грецький хрест, квадратний центр перекривається куполом піднятим на барабані зі світловими прийомами.Купол опирається на стовп за доп парусв. Загальний план- прямокутний хрест виокремлений внутрішнім стовпами.Куполи в хрестово- купольному храмах зазвич. Мали невеликі розміри,розміри склепінь і арок взаємоврівноважуютьсчя Дхрестоподбного простору на заході приєднується простий або подвійний нар текс, а з схудної пропітерій, який закінчувався напівкруглою абсидою.

Символіка:

Купол-алегорія небесного склепіння

4 Несучих стовпи- основа церкви.

Алтарна абсида- рай

Західна стіна – пекло

На стіні по 3 вікна, пов*язано з святою трійцею 5 дверей храму – 5 розумних дів.

Престол в олтарі – місце Гроба Господнього.

Абсида- символізує де народився і де помер господь.церква – символ розп»ятя. 1 баня- символ Христа 2- символ 2 сутностей Ісуса

Є3 Трійця,5,Христа і 4 Євангеліста,7 -7 таїнств, 9 символ ангельських чинів,13 Христос і 12 апостолів

Верхівку храму називали главою ( тому що будівля асоціювалася з людською постаттю), циліндр на якому вона покоїлася – барабан у якому робилася певна кількість вікон. Перехід від циліндра до квадрата основного об’єму храму здійснювався завдяки чотирьом увігнутим трикутникам – парусам.

НАЙВІДОМІШІ АРХІТЕКТУРНІ СПОРУДИ

1. РАННЬОХРИСТИЯНСЬКИЙ ПЕРІОД - ЦЕРКВА СВ. ДИМИТРИЯ ( ГРЕЦІЯ, СОЛОНІКИ 5ст.)

2. РАННЬОВІЗАНТІЙСЬКИЙ ПЕРІОД -

а).ХРАМ СВЯТОЇ СОФІЇ В КОНСТАНТИНОПОЛІ: АРХІТЕКТОРИ АМФІМІЙ З ТРАЛ ТА ІСІДОР З МІЛЕТА (535- 532рр.)висота- 55,6 м, діаметр куполу – 31м., внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1985 р.

б). ЦЕРКВА САН - ВІТАЛЕ ( РАВЕННА, СУЧАСНА ІТАЛІЯ, 526- 547рр.)-

3. СЕРЕДНЬОВІЗАНТІЙСЬКИЙ ПЕРІОД

а). ЗАВЕРШЕННЯ БУДІВНИЦТВА МОНАСТИРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ХОСІОС ЛУКАС (ФОКІДА, ГРЕЦІЯ. 1011 р.) внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1990 р.

б). БУДІВНИЦТВО МОНАСТИРЯ ДАФНІ ( ПОБЛИЗУ АФІН, КІНЕЦЬ 11 ст.)

в). МОНАСТИР КАХРІЄ- ДЖАМІ (КОНСТАНТИНОПОЛЬ 11ст.) внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1948 р.

 СВІТСЬКЕ БУДІВНИЦТВО

Характерні риси:

• Поєднання римського імператорського возвеличення

• Грецька набожнність і містицизм

• Мусульманська помпезність

• Велика роль церемоній

• В кожному місті будувалися розкішні резиденціїх імператорів і знаті

Константинополь був побудований при імператорі Константині 395р., наступні імператори його де – кілька раз перебудовували. Чисельність міста 1млн. мешканців., 20 тис. з яких проживпли в комплексі Великого Палацу.

Основний будматеріал – цегла. Цегельну кладку ховали під штукатуркою або мармуром, оздоблювали камінням. Візантійці використовували особливу техніку мармурового личкування – вони щільно вкладали найтонші мармурові пластинки, що виглядало дуже красиво і дозволяло економити мармур, оздоблюючи такими пластинками великі поверхні.

Міські будинки – плоскі однотонні поверхні розчленовані колонами, пілястрами, капітелями, карнизами, мали циліндричні і хрестовидні склепіння декоровані розписами і мозаїками.

Будинки аристократів і заможніх мешканців,зазвичай,розташовувалися до вулиці задньою стороною, на якій не було вікон. В центральний атріум можливо було потрапити через залізні або бронзові двері. Центр будинку – головна зала, навколо якої розташовували критий зимовий сад, тераси, балкони. Будинки утеплювали – стіни обшивали дерев’яними панелями і завішували тканинами.Кімнати обігрівали цегляними пічками, рівень вологості регулювали системою канавок – дренажних і стічних труб. У місті був водогін і каналізаційна система.

Великий імператорський палац (комплекс) – будувався на підвищені в східній частині міста. До його комплексу входили: парадні зали для аудієнції, святкових урочистих прийомів, правосуддя; церкви і каплиці з приміщеннями для імператорської адміністрації.

Рівень художнього життя в палаці був надзвичайно високим: існували майстерні при палацах, які знаходилися під беспосереднім наглядом імператора. В цих майстернях виготовлялися всі декоративні матеріали, які використовувалися для оздобленя палацу: від мозаїки до шовку, ювелірні прикраси, оздоблення і написання рукописних книг.

Інші приміщення палацу займали скарбниці, склади для зброї, сади, площадки для гри в м’яч і особисті покої імператора. Ці покої мали вихід прамо до моря, були розчленовані колонадами, критими переходами і терасами.

Головний вхід до Великого палацу проходив через Мідний Дім,який мав монументальні бронзові двері. Прямо біля воріт стояли дві бронзові скульптури коней. Бронзові коні вважалися символом, який володіє магічними здібностями і оберігає палац від зайвого гоміну та неспокою.

В центрі підлоги Мідного будинку знаходився Мідний пуп- тобто порфирне коло, на якому імператор в дні амністії урочисто спалював розписки боржників.

Порфирна зала Великого Палацу відіграва значну роль у житті кожної імператорської сім’ї, так як успадковувати торн могли лише ті діти, які в ньому народжувалися. Ця зала була повністю оздоблена порфиром, з порфоровими колонами, на стінах висіли шовкові полотна пурпурового кольору.

Триконх Великого Палацу – це приміщення, яке мало два рівня підлоги, перекритих акустичним куполом з орнаментальними трилисниками. Купол резонував на кожен звук і надсилав вниз подвійне ехо різне на кожному рівні підлоги.

Купольні сходи Великого Палацу – гвинтові східці оздоблені зеленими,червоними,синіми вирізбленнями,які геометрично утворювали зірки.

За входом до Великого Палацу розташовувалися, як правило, де – кілька палаців аристократії.

Окрім палаців і заможніх садиб у Візанії зводилися багатоповерхові будинки, на нижніх поверхах яких знаходилися майстерні та лавки.