Римська доба-велик знач.В античнму стилі.Римське мстцтв заступає давньогрецьке.

Територія рим.імперії-від британських островів до берегів пн. Африки,від гібралтару д Азії.

Мстцтв Дав Риму-вторинний характер,бо ґрунтується переваж на спадщині мстцтв ДавГрец. Основа Даньоримськго мстцтва- міфологія,Фактично це грецька міфологіч система з тими ж антропоморфними богами,які отримують римські назви,але більш розгалужена і ускладнена.Рим мстцтв базується не тільки на грецб,але й перебрало н себе кращі здобутки в архіт,скульпт,живописі завойованих країн. Незважаючи на вплив, ДавГрецб мстцтв має власні мистецькі надбання,які вподальщоу використ на різних етапах розвитку мстива інших країн.

Періодизація мстцтва ДавРим:

1)Етруський період,царський(3тисячоліття дне-3ст н е)

2)мстцтво доби республіки( 5 -1 ст дне)

3)Мстцвтв доби імперії(1-5ст дне)

Етруський найдавніш етап формув давРим мстцтва пов'язаний з теритр розташов в зах част Аппенінського півострова-Етрусія.Залишиор після себе цікаві розписні поховаль споруди,надгробки, своєрідну кераміку,настінний фресковий живопис,схематична скульптура.

Республіканський справжня історія розпочин з моменту заснув на болотистій місцевості вічного мітса-Риму. Дата заснув за джерелами літописців- 753 р дне.

Навйпошир види мстива цього періоду-Архіт,скульпт,Живпс.

Архіт-Форум-центр ведикого міста(ті ж функції що і у Греції Акрополь.В цей період був один централь форум,до я кого хгодом приєдналися ще 5 і отримав назву-Романум(бл 509 р дне)Склад форуму: велика кількість споруд:храми різних форм,тріумфальні споруди,торгівельні точки,ораторські трибуни.будували форум довго-нема композиційної єдності і є хаотичнимй характер.

Скульптура- найданіша з відомих скульпт риму-бронзова капіталійська вовчиця,скульптор-Вулк.приблзн 500р дне, висота 85,1м.

Скульптура:Токатус, Імагінес(посмертні маски і бюсти,лінію зріза робили чітки під ключицями) Тогатус(бронзові скульпт). Провідний жанр мстцтв- портрет, тісно повяз з поховальним пунктом.Саме імагінес –перша фаза еволюції Римського скульптурного портрету.Імагінес робили з померлої люд, мета створення-портретна подібність-образи реалістичні навіть занадто натуралістичні9відтворена кожна зморшка).Саме ця риса відрізняє скульптурні портрети від грецький яким притаманна-краса,гармонія,ідеальність.

Давньогрець скупт відображає переважно богів,монархів,а ДавРим-образи сучасників не ідеалізуючи їх.Переваж кількість скульптур зображ-літні чоловіки,як одиночні так і парні,бувають і жіночі і дитячя на груддя, одиночні і парні також.

Скульпткрі республіканського періоду притаманна надзвичайна деталізація,як правило скульптурнв портрети мали інкрустацію очей в бронзових головах.Найвідоміші портрети:портрет Брута 4ст дне і портрет Цицерона. «Капіталійский Брут» 4-3 віки дне.

Третій вид скульпткр токатус –скульпт в повний зріст,задрапірована в довгу топу.Скульптор ретельно проробляє об'єм кожної склад кит і робить акцент на обличчі і жестах рук.

Тогатус-(«статуя стародав. Римляна з восковими масками предків в руках»)цей тип скульптури виникає в республіканський перід але найбільш поширення в імператорський період.

Живопис- потужний розвиток монументальний живопис,виникли 4 помпейські стилі:

1 Інкрустаціний -2ст дне- 80ті рр. 1ст дне.республіканський період.

2 Архітектурний або перспективний- 80х рр. дне-20хх рр. 1ст дне.республіканський період

3 канделябрний Стиль з 15го року дне-ранній імператорський період

4 Декоративний або ілюзорний-виникає майже паралельно із стилем канделябр в імператорський період.

В період республіки виникає 2 стилі інкрустаційний і архітектурно-перспективний.

Інкрустаційний-стіни будівель розписували імітуючи обробку різно-кольоровими породами мармуру.

Архітектурно-перспективний-базується на тому що розписувалися абсолютно рівні площини,багато архітектурний членувань та елементів імітувалися засобами живопису:тобто зображення на стіні багато арочних прольотів,колон,пілястр,ніш, помальовували об'єм, і все це виглядало справжніми архіт елементами.

Імператорський період- найяскрав пер давньорим мист,припадає на період, що ввійшов іст світ культ як період принципату Августа (43-14 роки правл).Епоха найбільшого розквіту всіх видів м і філософії.провідні види м: арх., скульп, жив.

а) Арх – ранньоімператорського пер просто за характером будівель і оздоблення,

Риси давньоримської арх.

1.почали заст. Бетон (вода, цемент, бітум)поєднували з цеглою,зовнішнє оздоблення – мармур, вапняк

2.з*явл нові типи споруд, часто викор. Арочні конструкції (в Греції відсутні) Арки-елемент декору в арх.. спорудах.

В середньоімп період виникл і розв помпезна архітектура. На відміну від Ст Гр, де домінували культові споруди в Дн .Рим водночас домінували й світські споруди (цирк, акведук, амфітеатр, терм,тріумфальні будівлі:ворота, арки, колони, палаци)

Арх типи споруд які є надбанням Римської імперії – цирк, амфітеатр, акведуки, терми, тріумфальні будівлі, воротак, арки, катакомби)

Найвизначніші арх. Споруди імператорського періоду .

Золотий будинок імператора Нерона (архіт Рабірій бл 50 р).Став наочним зразком переходу від досить простої, лаконічної арх.. часів принципату до помпезної багато оздобленоъ архытектури,часів розквіту мистецтва імператорського Риму. Всередині палацу був став, який порівнювали з морем. Система цього ансамблю уподібнювалась модулі світу. До цього комплексу входили палацові корпуси, терми, акведуки,алеї, фонтани, парки,ліси з дикими звірами, пасовиська для худоби.Палац мав надзвичайно пишний інтер»єр: усе в покоях прикрашено золотом, самоцвітами, перлами,мушлями;їдальня мала потрійну стелю, яка скл з частин, що рухались. Головна палата мала стелю у вигляді небосхилу з зірками які оберталися цілодобово.Після смерті Нерона палац зруйновано, а на його місці споруджено колізей. Це найбільший амфітеатр ст.. Риму. Ідея належить імпер Августу,побудований за Веспаліана, освячений у 80 роки за імпер. Тита. Це була велетенська споруда, яка уособлювала все те, чого прагнув імператорський Рим. Тут влаштовувалися театралізовані дійства, гладіаторські бої, цькування тварин, криваві дійства проти християн.Колізей міг вмістити понад 56 тис глядачів.Овальний у плані, мав наземну і підземну частину. Наземна час скл з 3 арочних ярусів, увінчувалася атиком.Висота 48,5 м .Нижній ярус прикрашений тосканськими напівколонами.

Середній- іонічними напівколонами.верхній – коринфськими.В усіх арках стояли скульптури, які до нашого часу не збереглися.Зовні соруди личковані вапняком, а всередині мармуром.Над ним при потребі могли натягнути тент.

Тріумфальні будівлі – одно пролітна арка Тита (бл 81 р), три пролітна арка Септимія Севера (3 ст), тріумфальна колона імператора Трояна (арх. Аполодор Доманський). Тріумфальні споруди зводились на честь імператора, перемог.Тріумф – своєрідна театралізована святкова хода.На атик встановлювали постаті переможців..Тріумф колона імператора Трояна висота 38 м Мала скульп фриз, де Троян повторювався 90 раз. Храм всіх богів Пантеон арх..Аполодор Доманський 125 р.Одна з найбільших і найграндіознішиз храмових споруд Давн. Р. У плані круглий,об*єм перекритий банею, що за розміром перевищує усі попередні купольні споруди. Д= 43 м.Маса будівлі надзвичайно важка,не полегшена вікнами і декоративними елементами, яка переходить у баню, в центрі –велике світлове вікно д= 9 м.Зсередини стеля кесонова на і оздоблена різнокольоровими породами мармуру. Перед основною масою споруди влаштований колонний портик, завершений трикутним фронтономКатакомби. Під кінець імператорського періоду розвитку давньоримського мист. Арх. Стає менш помпезною, що пояснєються виникн. Християнством. Вона вимагала нових арх. форм. Катакомби- довжелезна мережа підземних коридорів, дуже розгалужена, довжиною 150-170 км. Ці катакомби оточували кільцями весь Рим, у їх стінах робилися заглиблення де ховали тіла померлих християн. Висота 3 – 3,5 м. Єдиний засіб декору- настінний фресковий знаковий живопис. ( хрест, риба,,виноградна лоза) Біля входу з катакомб ставився невеликий квадратний об»єм (престол господа»). З появою катакомб завершується епоха світового язичницького мистецтва і розпочинається новий етап в історії розвитку світової архітектури.

Визначим давньоримським архітектором був Вітрувій . Він створив першу працю з архітектури в іст світової культури «10 книг про арх.». 3 закони арх.:міцність, користь, краса. Його арх. проекти:Храм в місті Фано.Будівни акведука в Римі

Б)скульптура м скульптури імператорського періоду як і арх. взяла за зразок спадок ст..Гр.Основа Поліклет «Канон» типи скульп*тогатуси*імагнес*бронзові скульп*композит. Скульп*скульп портрет*кінні статуї*постаті у військових обладунках.

Тогатус Августа,Сатуя Августа з Пріма Порта,кінні статуї:Марка Аврелія 160-170 р. Вперше розв*язано проблему композит. Поєднання скульп з арх. ландщафтоом

160- ті роки –Портрет засіб контрасту-гладенький мармур і зачіски скульп. Портретні бюсти- імператори, військові діячі

В)живопис на зламі епох мист 1 ст до н.е.-1 ст н.е. формується 3 помпейський стиль – канделябр ний. . У фресках з*являються сюжетні сцени, переважно міфологічні.- четвертий помпейський стиль- декоративний, ілюзорний,сер 1 ст . Поєнав в собі риси інкрустаційного і канделябрного. Після приєднання в 30 роки до н.е. Єгипту до Римської імперії, виникає різновид станкового живопису, який стане основою для ікони – фаюмський портрет.назва завдяки місцевості Фаюм. У його основі був звичай класти на обличчя померлого портрет в техніці енкаустики. Особливий акцент на очі, вони були деже глибокі і чутливу.Відомі фаюмські портрети:портрет молодої жінки 1 ст, потрет юнака в золотому вінку 2 ст.Отже , мист. Ст Риму стало не тільки логічним продовженням Ст.Гр й започаткувало багато нововведень в арх. і живописі. В 395 римська імп розпалась на 2 частини