5. Рекомендації до розрахунків на міцність деталей складальних одиниць

Розрахунок на міцність деталей механізмів та пристроїв, що проектуються, передбачає: визначення розрахункових навантажень для складових елементів; розрахунок нестандартних деталей на міцність (барабанів, осей, валів, відкритих зубчастих передач та ін.), а також вибір підшипників кочення та розрахунок підшипників ковзання [3].

Розрахунок деталей стандартних редукторів, муфт, гальм та гаків здійснювати не слід.

6. Рекомендації до складання списку літератури

Список літератури потрібно складати аналогічно наведеному у вказівках. Описуючи літературне джерело, необхідно вказати прізвище та ініціали автора, повну назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

7. Спеціфікації на складальні креслення

Специфікації за встановленими формами і правилами складання виконують на окремих аркушах формату А4 (210х297 мм), які підшиваються до розрахунково-пояснювальної записки, як додаток.

8. Вимоги до графічної частини проекту

Графічну частину курсового проекту студенти виконують на 2,5 або 3 аркушах формату А1 (594х841 мм). Вона містить такі елементи у відповідності до варіанту завдання:

1) аркуш 1 – складальне креслення кранового механізму;

2) аркуш 2 – складальне креслення пристрою вантажопідйомної машини (гакова підвіска чи вантажний візок);

3) аркуш 3 – робочі креслення деталей кранового механізму та пристрою, для яких виконувались розрахунки на міцність.

Складальні креслення кранового механізму та пристрою вантажопідіймальної машини зображуються в двох або трьох проекціях з необхідними перерізами (місця встановлення валів чи осей, зубчастих коліс, підшипників та ін.) на яких вказуються розміри, посадки, для спряжених деталей, та допуски. На складальних кресленнях вказують номери окремих вузлів і деталей (відповідно до специфікації) і проставляють такі розміри: габаритні, міжосьові та установочні (тобто розміри, що характеризують положення кріпильних деталей, якими елементи привода кріпляться до основи).

Приклади компонувальних креслень різних кранових механізмів та пристроїв наведені в додатках 20–25.

Робочі креслення деталей кранового механізму та пристрою (аркуш З) виконують для трьох-чотирьох деталей (за вказівкою викладача), бажано спряжених, наприклад вал (вісь) і насаджена на нього деталь (на окремих форматах). Береться такий масштаб креслення, щоб деталь була зображена найбільш чітко. На кресленні деталі проставляють її розміри, прийняті посадки та допуски, і шорсткість поверхонь [3].

На кожному аркуші мають бути рамка і штамп встановленої форми. Аркуш 3 поділяють на кілька форматів (за числом зображень деталей), кожний з яких повинен мати окрему рамку й окремий штамп.

Список літератури

1. Баладінський В.Л., Русан І.В., Гаркавенко О.М., Вольтерс О.Ю. Пристрої та механізми вантажопідйомних машин: Навчальний посібник –К.:КНУБА,2005. –132 с.

2. Международный стандарт ISO 4304-87. Краны грузоподъёмные, кроме самоходных и плавучих. Общие требования к устойчивости. –М.: Издательство стандартов, 1988. –6 с.

3. Киркач Н.Ф., Баласанян Р.А. Расчет и проектирование деталей машин. –3-е изд. –Харьков: Основа, 1991. –276 с.

27