Тема 1 психологія як наука і практика

Вивчення цієї теми потребує звернення не лише до підручників, але й до першоджерел, тобто робіт тих авторів, яких можна назвати класиками психології. Це - В. Вундт, 3. Фрейд, К.-Г. Юнг, Е. Фромм, В. Франкл, А. Маслоу, К. Роджерс, К. Хорні, К. Левін, Л. Виготський, С. Рубінштейн, А. Леонтьев, Г. Костюк та ін.

Слід згадати, що назва "психологія" означає "наука про душу". За змістом поняття "дуігїа" у науковій психології зазвичай відповідає поняттям "психіка", "внутрішній світ людини". У загальному значенні поняття "душа" розуміється більш широко. Психологія як самостійна наука пройшла довгий шлях становлення та розвитку. Основні етапи цього розвитку розглядаються на лекціях. Проте для закріплення знань необхідно скористатися підручниками, навчальними посібниками.

Право бути наукою, мати свій предмет психологія відстоювала протягом десятиліть. У XX ст. відбулося значне поглиблення знань про психіку людини, її прояви, закономірності, механізми функціонування, а отже - про її предмет.

Основні напрями психології XX ст., їх сутність, значення розглядаються на семінарському занятті.

При вивченні питань необхідно зрозуміти, що нового привнесли психологічні теорії у розуміння психіки і поведінки людини, а також розглянути перспективи розвитку психології у XXI ст.

При розгляді першого питання слід уяснити, що провідним напрямом у психології XX ст. був психоаналіз.

Відомо, що головним регулятором людської поведінки є свідомість. 3. Фрейд виявив, що за покровом свідомості прихований глибинний, "киплячий" пласт неусвідомлюваних особистістю могутніх прагнень, потягів, бажань. Як лікар, він зіткнувся з тим, що ці неусвідомлювані переживання і мотиви можуть серйозно

ускладнювати життя і навіть ставати причиною нервово-психічних захворювань. Це спонукало його шукати засоби, які позбавлять пацієнтів від конфліктів між свідомістю та потаємними, сліпими, несвідомими спонуканнями. Так виник фрейдівський метод зцілення душі - психоаналіз. Фрейдівська теорія у багатьох країнах остаточно увійшла до підручників з психології, психотерапії, психіатрії. Вона справила вплив на інші науки про людину - соціологію, педагогіку, антропологію, етнографію, філософію, а також на мистецтво і літературу. Фрейдівська методологія пізнання суспільних явищ, що ґрунтується на розкритті несвідомих механізмів, які лежать в їх основі, широко використовувалася послідовниками Фрейда та стала своєрідною філософією. Психоаналітична філософія, емпіричною базою якої є психоаналіз, продовжує і поглиблює ірраціоналістичні тенденції "філософії життя", зі своїх позицій прагне пояснити особистісні, культурні та соціальні явища.

Численні судження різних авторів стосовно психоаналізу свідчать про наявність різнопланових, іноді протилежних точок зору на суть фрейдівського вчення. І хоча престиж і авторитет психоаналізу останнім часом дещо знизився, звернення до спадщини 3. Фрейда та його послідовників є актуальним.

• Біхевіоризм можна назвати одним із перших напрямів розвитку психології XX ст. Його вплив на психологію, зокрема на американську, де він зародився, залишається значним і у наш час. Кредо біхевіоризму передає формула: "стимул-реакція", згідно з якою предметом психології є поведінка, а не свідомість.

• Третім значним та широко розповсюдженим напрямом у психології XX ст. є гуманістична психологія. У центрі гуманістичного підходу - особистість, "Я" кожної людини, її право бути самою собою, зберігати свою цілісність та унікальність.

Зверніть увагу на загальні принципи гуманістичної психології:

• Людина є метою, а не засобом, як у біхевіоризмі.

• Основоположним є розгляд власне людських властивостей: віри, любові, свободи, відповідальності.

Істинна сутність людини полягає в її доброму началі.

• Гуманістична психологія стає все більш гуманітарною наукою.

• Принцип саморозвитку - головний метод.

Нині гуманістичний метод є найбільш визнаним методом психології та психіатрії в усьому світі.

При вивченні теми слід ознайомитися з іншими напрямами психології (гештальпсихологія, когнітивна психологія, трансперсо­нальна та ін.).

Спробуйте визначити, що є спільного та особливого у поглядах психологів на проблему психіки людини.

При вивченні другого питання слід з'ясувати суть наукових підходів Л.С. Виготського, С.А. Рубінштейна, А.Н. Леонтьева, Б.Н. Теплова та ін., які запропонували власний гуманістичний підхід до дослідження психічного світу людини — особистісно-діяльний. Вони розглядають людину як особистість та індивідуальність з усіма притаманними їй особливостями, включеними до активної конструк­тивної діяльності.

Третє питання семінарського заняття допоможе висвітити дайджест.