Тема 10 психологія малої групи

Після вивчення особливостей взаємовідносин та спілкування людей, розглядається тема,ся тема, присвячена пошуку відповідей на запитання, як і чому люди об'єднуються у групи, як групи впливають на своїх членів.

Відомо, що люди об'єднуються у групи, постійно взаємодіють один з одним для задоволення своїх потреб, цілей. У членів однієї групи спільні цілі.

Групи мають різні функції, наприклад: родина - генетичну, виховну; інші економічні, релігійні, розважальні і т.д. Індивіди є учасниками одночасно багатьох груп.

Існують групи постійні, тимчасові, випадкові.

Деякі групи створені для тривалого існування , (школа, організація), інші - на нетривалий час (туристи, спортивна команда).

Крім того, групи можуть бути формальними та неформальними, первинними і вторинними, організованими та стихійними.

Організовані групи - це соціальні організації, які мають стабільну структуру, суворо визначені для кожного члена ролі, власні традиції і т.д.

У житті та діяльності групи важливу роль відіграють соціально-психологічні фактори. Слід звернути увагу на те, що соціальна психологія на початку XX ст. займалася розглядом багатьох проблем, у тому числі пов'язаних із можливостями працівників в умовах виробництва. У перше десятиріччя XX ст. учені виділили робочу групу, яку згодом назвали "малою групою". Певну роль у цьому відіграла праця 3. Фрейда "Групова психологія та аналіз Я".

З феноменом малих груп на практиці вперше стикнувся опонент Ф. Тейлора, засновник "концепції людських відносин", Є. Мейо. Про­те теоретиком малих груп вважався один з учнів 3. Фрейда, відомий соціолог Дж. Морено, засновник соціометрії - методу, який і зараз використовується для отримання характеристик малих груп. Дж. Морено вважав, що найважливіше для людини - її становище у групі, розглядаючи його як потужний фактор підвищення продуктивності праці.

Вивчення малих груп продовжив у 30-ті роки К. Левін, німецько-американський соціальний психолог, досліджуючи "групову динаміку".

Нині вивчається багато аспектів життєдіяльності груп: способи прийняття рішень, винагороди, психологічний клімат, взаємовідноси­ни, формування корпоративної культури та ін.

Вивчення малої групи повинно сприяти не лише розширенню та поглибленню знань, але й формувати вміння давати оцінку, прогно­зувати розвиток групи з психологічних позицій.

Для створення групи необхідні дві найважливіші умови: цілі та люди, але цілі мають бути зрозумілі, прийняті більшістю.

Кожна група має свою структуру - формальну та неформальну. Соціальна структура базується на соціально-рольових стосунках, статево-віковому складі, професійній характеристиці членів.

Соціально-рольові стосунки відображають систему взаємо­зв'язків, що склалися у групі. Кожна людина повинна зрозуміти, прийняти або не прийняти свою роль. Рольова поведінка передбачає виконання ролі та її оцінку і самооцінку. У системі рольової поведінки слід шукати джерела конфліктів, емоційного напруження. На основі спілкування у групі формується ставлення групи до кожного члена, тобто кожний набуває власного статусу.

Соціальний статус можна визначити за допомогою соці-ометрії. Цей метод був запропонований американським психологом Дж. Морено. Своє становище в групі людина, як правило, визначає за ставленням до неї. Це впливає на настрій, поведінку.

Коли в групі склалася певна система міжособистісних стосунків, то формуються малі групи, тобто складається неформальна структура. Сильною стороною малих психологічних груп є те, що в них існують неписані правила, обов'язкові для усіх членів групи. Вони можуть як допомагати керівнику, так і бути в опозиції, чинити опір.

Формування структури групи завершується визначенням лідера. Так, 3. Фрейд розглядав лідерство як двоєдиний психічний процес: з одного боку - груповий, з іншого - індивідуальний. Основою цих процесів є здатність лідерів притягувати до себе, несвідомо викликати захоплення, любов, обожнення. Психологи виділяють декілька типів лідерів.

Необхідно звернути увагу на таке явище в групі, як конформізм. Він означає несвідоме або свідоме підкорення особистості впливу групи, до якої вона належить.

Динаміка розвитку стосунків усередині групи впливає на емоційний настрій її членів, який прийнято називати психологічним кліматом.

Розгляд проблеми взаємовідносин пропонуємо почати із з'ясування факторів, які сприяють виникненню симпатії між людьми. Щирі, довірливі стосунки несуть радість, впевненість; вони впливають на фізичне здоров'я та емоційний стан людини.

Дослідження останніх десятиріч, як стверджує Д. Майєрс, дозволяють виділити чотири основних фактори, що сприяють виникненню прихильності між людьми:

• постійне перебування у полі зору, що дає можливість відкри­ вати риси, схожі з власними;

• фізична привабливість;

• схожість установок, переконань та цінностей;

• фактор "рівні" (люди доброзичливі до тих, кому вони подо­ баються).

При найбільш сприятливому збігу обставин стосунки стають більш стійкими та перетворюються на дружбу, любов.

Наступним етапом може бути виявлення факторів виникнення неприязні. Згідно з працями Ж. Годфруа, Д. Майєрса та ін., ними можуть бути:

• стереотипи; '

• забобони та релігійний фанатизм;

• фрустрація.

Вивчаючи літературу, зверніть увагу на теорії агресії. Чи є агресія природженим або набутим соціальним явищем, як впливає на агресію атакуюча поведінка, масова культура, телебачення та інші фактори.

Останніми роками психологія приділяє значну увагу проблемі конфліктів. Зважаючи на те, що підходи до проблеми конфліктів у психології змінилися, прийнято вважати, що конфлікти не завжди є негативним явищем. Якщо конфлікти відсутні, люди не завжди можуть розпізнати, а згодом і вирішити свої проблеми, тому головним є навчитися керувати конфліктами.

Вивчаючи рекомендовану літературу, з'ясуйте, з якої причини зазвичай виникають конфлікти. Характерним є те, що вони одні й ті самі як на мІжособистісному, так і на міжгруповому, міжнародному рівнях:

• егоїстичні інтереси;

• конкуренція;

• упередженість та ворожість;

• відкрита конфронтація;

• несправедливість;

• сумніви у справедливості винагороди і т.д.

Як учасники конфлікту можуть дійти до згоди? Проаналізуйте різні точки зору та обґрунтуйте ваше бачення цієї проблеми.

Психологічні явища, що розглядалися вище, притаманні всім видам малих груп, але кожна має і певні особливості.

Враховуючи професійну спрямованість студентів університету, доцільно розглянути особливості робочої групи (колективу), або ко­манди, як прийнято тепер називати, в сучасних умовах. Тому, виходя­чи загальних положень психології малої групи, спробуйте проаналізу­вати психологічний клімат у студентській групі, в якій Ви навчаєтеся, Вашу соціальну роль, ставлення до Вас інших членів групи.