
- •Об’єкт, предмет та завдання демографії.
- •Розвиток демографії, як галузі наукового знання.
- •Демографічні структури та процеси.
- •Лекція 2. Джерела даних про населення (Чисельність та склад населення)
- •Поточний статистичний облік населення
- •Відмінності між пропискою та реєстрацією
- •Списки і реєстри населення
- •Вибіркові обстеження населення
- •Переписи населення на території України
- •Народжуваність та плідність.
- •Фактори народжуваності.
- •Показники народжуваності:
- •Лекція 4. Смертність і тривалість життя населення.
- •Демографічне поняття смертності.
- •2.Епідеміологічний підхід.
- •Показники рівня смертності.
- •5.Таблиці смертності.
- •Смертність за причинами смерті.
- •Динаміка очікуваної тривалості життя.
- •Лекція 5. Шлюбність і розлучуваність.
- •Шлюб і сім'я. Шлюбність.
- •Припинення шлюбу
- •Показники шлюбності і припинення шлюбу
- •Фактори розлучуваності
- •Лекція 6. Відтворення населення.
- •1.Поняття і сутність відтворення населення.
- •2.Гіпотеза Мальтуса.
- •Концепція демографічного переходу.
- •Історичні типи відтворення населення
- •5.Показники відтворення
- •Лекція 7. Міграції населення.
- •1.Міграції, їх сутність та класифікація.
- •Показники міграції
- •Лекція 8. Демографічне прогнозування.
- •Методи демографічного прогнозування
- •Прогнозування смертності
- •Прогнозування народжуваності
- •Прогнози чисельності населення світу й України
- •Лекція 9. Демографічна політика.
- •2.Демографічна політика в країнах світу
Фактори розлучуваності
Питання про причини розлучення і фактори розлучуваності досліджені недостатньо повно. Одним з важливіших факторів, що визначають рівень розлучуваності, зокрема є шлюбно-сімейне законодавство.
Фактори розлучуваності:
Демографічні – вік вступу в шлюб, різниця між дружиною і чоловіком.
Соціально-економічні
Тривалість шлюбу – максимум розлучуваності припадає на рубіж між першим і другим п’ятиліттями шлюбу.
Порядковий номер шлюбу – підвищена частота розлучень для повторних шлюбів.
Число дітей у сім'ї – ймовірність розлучення вища у бездітних сім'ях або з однією дитиною.
Суспільна думка про розлучення (мотиви).
Лекція 6. Відтворення населення.
Поняття і сутність відтворення населення.
Гіпотеза Мальтуса.
Концепція демографічного переходу.
Історичні типи відтворення населення.
Показники відтворення.
1.Поняття і сутність відтворення населення.
Відтворення населення – це постійне оновлення його чисельності і структури в процесі зміни поколінь людей через народження і смерті.
Режим відтворення населення – сукупність параметрів, що визначають цей процес. Для пояснення зміни типів відтворення сучасна наука використовує концепцію демографічного переходу.
Перша спроба оцінити динаміку чисельності населення і відповісти на питання, чи може Земля прогодувати усіх своїх мешканців пов’язана з ім'ям Томаса Мальтуса, що у швидкому зростанні населення вбачав згубні екологічні наслідки.
2.Гіпотеза Мальтуса.
Томас Роберт Мальтус дійшов висновку, що люди розмножуються швидше, ніж зростають засоби існування, і що якщо зростання населення нічим не стримувати, то кожні 25-30 років населення буде подвоюватися.
Мальтус стверджував, що чисельність населення зростає в геометричній прогресії, у той час як харчові ресурси, необхідні для цього населення, - в арифметичній. Загальмувати його зростання можуть тільки війни, убогість, хвороби, безшлюбність, удівство, пізні браки.
Перенаселення в концепції Мальтуса – не тільки лихо людства, але й певно благо, що змушує численних і ледачих від природи робітників через конкуренцію якісно трудитися за невисоку плату.
Реально ж нині визначають, що помічена тенденція про зростання засобів існування, яка викликає негайне зростання народжуваності, на певному етапі переходить у прямо протилежну ситуацію – підвищення рівня життя веде до зниження народжуваності і не тільки до стабілізації чисельності населення, а навіть до абсолютного її зниження.
Концепція демографічного переходу.
Сучасні погляди на динаміку чисельності населення відбиває концепція демографічного переходу.
Теорія пов'язує особливості демографічного стану з економічним розвитком і соціальним прогресом залежно від 4-х стадій демографічного розвитку, що країни і регіони світу проходять у різний час.
Існують різні версії стосовно авторства цієї концепції підвалини концепції були закладені американськими демографами Уоренном С. Томпсоном та Френком У. Ноутстайном.
Єдність думок з усіх питань демографічного переходу нині відсутня.
Етапи демографічного переходу:
1 етап – характерні однаково високі коефіцієнти народжуваності і смертності і дуже незначне зростання чисельності населення. Це пов’язано з періодами підвищеної смертності, а висока народжуваність була природною реакцією на високу смертність (війни, епідемії).
2 етап – стадія початкового зростання чисельності населення – характеризується збереженням високого коефіцієнта народжуваності, зниженням коефіцієнта смертності, зростанням тривалості життя і деяким збільшенням загальної чисельності населення.
Чисельність населення до початку нашої ери склала, за оцінкою, близько 200 млн. чол.. велика частина його жила на території сучасних Китаю й Індії, які і дотепер утримують першість за цим показником.
3 етап – стадія сучасного зростання населення – визначається стабілізацією коефіцієнта смертності на низькому рівні і певним зниженням коефіцієнта народжуваності. Останнє пов’язане з індустріалізацією й урбанізацією.
4 етап – низький ступінь стійкості – характеризується зниженням і стабілізацією народжуваності та смертності, а також і чисельності населення. Першим регіоном, який вступив у цей етап, була Європа.
Щоб людське суспільство могло існувати й розвиватися, має постійно підтримуватися внутрішня узгодженість різних аспектів його життєдіяльності, рівновага кожного з них з усіма іншими – демографічна рівновага.
Процес відтворення населення завжди відбувається на підставі самоорганізації, яка забезпечує додержання демографічної рівноваги. Цей феномен називають демографічним гомеостазисом – людина поводить себе керуючись культурними нормами, у результаті чого, відбувається саморегуляція розмноження людей, що забезпечує підтримання об’єктивно необхідної рівноваги.