78..Організаційну структуру ризик-менеджменту банку

визначають культура організації, розмір і складність відповідних бізнес-процесів, види ризику, що приймається і суттєвість їх можливих негативних наслідків.Процес ризик-менеджменту повинен охоплювати всі структурні рівні банку - від вищого керівництва банку (спостережної ради та правління) до рівня, на якому безпосередньо приймається ризик.До процесу управління ризиками мають бути залучені такі функціональні та структурні підрозділи банку, як спостережна рада, правління банку, профільні комітети, підрозділ з ризик-менеджменту, фронт-офіси та бек-офіси.З метою уникнення конфлікту інтересів, функції усіх зазначених вище структурних підрозділів мають бути чітко визначені та задокументовані. Основні напрямки організації ризик-менеджменту в банку має визначати Спостережна рада, яка розробляє та затверджує стратегію управління ризиками, розглядає результати її впровадження, визначає кількість, обов'язки і повноваження комітетів спостережної ради та правління, а також порядок їх підпорядкування та підзвітності з дотриманням чіткого розмежування між системами управління ризиками та внутрішнього нагляду в організаційній структурі банку.ризик-менеджмент комерційно-го банку можна визначити як один із основних напрямів сучасного банківсь-кого менеджменту, що вивчає проблеми управління установою банку зага-лом, або окремими її підрозділами з урахуванням ризик-факторів, в коло яких входить створення ефективної системи управління ризиками, елементиякої взаємодіють за затвердженими правилами і в узгодженій послідовності(схемі), опираючись на певні концепції, закони, принципи і методи.

79.Прибутковість банку,поняття та оцінка

Оцінка прибутковості банку.Особливе місце у валовому доході комерційного банку для забезпеченя його фінансової стійкості належить прибутку.Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісна і якісна оцінка прибутковості провадиться з метою з'ясовування фінансової стійкості банку. Система цієї оцінки грунтується на прийнятої у світовій банківської практиці моделі формування чистого прибутку. Ця модель побудована таким чином, що доходи і витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати не тільки кількісну, але і якісну оцінку рівня прибутковості банку. Саме така характеристика блоків формування чистого прибутку банку лежить в основі кількісного і якісного аналізу її рівня. Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банка є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.Структура банківських доходів має такий вигляд: Доходи від проведення активних операцій:- доходи від кредитування;- доходи від інвестиційних операцій;Доходи від комісійних операцій:- доходи від розрахунково-касового обслуговування;- доходи від трастових операцій;- доходи від факторингових операцій;- доходи від лізингових операцій;- інші доходи від комісійних операцій. Інші доходи. Доходи від кредитування складаються з процентів по банківських позиках, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70 % доходів банки отримують саме від надання позик. Важливе значення для зростання дохідності банків має інвестиційни портфель цінних паперів банку. Обсяги доходу з цього джерела залежать від розміру й структури інвестиційного портфеля, а також дохідності різних видів цінних паперів