76. Ліквідність та платоспроможність комерційного банку

є одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість банківської установи, вони показують достатність власних коштів того чи іншого банку для забезпечення захисту інтересів його вкладників та інших кредиторів, а також характеризують здатність банківської установи забезпечувати своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань. Дотримання банком належного рівня ліквідності залежить від кількох основних чинників:- наявності у банку необхідної суми ліквідних коштів;- можливості залучення ліквідних коштів шляхом їх позичення чи продажу активів Поняття ліквідності банку ширше, ніж поняття платоспроможності. Воно включає здатність банку виконувати не лише боргові й позабалансові зобов’язання, а й забезпечувати грошовими коштами своїх клієнтів. Іншими словами, ліквідність банку обов’язково передбачає платоспроможність, але, крім неї, ще й можливості вести окремі категорії активних операцій. Недостатній рівень ліквідності майже завжди є першою ознакою наявності в установи банку фінансових труднощів. У цій ситуації він, як правило, втрачає депозити, що зменшує його готівкові кошти та змушує реалізовувати найліквідніші активи.Для більшості банків потреба в ліквідних коштах виникає з таких причин- зняття коштів з депозитів;- заявки на отримання нових кредитів від платоспроможних клієнтів;- операційні витрати та сплата податків у процесі продажу банківських послуг;- виплата дивідендів акціонерам. Джерелами для покриття потреби в ліквідних коштах є:- залучення депозитів;- дохід від продажу недепозитних банківських послуг;- погашення раніше наданих кредитів;- продаж активів банку;- залучення коштів на грошовому ринку.

77.Поняття управління банківськими ризиками

.Успішна діяльність банку в цілому значною мірою залежить від обраної концепції управління ризиками. Мета процесу управління банківськими ризиками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повністю уникнути ризиків неможливо. Ризиками можна і потрібно свідомо управляти, керуючись такими правилами:• усі види ризиків взаємопов’язані;• рівень ризику постійно змінюється під впливом динамічного оточення;• ризики, на які наражаються банки, безпосередньо пов’язані з ризиками їх клієнтів;• банкіри повинні намагатися уникнути ризиків навіть більше, ніж інші підприємці, оскільки вони працюють не з власними, а з чужими грошима.Процес управління ризиками складається з чотирьох етапів:1) усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;2) оцінювання величини ризику;3) мінімізація або обмеження ризиківшляхом застосування відповідних методів управління;4) здійснення постійного контролю за рівнем ризиків з використанням механізму зворотного зв’язку.Щоб досягти успіхів у тій сфері діяльності, яка характеризується підвищеною ризиковістю, банкам необхідно створювати та розвивати системи управління ризиками. З їх допомогою керівництво банку зможе виявити, оцінити, локалізувати та проконтролювати той чи інший ризик.Система управління ризиками складається з розглянутих далі елементів і підсистем:• управління активами і пасивами;• реалізація кредитної політики;• установлення нормативів і лімітів;• ціноутворення продуктів і послуг;• управлінський облік та фінансовий аналіз;• вимоги до звітності та документообігу;• інформаційно-аналітична служба;• розподіл повноважень у процесі прийняття рішень;• моніторинг;• аудит;