12

Буде самостійна з теми:

Основи цивільного права України

Галузеві принципи (засади) цивільного права закріплені ст.3 ЦК України від 16.01.2003р., набрав чинності 01.01.2004р.

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини означає, що органи державної влади і місцевого самоврядування не мають права втручання у сферу особистого життя людини, якщо остання не порушує права та законні інтереси інших суб´єктів правовідносин.

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

Ст. 41 Конституції України: Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Ст. 351 ЦК України передбачає, що право власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження може бути припинене за згодою власника у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності з обов'язковим попереднім і повним відшкодуванням їх вартості.

3) свобода договору передбачає свободу щодо укладення договору, вибору контрагента (сторони договору), визначення умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 2 ст. 377 ЦК - Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Обмеження свободи договорів може бути встановлене лише законом.

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом - суб´єкт підприємництва самостійно вибирає якою саме підприємницькою діяльністю займатись і яким чином провадити підприємницьку діяльність;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність - кожен учасник цивільних правовідносин при здійсненні своїх суб´єктивних прав не повинен порушувати інтереси інших осіб чи суспільних інтересів (зловживати правом).

Крім того, вказана засада підлягає застосуванню, коли правотворчий орган встановив право чи обов´язок, але не визначив їх обсяг або межі, в яких вони здійснюються (наприклад при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню: ч. 3-5 Ст. 23ЦК України: 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується: 1) незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування; 2) одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Загальна характеристика цивільних правовідносин.

Зміст цивільних правовідносин (які поділяють на особисті немайнові та майнові правовідносини) складають:

- суб´єктивне цивільне право - засноване на цивільно-правових нормах право особи здійснювати певні дії і вимагати задоволення свого інтересу від зобов’язаної особи (перевізник має право вимагати від відправника за перевезення вантажу оплатити встановлену плату).

- цивільно-правовий обов´язок - закон (договір) зобов´язує особу до певної поведінки (здійснити певні дії чи утриматися від певних дій) для задоволення інтересів уповноваженої особи. (Наймач житла: - зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані; - не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця)

Ст. 11 ЦК України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов’язків:

1) договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (заповіт, дарування, оренда земельної ділянки).

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пошкодження речі; фізичний біль та страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи)

4) інші юридичні факти (стихійні лиха призводять до виплати страхових сум застрахованим; прийняття спадщини).

5) безпосередньо з актів цивільного законодавства (з актів органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування) – ЗУ «Про авторське право і суміжні права» автор має право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання; цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні)

6) у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, можуть виникати з рішення суду (визнання особи недієздатною і призначення над нею опікуна).

Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства, фізичні особи-підприємці), юридичні особи, держава Україна, АР Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою, якій належить здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність, яка виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку (ст. 290 Повнолітня дієздатна фіз. особа має право бути донором крові, її компонентів, а також органів та інших анатомічних матеріалів та репродуктивних клітин, ст. 295 Фіз. особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я. )

Цивільну дієздатність має фіз. особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

Це здатність фіз. особи своїми діями набувати для себе цивільних прав обов’язків, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Самостійно: Види дієздатності: ст. 30-42, а також ст. 43-48

3. Поняття та ознаки юридичної особи

Ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Ознаки юридичної особи:

1. організаційна єдність полягає у визначенні її цілей, завдань, у побудові внутрішньої структури, компетенції органів, порядку їх функціонування, найменуванні (в т.ч. скороченому, яке повинно містити вказівку щодо її організаційно-правової форми, характеру діяльності (установа), наявності місця знаходження ЮО (ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місце знаходження ЮО - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів ЮО чи закону виступають від її імені; ст.93 ЦК - місцезнаходженням ЮО є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю ЮО (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку). Конкретне місцезнаходження юридичної особи полегшує застосування до неї актів органів місцевого самоврядування, звернення з позовом до суду, виконання зобов´язань тощо.

2. майнова відокремленість створює матеріальну базу незалежного існування ЮО, потрібна для досягнення певної мети (вироблення продукції, культурно-освітня діяльність, надання послуг).

3. участь у цивільному обороті від власного імені: набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов´язки, вступати в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими суб´єктами цивільного права. Від імені ЮО діють її органи, інші особи можуть виступати від імені ЮО на підставі довіреності.

4. здатність нести майнову відповідальність за своїми зобов´язаннями, , хоча в передбачених законом випадках не виключається і майнова відповідальність її окремих членів. ЮО за своїми зобов´язаннями відповідає всім належним їй майном, на яке може бути звернено стягнення.

5. здатність бути позивачем або відповідачем у суді. Порядок розгляду цивільно-правових спорів за участю ЮО регулюється ЦПК України, ГПК України.

Здійснюючи функції суб´єкта цивільних правовідносин, ЮО повинна мати й такі властивості, як правоздатність і дієздатність, які виникають одночасно.

(ст. 91 ЦК) ЮО:

- здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність, що виникає з моменту її створення, а саме з моменту її державної реєстрації та припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

- може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії) (зовнішньоекономічна діяльність, надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом; надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом)

Зміст цивільної правоздатності можуть складати не тільки майнові, а й особисті немайнові права. ЮО можуть належати права на недоторканість її ділової репутації, таємницю кореспонденції, інформацію тощо. Законодавець ґрунтується на тому, що особисті немайнові права, які можуть належати юридичній особі, визначаються та захищаються так само, як і аналогічні права фізичних осіб.

(Ст. 92. Цивільна дієздатність ЮО):

- ЮО набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Ці органи можуть бути одноосібними (директор, ректор, начальник) або колегіальними (правління, загальні збори), можливе поєднання; ті, що обираються та ті, що призначаються;

- орган або особа, яка відповідно до установчих документів ЮО чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах ЮО, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Види ЮО залежно від:

- порядку утворення - публічного права (на підставі розпорядчих актів відповідних органів державної влади або органу місцевого самоврядування для здійснення спеціальних функцій (міністерства, відомства, органи забезпечення правопорядку, державні навчальні заклади тощо) та приватного права (створюються для досягнення мети, яка має приватний характер);

- підстав фінансування – госпрозрахункові (на засадах самоокупності) та бюджетні (фінансуються державою);

- організаційно-правової форми - господарські товариства, установи, об'єднання громадян, об'єднання юридичних осіб тощо;

- мети створення – комерційні (головне-прибуток) й некомерційні (створюються насамперед для задоволення певних потреб громадян (наприклад, у житлі) і покликані виконувати управлінські, освітянські, культурно-пропагандистські та інші невиробничі функції (громадські й релігійні організації, їх об'єднання, благодійні та інші фонди);

- форми права власності – державні, комунальні, приватні та ін.