
- •Морфо-функціональна характеристика серця
- •Структурно-функціональні особливості системи кровообігу. Сучасні доповнення до класичної схеми кровообігу в.Гарвея.
- •Фактори, що допомагають серцю виконувати насосну функцію, сприяючи його наповненню.
- •Будова серця
- •Автоматія серця та її докази
- •Провідна система серця
- •Сучасні уявлення про механізм виникнення імпульсів автоматії.
Провідна система серця
Імпульси автоматії виникають у провідній системі серця людини. Вона являє собою пейсмекерну атипову ембріональну м,язову тканину , що утворює вузли і пучки. Ця тканина втратила здатність до скорочення і набула властивість генерувати імпульси автоматії. Синоатриальний або синусовий вузол Кіс-Флека розташованій у правому передсерді ближче до гирла верхньої порожнистої вени.Від нього до лівого передсердя відходить частина пучка Бахмана. Атріовентрикулярний вузол Ашов-Тавара знаходиться в нижній частині міжпередсердної перетинки майже на межі між шлуночками. До нього від синусового вузла йдуть пучки – передній Бахмана , середній Венкенбаха, та задні Тореля. Від атріовентрикулярного вузла починається пучок Гіса , що поділяється на 2 ніжки – праву і ліву . Ліва ніжка має 2 гілки – передню і задню. Ніжки закінчуються на скоротливому міокарді волокнами Пуркіньє. В нормі існують нефункціонуючі пучки , що йдуть поза атріовентрикулярним вузлом від передсердь до шлуночків – бокові Кента і Паладіно та задній – Мегайма. Швидкість розповсюдження імпульсів по провідній системі серця складає від1 до 5 м/с . Затримка у атріовентрикулярному вузлі дорівнює 0,02-0,04 секунди. Це дає можливість послідовно деполяризуватись і скоротитись спочатку передсердям, а потім шлуночкам.
Сучасні уявлення про механізм виникнення імпульсів автоматії.
Імпульс автоматії або пейсмекерні потенціали виникають на базі повільної діастолічної деполяризації внаслідок відкриття повільних Са2+ або Na + каналів під подразнюючим впливом крові. , що тече по верхній порожнистій вені в праве передсердя під час його діастоли.За своїми властивостями ПДД є локальним або місцевим потенціалом. Досягаючи КРД – 40-50 mv, вона переходить в потенціал дії ( ПД) , що розповсюджується провідною системою і волокнами скоротливого міокарду. Висхідна частина ПД обумовлена відкриттям швидких Са2+ або Na + каналів, нисхідна – виходом К+. Вона переходить в повільну деполяризацію і все повторюється спочатку. Таким чином потенціалу спокою у провідній системі фактично немає. Частота ПД – імпульсів автоматії дорівнює в стані спокою 60-80 за хвилину. В атріовентрикулярному вузлі теж виникають імпульси з частотою 40-50 за хвилину. ПДД повільніше і пізніше досягає КРД внаслідок більш низької проникності для Са2+ та Na + . ПДД підвищує рівень збудливості клітин цього вузла, прискорює досягнення КРД і виникненняПД в цьому вузлі. Тому в нормі частота імпульсів в ньому відповідає частоті, що виникає в синусовому вузлі. В тих випадках, коли порушено надходження імпульсів з синусового вузла, функцію водія ритму бере на себе атріовентрикулярний вузол.При необхідності імпульси автоматії можуть виникати в пучку Гіса з частотою 30-40 за хвилину та волокнах Пуркіньє – до 20 за хвилину.При цьому серце не може виконувати повноцінно насосну функцію.В кардіології використовуються штучні водії ритму для відновлення нормальної діяльності серця.