Практична робота № 9

Тема: Вирішення земельних спорів .

Земельні спори - це особливий вид правовідноcин щодо розв'язання розбіжностей, пов'язаних з порушенням права власності та права користування, тобто права володіння, користування або розпорядження наданою земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.

До Земельних кодексів України також віднесені територіальні спори щодо встановлення меж населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць. При територіальних спорах мова йде не про право власності або користування певною земельною ділянкою, а про поширення юрисдикції відповідної територіальної громади, органу виконавчої влади на ту або іншу територію, хоча б вона мала статус певної земельної ділянки. При цьому зміна адміністративних меж не передбачає зміну права власності (користування) на земельну ділянку на даній території.

Є традиційним виділяти п'ять основних стадій процесу вирішення земельних спорів:

1) порушення земельного спору;

2) підготовка до його розгляду;

3) розгляд та розв'язання земельного спору;

4) виконання рішення по суті спору;

5) оскарження рішення по земельному спору.

ЗКУ встановлений суворий порядок, який передбачає всі п'ять наведених стадій вирішення земельних спорів у позасудовому порядку, починаючи від стадії порушення земельного спору (порушення процедури його вирішення) і закінчуючи виконанням рішення по ньому та його оскарженням. Причинами подання заяви про вирішення земельного спору є порушення прав та законних інтересів власників землі або землекористувачів, а також територіальний земельний спір, так само, як і уявлення, що невірно склалось

у заявника щодо належного йому права або про те, що його право є порушеним. Положеннями ЗКУ не визначені необхідні реквізити зазначеної заяви. Але виходячи із загальних вимог до подібних документів правового характеру заява має бути достатньо мотивованою, містити чітко сформульовані вимоги. Подана заява повинна містити повну інформацію стосовно того, між ким, з приводу чого, коли виник земельний спір, яке право було порушено, на яких документах це право ґрунтується тощо.

Перебування особи під впливом помилки (омани) стосовно належних їй прав або самого факту порушення реальних прав, якщо особа добросовісно потрапила під їх дію, не може бути перешкодою для прийняття заяви уповноваженим органом та вирішення спору, якщо особа наполягає на цьому. Саме під час розгляду земельного спору уповноважений орган має дійти висновку, чи було порушено право заявника або іншої особи, чи особа добросовісно потрапила під вплив помилки стосовно реальних або уявних прав, що їй належать, і в разі необхідності надати їй захист. Цей орган вправі відмовити у розгляді та вирішенні земельного спору, якщо заява є очевидно не обгрунтованою, має характер зловживання правом, заявник видає себе за іншу особу, а також за заявами, поданими особами, земельний спір між якими щодо того самого предмета і з тих же підстав вже був вирішений або яким було відмовлено у вирішенні земельного спору в зв'язку з недодержанням вимог передбачених ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», згідно з якою письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає. Так само уповноважений орган може відмовити у вирішенні земельного спору, якщо насправді спору між сторонами не існує, тобто не існує спірного право відношення і протилежна сторона не оспорює право, яке належить заявнику, тощо.

На стадії порушення земельного спору орган, що вирішує земельний спір, зобов'язаний прийняти заяву про розв'язання земельного спору (перевіривши, чи відноситься його вирішення до його компетенції). Якщо спір не відноситься до компетенції цього органу, останній вправі повернути заяву, відмовивши у вирішенні земельного спору та вказавши на уповноважений орган, якому підвідомче таке вирішення. Після завершення стадії порушення земельного спору, прийняття заяви та порушення провадження щодо розв'язання земельного спору починається наступна стадія — підготовки земельного спору до розгляду, яка передбачає підготовку матеріалів справи

для вирішення спору по суті. За змістом положень ЗКУ протягом цієї стадії орган, що вирішує земельний спір, повинен:

• зареєструвати справу, дослідити представлені документи, проаналізувати особисто викладені заявником аргументи посадовій особі, що перевіряє заяву, в тому числі висловлені під час подання заяви;

• дослідити документи та інші докази; приймати та вирішувати клопотання;

• приймати усні та письмові пояснення зацікавлених сторін щодо предмета спору та суті справи;

• повідомити іншу сторону спору про прийняття заяви та порушення провадження щодо вирішення земельного спору; р

• роз'яснити сторонам їх права та обов'язки при розгляді земельного спору;

• надати можливість стороні (сторонам) ознайомитись з матеріалами справи (заявою, доданими документами, іншими доказами, клопотаннями та рішеннями по них, запереченнями тощо), самостійно подавати клопотання, пояснення та заперечення щодо предмета спору та процедури його вирішення тощо.

Рішення по земельному спору. Положеннями г л. 25 ЗКУ не визначені реквізити рішення по земельному спору. Але виходячи з необхідності дотримання принципу законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення воно має складатися з таких частин:

• вступної,

• описової,

• мотивувальної,

• резолютивної.

У вступній частині мають міститися відомості про дату і місце прийняття рішення, орган, що його ухвалив, назва та інші реквізити цього правового документа, прізвища (найменування) всіх зацікавлених осіб, які брали участь у розгляді справи, тощо. Рішення по спору має бути індивідуальним актом і не може містити рішень з інших питань.

Вирішення ситуаційних задач:

Задача №1

АТВТ завод ім. Ухтомського в 1994 році відповідно до договору розмістив на території Ступінського лісгоспу річну базу відпочинку. Восени база була ліквідована. Однак на території більш ніж 5 тис. м2 залишився сміття,який перешкоджав природному росту трав, сінокосіння та відтворенню лісів. Неодноразові вимоги лісгоспу про прибирання сміття заводом не виконувалися. У жовтні 1995 року лісгосп звернувся в обласний арбітражного суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 150 млн. руб. Залісо порушення. Рішенням арбітражного суду від 20 жовтня 1996 лісгоспу в позові було відмовлено з причини недостатньої обґрунтованості збитку.

- Які правопорушення мали місце?

- Які заходи відповідальності слід було застосувати?

- Як зробити розрахунок розміру заподіяної лісовому господарству шкоди?

Рішення:

1. Які правопорушення мали місце?

АТВТ, як тимчасовим лісокористувачем були допущені такі правопорушення, регламентовані статтями Кап РРФСР: - Несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, стаття 52 Кап РРФСР. - Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду, стаття 67 Кап РРФСР.

2. Які заходи відповідальності слід було застосувати?

Відповідно до Кап РРФСР правопорушник за порушення норм визначених у вищевказаних статтях повинен нести покарання у вигляді штрафу не пізніше 2-х місяців з дня вчинення право порушень. Так само покарання не звільняє від виконання наявних зобов'язань.

3. Як зробити розрахунок розміру заподіяної лісгоспу збитків?

Розрахунок завданої лісовому господарству шкоди слід було провести згідно Постанови Уряду РФ від 5.02.92 року № 67 «Про затвердження розмірів неустойок за порушення лісогосподарських вимог при відпуску деревини на пні в лісах і такс для обчислення розміру стягнень за шкоду, заподіяну лісовому господарству порушенням лісового законодавства, в Російській Федерації». Згідно з пунктом 2 Такс для обчислення розміру стягнень: Знищення або пошкодження за кожен гектар знищених лісових культур, плантацій, пошкоджених лісових культур, молодняка природного походження, підросту у віці до10 років - трьох кратна вартість створення і вирощування лісових культур до віку знищених або пошкоджених лісових культур, молодняка природного походження і підросту. За знищення або пошкодження лісових культур у віці понад 10років, а також за незаконну порубку, знищення або пошкодження окремих дерев або чагарників у віці менше 10 років, обчислення проводиться за нормативом встановленому в пунктах 3 - 4 цієї Постанови (див. нижче). Пункт 3: Незаконна порубка, знищення або пошкодження до ступеня припинення росту дерев, чагарників і ліан: А) незаконна порубка, знищення або пошкодження до ступеня припинення росту дерев не досягли діаметра на висоті грудей 12 см. хвойних і 16 см. листяних порід дерев - десятиразова таксова вартість деревини дерев зазначених діаметрів. Б) незаконна порубка, знищення або пошкодження чагарників і ліандо ступеня припинення росту, хвойних за кожен знищений або пошкоджений кущ - семиразова таксова вартість деревини одного дерева діаметром 12 см., листяний - семиразова таксова вартість деревини одного дерева діаметром 16 см., за кожен незаконно зрубаний,пошкоджений або знищений кущ (ліану) вирощений в лісових культурах і на плантаціях розмір стягнення подвоюється. Пункт 4: Пошкодження дерев, чагарників і ліан, не тягнуть за собою припинення зростання: За пошкодження дерев не досягли діаметра 12 см. (хвойні) і 16см. (листяні) - триразова вартість деревини дерев зазначених діаметрів, пошкодження хвойних чагарників - триразова таксова вартість одного дерева сосни діаметром 16 см. (за кожний кущ), листяних - триразова таксова вартість деревини берези діаметром 20 см Пункт 7: Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях лісового фонду - п'ятикратна вартість робіт з відновлення цих угідь. Пункт 9: Самовільне збирання, псування або знищення лісової підстилки - за кожний кв. метр - 0,05 таксова вартість 1 кубометра деревини кедра (дуба). Пункт 10: Самовільне знімання, знищення або псування родючого площі – за кожний кв. метр - 0,1 таксова вартість 1 кубометра деревини кедра(Дуба). На жаль в даному випадку зробити розрахунок збитку не представляється можливим так як не відома площа зайнята лісом і площа сінокосу.