Мал. 2. Модель is — lm.

r - норма процента; Y – національний дохід; I – інвестиції; S – заощадження; L – функція ліквідності; M маса грошей; IS – функція заощадження та інвестицій; LM – функція ліквідності – грошового попиту.

Поділ макросистеми на два основних сектори економіки (реальний і грошовий) відповідав традиційним неокласичним підходам. Разом з тим їх поєднання в одній моделі та дослідження їх взаємодії дало можливість з кейнсіанських позицій детальніше дослідити макроекономічну рівновагу. Зрушення на одному з ринків тягне за собою зрушення на іншому та зміну умов макрорівноваги. Тим самим модель Хікса відображає сутність "неокласичного синтезу", поклавши початок дослідженням взаємодії реального та грошового ринків. Ця модель стала основою для інтерпретації кейнсіанства як теорії депресивної економіки. "Хрест Хікса" одночасно дав реальні підстави для трактування теорії Кейнса лише як окремого випадку більш загальної теорії — "неокласичного синтезу". Модель дає змогу з'ясувати стійкість економічної рівноваги, як саме на ній позначаються різні методи державного регулювання, як впливає інфляція тощо.

Модель IS-LM досліджується в короткостроковому періоді, коли економіка не перебуває у стані повної зайнятості ресурсів, рівень цін (Р) — фіксований, а ставка процента (r) і доход (Y) — змінюються. Оскільки P=const, то номінальні і реальні значення всіх змінних моделі збігаються. Точка перетину кривих IS та LM — точка рівноваги Е — визначає доход Y=Y* і процентну ставку r = r*, які забез­печують рівновагу як товарного, так і грошового ринків при заданих значеннях екзогенних змінних моделі.

Крива IS визначає всі можливі види співвідношень доходу (Y) та процентної ставки (r), які відповідають рівновазі на товарному ринку, але не показує, при якому саме сполученні Y та r ринок товарів буде стабілізований. Аналогічним чином крива LM при будь-яких заданих М та Р не показує, яка саме комбінація r та Y фактично забезпечить рівновагу грошового ринку. Але якщо ми сполучимо криві IS та LM у рамках однієї моделі, то побачимо, що при заданих М та Р існує лише єдина комбінація Y та r , яка одночасно забезпечує встановлення рівноваги на ринках товарів і грошей, а саме — Y* та r*. Отже, рівновага в економіці визначається кривими IS та LM, взятими разом.

Згідно моделі IS-LM, економічна система сягає стану рівноваги, коли фактичні видатки дорівнюють плановим, а попит на реальні грошові кошти дорівнює пропозиції грошей.

Мал. 3. Встановлення рівноваги у моделі is — lm.

Процес руху до рівноваги може протікати по-різному в залежності від характеру поведінки економічних суб'єктів. Але у більшості випадків на грошовому ринку рівновага встановлюється швидше, ніж на ринку благ, оскільки для зміни обсягу виробництва благ необхідно більше часу, ніж для зміни кількості грошей, що знаходяться в обігу. Помітивши надлишок грошей у складі майна, домашні господарства збільшують попит на цінні папери. Курс цінних паперів зростає, ставка відсотку падає. Надлишок пропозиції на грошовому ринку приводить до зниження ставки відсотку. Внаслідок чого пропозиція грошей скорочується, а попит на гроші зростає. При ставці r і національному доході Y на грошовому ринку встановлюється рівновага. Але на ринку благ є надлишок, який при фіксованих цінах почне зникати під дією двох факторів:

– зниження відсоткової ставки збільшить інвестиційний попит підприємців; – наявність понаднормативних запасів на складах готової продукції ® підприємці скорочують виробництво ® це призведе до зниження доходу. За певної ставки і меншому доході, на грошовому ринку знову буде надлишок і відсоткова ставка знизиться ще більше. Процес пристосування буде продовжуватися до тих пір, поки не встановиться спільна рівновага у крапці Е. Перехід на точку рівноваги буде відбуватися відповідно стрілкам, вказаним на мал. 3.

Аналогічні процеси відбуваються за будь-якого іншого не рівноважного стану. Наприклад, у точці G на ринку благ — дефіцит, а на ринку грошей — надлишок. Надлишок грошей приводить до зниження відсоткової ставки; тоді на грошовому ринку в точці Е буде рівновага, але на ринку благ дефіцит при зниженні ставки відсотку збільшується. Також через зниження ставки відсотку буде спостерігатися приріст попиту на інвестиції. Дефіцит усувається за рахунок розширення виробництва. Зростання виробництва супроводжується зростанням національного доходу, відбувається рух праворуч. При доході, що перевищує рівноважний рівень, і ставці rg на ринку грошей виникає дефіцит, ставка відсотку починає зростати, і так до тих пір, поки не встановиться спільна рівновага. Ринок благ та ринок грошей тісно взаємопов'язані один з одним. У процесі виробництва одночасно створюються пропоновані на ринку блага і доходи населення. Доходи визначають розмір споживчого попиту на ринку благ і величину попиту на гроші.

Модель IS-LM є теоретичним поясненням кривої сукупного попиту AD. Вона дає змогу проаналізувати фактори, які визначають положення і нахил кривої сукупного попиту. Щоб сполучити криву сукупного попиту AD з моделлю IS-LM, маємо зняти припущення про фіксований рівень цін у моделі і припустити гнучкість цін.

Графічне виведення кривої AD з моделі IS-LM дозволяє продемонстру­вати взаємозв'язок рівня цін і доходу, який складається в економіці. Щоб пояснити цей зв'язок, розглянемо, яким чином зростання цін впливає на економічну систему в моделі IS-LM. При заданій пропозиції грошей (М) і зростаючому рівні цін (Р) запаси реальних грошей (М/Р) зменшуються. Зниження М/Р зсуває криву LM ліворуч вгору вздовж кривої IS. При цьому процентна ставка зростає, що призводить до скорочення запланованих інве­стицій і зниження доходу. Отже, внаслідок підвищення цін в економічній си­стемі встановлюється новий рівноважний рівень доходу. Крива сукупного попиту AD показує цей взаємозв'язок рівня цін (Р) і доходу (Y): чим вищий рівень цін, тим нижчий рівень доходу. Оскільки крива AD відображає обернену залежність між Y та Р, то вона має від'ємний нахил (див. мал. 8.17).

Зсуви кривої сукупного попиту AD визначаються змінами в бюджетно-податковій (зсув кривої IS) та грошово-кредитній (зсув кривої LM) політиках. Відомо, що при заданому рівні цін збільшення державних видатків (G), скорочення податків (Т) або зростання пропозиції грошей (М) підвищують сукупний попит в економіці і, відповідно, зсувають криву сукупного попиту AD праворуч. Таким чином, Т, G та М є екзогенними змінними, які визначають положення кривої AD.

 Модель IS-LM використовується для аналізу впливу короткострокових змін макроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в економіці. За допомогою моделі IS-LM можна показати, як зовнішні змінні моделі (державні видатки, пропозиція грошей, податки тощо) визначають її внутрішні змінні (насамперед процентну ставку і доход). Модель дає змогу також продемонструвати, яким чином впливають на економічну систему шоки, викликані зміною ситуації на товарному і грошовому ринках.

Зовнішні (екзогенні) шоки — це зовнішні для даної моделі економічні потрясіння, які порушують економічну рівновагу в моделі. Зовнішні шоки в моделі IS-LM поділяються на дві категорії: шоки на ринку благ і шоки на грошовому ринку.

Крива IS зсувається під впливом екзогенних змін сукупного попиту. Це можуть бути як зміни попиту на інвестиції, що не пов'язані зі зміною процентної ставки, так і автономні зміни споживчого попиту. Крива LM зсувається під впливом автономних змін у попиті на реальні грошові запаси. Автономні зміни у попиті на гроші, попиту, що не залежать від зміни рівня цін, доходу або процентної ставки.

Ліквідна пастка. Якщо спільна рівновага досягнута у кейнсіанській області LM, то економіка опиняється в ліквідній пастці: зміна кількості грошей (ліквідності) не змінює реального національного доходу. Коли попит на інвестиції абсолютно нееластичний по ставці відсотку, наприклад, внаслідок песимістичної оцінки майбутньої кон'юнктури інвесторами, то має місце інвестиційна пастка. У цьому випадку графік інвестицій стає перпендикулярним до вісі абсцис, і внаслідок цього IS також перпендикулярна до вісі абсцис. Тоді, в якій би області лінії LM не знаходилася первісна рівновага, зсув LM не змінює національного доходу.

Ліквідна пастка – це ситуація в економіці, коли ставка відсотка занадто низька, є сенс очікувати її підвищення в найближчому майбутньому, тому економічні суб’єкти віддають перевагу зберіганню грошей у вигляді готівки. Можливий приріст грошової маси не сприятиме зниженню ставки позичкового відсотка, оскільки він весь поглинається спекулятивним попитом на гроші. Спекулятивний попит на гроші (speculative demand for money) обумовлений функцією грошей як запасу цінності (як засобу збереження вартості, як фінансового активу). Визначальним чинником попиту на гроші як фінансового активу виступає ставка відсотка. Кейнс вважав, що під час Великої депресії економіка потрапила саме в таку пастку ліквідності. Хоча багато економістів вважають, що це суцільно теоретична модель і важко зустріти таку пастку на практиці.

Якщо ж виходити з того, що споживання домашніх господарств залежить не тільки від величини реального використовуваного доходу, але і від розміру майна, то при збільшенні кількості грошей споживчий попит зросте внаслідок ефекту майна (збільшення реальних касових залишків домашніх господарств), а значить зросте сукупний попит на блага.