Пропаганда.

Діхтль (1987) пояснює сутність і спосіб дій паблік рилейшнз:

«Роби добро і кажи про це!»

Це є найкоротшим визначенням паблік рилейшнз (ПР).

Систему паблік рилейшнз (ПР) підприємства пов’язують із концепцією корпоративної соціальної відповідальності бізнесу, яка передбачає залучення соціальних, гуманістичних та екологічних аспектів у його діяльність на засадах добровільності як власний внесок у забезпечення сталого розвитку суспільства.

Сприяючи вирішенню важливих соціальних проблем, підприємства отримують значну економічну вигоду. Статус організації, яка турбується про своїх працівників. сприяє захисту довкілля, виробляє екологічно-чисту продукцію, здійснює власний внесок у подолання проблем бідності тощо стає одним із головних рушіїв стимулювання попиту.

Нині соціальна відповідальність стає однією із головних економічних цінностей підприємства, а суспільно-корисні витрати розглядають як прямі інвестиції в створення його корпоративного іміджу, в налагодження дружніх та сприятливих стосунків з державними органами, населенням та іншими зацікавленими особами.

У зв’язку із ростом впливу різних контактних аудиторій, все більше коштів компаніям необхідно витрачати на свій імідж.

Значних зусиль необхідно для створення іміджу, але його ще потрібно вміти захищати і постійно підтримувати. У деяких компаніях цим займаються цілі відділи. До їх функцій входить:

• зв’язки із пресою;

• зв’язки з громадськістю;

• лобіювання власних інтересів в органах влади;

• корпоративні зв’язки (підтримання дружніх відносин з іншими компаніями);

• відносини з інвесторами;

• пропаганда товару.

Основні засоби пропаганди:

• публікації в ЗМІ від імені третіх осіб (експерти, споживачі, конкуренти);

• публічні виступи керівників компаній (із річним звітом);

• видавництво книг про компанію;

• зйомка кінофільмів;

• випуск основних засобів, що ідентифікують фірму (CocaCola: автомобілі, холодильники, форма);

• суспільно-корисна діяльність (утримання дитячих будинків, лікарень тощо).

3. Стимулювання збуту та персональний продаж товарів.

Стимулювання збуту – це спонукальні дії з метою заохочення закупівлі.

За дослідженнями американської асоціації маркетологів у другій половині ХХ ст.. щорічно витрати на стимулювання збуту зростали на 12%, а витрати на рекламу – 7,6%.

Це пояснюється з одного боку загостренням конкуренції, зрілістю багатьох ринків. а також тим, що це є одним із самих дієвих способів товаропросування.

У системі товаропросування це є найдорожчий засіб. Однак, порівняно з рештою, цей спосіб дає більш стійку реакцію. Крім того, ступінь його впливу на обсяги реалізації легше піддається вимірювання.

Стимулювання може здійснюватись такими способами:

• стимулювання споживачів;

• стимулювання посередників;

• стимулювання власного персоналу.

Розрізняють такі методи стимулювання:

1. Споживачів:

• розповсюдження зразків;

• купони (сертифікати, які дають право на знижку постійним клієнтам);

• цінові знижки за певний обсяг закупівлі;

• рекламні сувеніри;

• призи (фірмові футболки, сумки тощо), конкурси, лотереї;

• після продажний сервіс та гарантії;

• демонстрація товарів, проведення різних шоу;