Непрощенна легковажність - робити борги, якщо ви збираєтеся їх платити

Егон Фідель

13. Організація обліку зобов’язань

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:	– поняття та класифікацію видів зобов’язань підприємства; – принципи та інструментарій організації обліку зобов’язань; – етапи організації обліку зобов’язань за їх видами.
Вміти:	– формувати наказ про облікову політику в частині зобов’язань; – організовувати систему обліку праці робітників підприємства; – регламентувати облік окремих елементів зобов’язань.

Ключові поняття та терміни:

– визнання зобов’язань; – організація обліку праці; – види зобов’язань;

– поточні зобов’язання; – номенклатури обліку зобов’язань; – організація обліку кредитів.

План (логіка) викладення матеріалу:

13.1. Визнання, оцінка та класифікація зобов’язань

13.2. Організація обліку і контролю довгострокових зобов’язань

13.3. Організація обліку і контролю поточних зобов’язань

13.4. Організація обліку і контролю праці та її оплати

13.1. Визнання, оцінка та класифікація зобов’язань

Зобов'язання виникають унаслідок здійснення підприємством господарських операцій, пов'язаних з отриманням кредитів, а також товарів і послуг з відстроченням платежу. Майнові відносини між суб'єктами господарювання, що виникають у результаті здійснення таких операцій, набувають характеру цивільно-правових зобов'язань.

Стаття 151 Цивільного кодексу України наголошує: "У силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку". Із цього визначення випливає, що в будь-якому зобов'язанні розрізняються: суб'єкти; об'єкти; зміст зобов'язання, що забезпечує індивідуалізацію зобов'язання у кожному конкретному випадку та обумовлює особливості організації облікового й контрольного процесів.

Суб'єктами зобов'язання можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Це: кредитор – особа, якій належить право вимоги; боржник – особа, яка несе обов'язок, що відповідає праву вимоги кредитора. Кожний із суб'єктів зобов'язання має права й обов'язки, юридичне однакове положення і не підпорядкований іншому. Об'єктом зобов'язання є те, на що спрямовані права й обов'язки суб'єктів. Так, кредитор має право вимагати від боржника, а боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші. Отже, об'єктами зобов'язань є дії. Наприклад, у договорі купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати майно, а покупець – оплатити його.

Зміст зобов'язання становлять права, вимоги кредитора й обов'язки боржника. За змістом виділяють зобов'язання, спрямовані на: передачу майна (у власність на підставі договорів купівлі-продажу, міни, дарування, поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, позики, довічного утримання; у тимчасове користування на підставі договорів майнового найму, найму житлового приміщення, безоплатного користування майном); виконання робіт на підставі замовлення чи договорів про спільну діяльність або підряду; надання послуг на підставі договорів перевезення, страхування, доручення, комісії; сплату грошей на підставі договорів позики, кредитних договорів, договорів банківського вкладу і банківського рахунка; відшкодування втрат, заподіяних у результаті протиправних дій; повернення безпідставно придбаного майна.

Для правильної організації бухгалтерського обліку зобов'язань важливим є визначення моменту виникнення зобов'язання, оскільки юридичні та економічні аспекти цього питання не збігаються.

Так, у момент підписання угоди на поставку товарів виникає юридичне зобов'язання, суть якого полягає в тому, що воно підлягає виконанню у майбутньому. У бухгалтерському обліку таке зобов'язання не знаходить відображення, оскільки воно не є борговим.

У бухгалтерському обліку зобов'язання реєструється лише тоді, коли у зв'язку з ним виникає заборгованість. Як правило, заборгованість виникає після одержання прав використання товарів і послуг. Разом з тим, невиконання укладеної угоди може призвести до штрафних санкцій, заборгованість за якими також має відображатись у бухгалтерському обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та розкриття її у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 11 "Зобов'язання". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, крім бюджетних установ. Визначення, визнання, порядок оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань регламентуються також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", 2 "Баланс", 13 "Фінансові інструменти".

Зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання містять у собі ймовірність майбутнього вилучення коштів підприємства і втрати економічної вигоди внаслідок прийнятих у минулому обов'язків. Водночас підприємство може мати обов'язок діяти певним чином, але це не обов'язково призводить до відображення у його бухгалтерському обліку і фінансовій звітності певного зобов'язання.

Зобов'язання визнається і відображається у бухгалтерському обліку за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Відповідно до П(С)БО 11 з метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання (рис. 13.1). Залежно від порядку визначення суми зобов'язання можна поділити на реальні та потенційні (табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Класифікація зобов'язань

		Зобов'язання			Реальні				довгострокові
									поточні
					Потенційні				забезпечення
									непередбачені зобов'язання
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ
			Довгострокові зобов’язання			З обов’язання, які не виникають в ході нормального операційного циклу та будуть погашені після 12 місяців з дати балансу
								Довгострокові кредити банків
								Інші довгострокові зобов’язання
								Відстрочені податкові зобов’язання
								Інші довгострокові зобов’язання
			Поточні зобов'язання			Короткострокові фінансові зобов’язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу (із двох термінів обирають довший)
								Короткострокові кредити банків
								Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
								Короткострокові векселі видані
								Поточна заборгованість за розрахунками одержаних авансів
								Кредиторська заборгованість по товарах, роботах, послугах
								Поточна заборгованість по розрахункам з бюджетом та позабюджетним платежам
								Поточна заборгованість по розрахункам з оплати праці та страхування
								Поточна заборгованість з внутрішніх розрахунків
								Інші поточні зобов’язання
			Забезпечення			Зобов’язання з невизначеною сумою або часом погашення на дату балансу
								Довгострокове пенсійне забезпечення
								Виконання гарантійних зобов’язань
								Реконструкція
								Виконання зобов’язань відносно обтяжуючих контрактів
			Непередбачені зобов'язання			Поточні зобов’язання, що виникає в наслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки не можна визначити суму
						Зобов’язання, яке може виникнути в наслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю
			Доходи майбу- тніх періодів			Доходи, одержані підприємством в звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів
	Рис. 13.1. Класифікація зобов’язань

Етапи організації обліку кожного виду зобов’язань повинні бути чітко пов’язані між собою. За для цього слід встановити загальні для всіх видів зобов’язань завдання організації обліку, а саме: забезпечення своєчасної та повної реєстрації даних у документах та облікових регістрах; чітке документування розрахунків; достовірне відображення інформації щодо зобов’язань в формах фінансової звітності; створення дієвої системи внутрішнього контролю зобов’язань.