Модуль 4 організація топологічних підсистем обліку і контролю

У попередніх розділах було розглянуто загальні питання організації системи обліку і контролю, визначено об’єкти організації та відповідний інструментарій. У даному модулі розглянуто питання, пов’язані з методологічним аспектом організації обліку, а саме політики обліку окремих фактів господарювання. Етапи означеного процесу подано на рис. 12.1.

Рис. 12.1. Послідовність організації технології фінансового обліку

В процесі проходження означених етапів, можна виділити певні схожі моменти, які й будуть визначати особливості організації обліку і контролю. Отже для кожної виділеної підсистеми фінансового обліку необхідно: визначити склад об’єктів організації відповідно до обраної підсистеми; визначити склад документів, розробити робочі альбоми документів; сформувати номенклатуру даних, побудувати графіки документообігу; сформулювати відповідні записи в наказі про облікову політику підприємства; розробити посадові інструкції й графіки роботи виконавців, що відносяться до даної підсистеми обліку; визначитися з технічним та інформаційним забезпеченням тощо. В подальших розділах будуть розглянуто питання саме постановки обліку, а не висвітлення процедур його ведення.

Практика вище теоретичного пізнання, бо вона має не тільки переваги всеобщності, але й безпосередньої дійсності

В.І. Ленін

12. Організація обліку власного капітал

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:	– призначення, склад та джерела формування власного капіталу; – систему класифікаційних ознак власного капіталу; – вимоги щодо розміру, порядку формування та зміни капіталу.
Вміти:	– забезпечувати відображення в бухгалтерському обліку операції, пов’язані з формуванням та змінами власного капіталу; – формувати наказ про облікову політику в частині організації обліку власного капіталу.

Ключові поняття та терміни

– власний капітал; – класифікація капіталу; – статутний капіталу;

– номенклатури обліку власного капіталу; – задачі організації обліку капіталу; – рух документів з обліку капіталу.

План (логіка) викладення матеріалу:

12.1. Основні завдання організації обліку власного капіталу

12.2. Організація обліку формування та змін статутного капіталу.

12.3. Регламентація операцій з власним капіталом.

12.1. Основні завдання організації обліку власного капіталу

Облік на кожному етапі розвитку економіки значним чином зумовлюється діючим господарським механізмом, процеси якого він відображає і контролює. В сучасних умовах структурно-інноваційного розвитку національної економіки особливої актуальності набирають облік та аналіз власного капіталу, наявність якого дозволяє функціонувати підприємствам всіх форм власності.

Капітал – одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.

Поняття капіталу можна розглядати з двох сторін. З однієї сторони він характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування активів підприємства. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.

За приналежністю підприємству виділяють власний і позиковий капітал. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Так, для початку ведення господарської діяльності підприємство потребує власних джерел її фінансування. У момент створення підприємства таку функцію виконує початковий капітал, який за своїх складом є сукупністю активів, інвестованих засновниками (учасниками). На даному етапі підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, тому його власний капітал дорівнює вартості активів. Під час здійснення діяльності у підприємства виникають зобов’язання. Отже для визначення вартості капіталу необхідно вирахувати з вартості активів суму зобов’язань.

Основною метою організації обліку власного капіталу є підтримка системи фінансового менеджменту в рішеннях щодо його збереження та забезпечення ефективного контролю за формуванням джерел власних коштів. Важливість цієї мети обумовлена тим, що показник власний капітал є одним з найістотніших й найважливіших для підприємства, оскільки відбиває такі характеристики, як забезпеченість коштами для функціонування підприємства, кредитоспроможність підприємства, фінансова стійкість, його платоспроможність.

Для досягнення головної мети в процесі організації обліку слід вирішити наступні завдання: забезпечити своєчасне, повне й достовірне відображення розміру і всіх змін власного капіталу; організувати облік на аналітичних рахунках; створити систему контролю за законністю операцій зі власним капіталом; забезпечити узагальнення даних про стан і рух власного капіталу; організувати достовірне відображення в регістрах обліку і звітності операцій з власним капіталом.

В загальному вигляді, організація обліку власного капіталу – це процес безупинного, цілеспрямованого вибору і застосування найбільш раціональних засобів і технологічних прийомів збору та обробки облікової інформації й упорядкування звітності про наявність, формування і використання фондів, резервів і фінансових результатів. Найбільш важливими об’єктами організації обліку є такі складові облікового процесу: облік статутного фонду; облік формування і використанні фондів і резервів підприємства; визначення й облік фінансових результатів.

Основою раціональної організації обліку власного капіталу є його класифікація, варіант якої подано на рис. 12.2. Для кожної складової власного капіталу у бухгалтерському обліку планом рахунків виділено окремий рахунок з відповідною назвою. Усі рахунки обліку власного капіталу є пасивними і можуть мати тільки кредитове сальдо.

На розмір власного капіталу впливають: інвестиції, що дозволяють збільшити активи за рахунок додаткових засобів власників підприємства; прибутки, що містять у собі: прибуток від основної діяльності, прибутки (дивіденди, відсотки) по акціях і облігаціях, прибутки від інших видів діяльності; вилучення засобів власниками підприємства веде до зменшення активів підприємства; витрати (покриття, отриманих раніше збитків, виплата дивідендів, відсотків, витрати власних засобів на цільове використання) ведуть до зменшення розміру власного капіталу.

Облік власного капіталу, як і облік у загалі, ґрунтується на фіксуванні фактів господарської діяльності в первинних документів. Організація первинної облікової інформації починається з виявленням складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для цього по кожному з поділів облікової роботи складається перелік облікових номенклатур. В табл. 12.1 відображено перелік номенклатур обліку власного капіталу. Специфіка цієї таб-

Рис. 12.2. Класифікація власного капіталу

лиці в тому, що відносно власного капіталу майже немає конкретних первинних документів. Саме тому всі дані про номенклатуру утримуються в звітності та рахунках обліку.

Таблиця 12.1