У того, хто вивчить всі закони, не залишиться часу їх порушувати

І.В. Геттє

4. Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

Знати:	– структуру системи державного регламентування обліку; – поняття та класифікацію організаційних регламентів; – взаємозв’язок облікових регламентів й системи управління;
Вміти:	– формувати номенклатуру справ бухгалтерії; – організовувати систему бухгалтерського діловодства; – організовувати збереження й знищення документів; – створювати систему внутрішньої регламентації обліку і контролю

Ключові поняття та терміни

– електронна довідкова система; – організаційні регламенти; – організація архівної служби;

– збереження документів; – діловодство; – номенклатура справ

План (логіка) викладення матеріалу:

4.1. Організація нормативно-правової бази облікового процесу

4.2. Внутрішня регламентація ведення обліку і контролю

4.3. Організація бухгалтерського діловодства

4.1. Організація нормативно-правової бази облікового процесу

Організація нормативно-правового забезпечення облікового і контрольного процесів є сервісною функцією відносно як облікової системи в цілому, так і до процесів її організації. Ядром такого забезпечення стає відповідна документація та її компоненти у виді нормативно-довідкової інформації. При цьому необхідно враховувати різні рівні державного регламентування облікового процесу. Слід зазначити, що в більшості питань організації системи обліку і контролю держава знімає із себе функції нормативного забезпеченню економічної діяльності підприємств й надає рішення цього завдання їм самим за рахунок власних ресурсів. Таким чином, виникає цілий комплекс нових завдань по нормативному забезпеченню своєї економічної діяльності, які підприємствам прийде вирішувати. Однієї з таких завдань є організація інформаційного забезпечення обліково-контрольно-аналітичного процесу.

Вітчизняна система бухгалтерського обліку характеризується державною формою управління та регулювання. Правові засади регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Згідно зі статтею 6 цього закону державне регулювання обліку та фінансової звітності здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Загальна схема регламентації бухгалтерського обліку та фінансової звітності наведена на рис. 4.1.

Функції державного регулювання облікової системи України реалізуються через систему органів державної влади та державного управління. Організація єдиної системи бухгалтерського обліку України перебуває у віданні Кабінету Міністрів України – найвищого органу влади та державного управління. Безпосереднє регулювання обліку на Україні може мати методологічні і правові аспекти.

Регулювання загальних питань методології бухгалтерського обліку та звітності здійснює Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Окрім того на Міністерство фінансів України покладено ще й такі функції: розробку і затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку, інших нормативних актів з питань бухгалтерського обліку, а також визначення системи принципів, правил і способів ведення бухгалтерського обліку в цілому та зокрема суб'єктами господарювання, що класифікуються як підприємства та організації (торговельні, постачальні, сільськогосподарські, будівельні); розробку та затвердження форм бухгалтерського обліку для всіх галузей економіки країни; відпрацювання та встановлення загальних обов'язкових вимог до складання, перевірки й використання бухгалтерських документів; регулювання періодичності та порядку проведення інвентаризацій; розробку системи національних кваліфікаційних характеристик бухгалтерів; забезпечення участі України в міжнародних заходах із розвитку практики бухгалтерського обліку та звітності; узагальнення й опрацювання міжнародного та вітчизняного досвіду ведення бухгалтерського обліку.

Рис. 4.1. Регулювання бухгалтерського обліку та фінансової

звітності в Україні [10, с.19]

Міністерство фінансів України, маючи на меті уніфікувати облік та гармонізувати його в межах системи національних показників, узгоджують всі питання, що стосуються методології бухгалтерського обліку з Державним комітетом статистики, який здійснює загальне керівництво системою обліку і статистики країни. До функцій належить: ведення обліку виконання державних планів розвитку народного господарства; ведення статистики за галузями економіки країни; розробка та затвердження форм звітності, порядку їх складання і подання; розробка єдиних показників, за якими здійснюється облік; регламентація первинного обліку стосовно всіх галузей економіки України.

При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє Методологічна рада з бухгалтерського обліку, у складі якої працюють висококваліфіковані науковці, фахівці Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представники громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України. Цю Раду (стаття 7 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") утворено з метою: організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні; методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки облікової інформації; розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Таким чином, принципи й методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Слід звернути увагу на те, що з урахуванням специфіки банків та бюджетних установ не всі П(С)БО поширюються на ці сфери діяльності.

Порядок ведення та організації обліку в банках і бюджетних установах характеризується певними особливостями, які відмінні від бухгалтерського обліку підприємств. З урахуванням цього порядок обліку та складання звітності в банках віднесено до компетенції Національного банку України. Відповідно Державному казначейству України надані повноваження відносно встановлення порядку обліку в бюджетних установах.

З урахуванням галузевих особливостей, Міністерства й інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування. Окремі питання щодо порядку оподаткування об'єктів бухгалтерського обліку перебувають у віданні Державної податкової служби України. Поряд з тим форми фінансової звітності підприємств і банків погоджуються з Державним комітетом статистики України. Функціями Держкомстату у сфері бухгалтерського обліку є також вивчення стану первинного обліку й статистичної звітності та перевірка достовірності статистичних даних.

У межах підприємства організація обліку і контролю повинна задовольняти потреби системи управління підприємством, в умовах якої облік і контроль можуть розглядатися з одного боку як види діяльності, а з іншого – як види інформації, що підрозділяється на технічну, соціальну, економічну тощо. В загальному вигляді організація нормативно-правового забезпечення обліку передбачає узагальнення нормативних документів за ієрархічними рівнями, поданими на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Ієрархія нормативного регулювання обліку в Україні

Отже, правове регулювання бухгалтерського обліку в Україні здійснюється на підставі: законів і постанов Верховної Ради, що стосуються господарської діяльності підприємств (оподаткування, оплати праці, зовнішньоекономічної діяльності тощо); указів і розпоряджень Президента України з економічних питань; постанов кабінету міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, калькуляції собівартості тощо; постанов Національного банку з питань організації розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті тощо; постанов органів статистики, якими затверджуються форми статистичної звітності; нормативних актів міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, галузевих міністерств та інших органів, перед якими звітують підприємства (Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна комісія з питань цінних паперів та фондового ринку, Пенсійного фонду та інших).

Для кожного з наведених на рис. 4.2 рівнів нормативного регулювання облікового процесу на підприємствах проводиться систематизація документації, обираються законодавчі акти, проводиться їхня кодифікація й оформлюються відповідні переліки (табл. 4.1). За умови використання автоматизованих інформаційних систем дана робота дозволяє організувати відповідні нормативні довідники.

Таблиця 4.1

Перелік нормативних актів з організації обліку _____________

Назва документу	Реєстрацій-ний номер	Ким і коли затверджений	Напрямок обліку	Основні положення документа

Останньою ланкою в системі органів, що визначають методологію та методики ведення облікового процесу є сама установа. Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено основні положення щодо прав та обов’язків суб’єкта господарювання з ведення обліку. Підприємство може реалізувати свої права щодо: самостійного визначення облікової політики в межах нормативної бази, вибору організаційної форми та форми облікової реєстрації, розробки моделі системи внутрішньогосподарського обліку, утворення схеми документообігу, вибору способу обробки та фіксації інформації тощо. Разом з тим необхідність побудови управлінського обліку вимагає від підприємства розробки внутрішніх документів й внутрішнього організаційного регламентування.

З обліком розвитку інформаційних технологій найбільш оптимальною формою організації нормативного забезпечення економічної діяльності підприємств можуть стати нормативно-технічні бібліотеки у вигляді організованих за певними правилами й оснащених сучасними технічними засобами електронних баз даних. Ідеї й підходи до створення "електронних бібліотек" у теперішній час починають стійко входити в арсенал сучасних інформаційних технологій. Якими повинні бути "електронні бібліотеки" підприємств, як вони повинні формуватися, як обслуговувати на їхній основі користувачів, як вони повинні "вбудовуватися" в існуючі й проектовані інформаційні системи підприємств буде розкрито впродовж викладення матеріалу посібнику.