
- •1 Предмет і методи дисципліни
- •2 Загальні відомості про будову землі
- •3 Будова гірських порід
- •3.1 Загальна систематика гірських порід
- •3.2 Петрографічні особливості будови гірських порід
- •3.3 Неоднорідність гірських порід
- •4 Пластові Флюїди
- •4.1 Загальна характеристика пластових флюїдів
- •4.2 Фізичні властивості пластових флюїдів
- •4.3 Молекулярно-поверхневі явища в пористому
- •5 Елементи механіки суцільних середовищ
- •5.1 Напруження і деформації суцільних середовищ
- •5.2 Основні рівняння механіки суцільних середовищ
- •5.3 Математична постановка задачі механіки
- •5.4 Рівняння напружено-деформованого стану
- •5.5 Теорії міцності
- •5.6 Основні поняття теорії фільтрації
- •6 Фізичні властивості гірських порід
- •6.1 Класифікація фізичних властивостей
- •6.2 Гравітаційні властивості
- •6.3 Механічні властивості
- •7 Напружений стан гірських порід в умовах природного залягання
- •8 Напружений стан гірських порід довкола бурової свердловини
- •8.1 Механізм проявлення гірського тиску
- •8.2 Термічні напруження в гірських породах
- •8.3 Гідродинамічні коливання тиску
- •8.4 Умови стійкості стінок свердловини
- •8.5 Гідророзрив пласта
- •8.6 Вплив свердловини на деформування гірських
- •8.7 Прояв в’язкісних властивостей гірських порід
3 Будова гірських порід
3.1 Загальна систематика гірських порід
Гірські породи в залежності від геологічних процесів, в результаті яких вони утворилися, розділяють на три генетичні групи:
магматичні або вивержені;
осадові;
метаморфічні.
Магматичні гірські породи утворились внаслідок застигання розплавленої речовини (магми) як під товщею уже сформованих порід (інтрузивні породи), так і на її поверхні або на дні водойм (ефузивні породи). Магматичні породи є первинними і не зазнали суттєвих змін з моменту їх утворення.
Характерними представниками магматичних порід є базальти, граніти, габро, діорити тощо.
Осадові гірські породи утворились у верхній частині земної кори в результаті руйнування і повторного відкладення раніше утворених порід, осідання продуктів життєдіяльності чи випадання різних речовин із розчинів. Осадові гірські породи можуть складатися одночасно з трьох складових частин: уламків мінералів і гірських порід як продуктів руйнування; залишків живих організмів і органічних речовин; мінералів, що утворились хімічним способом на різних стадіях формування породи.
За М.С. Шведовим осадові гірські породи поділяють на уламкові, хемогенні, органогенні, глинисті та змішаного походження.
Представниками осадових порід є пісковики, гіпси, вапняки, глини, алевроліти, аргіліти, ангідрити та ін.
Метаморфічні гірські породи утворились в надрах земної кори в результаті хімічних перетворень при високих температурах і тисках. Їх поділяють на ортопороди (утворені із магматичних порід) і парапороди (сформовані з осадових порід).
Найпоширенішими метаморфічними породами є кварцити, мармури, сланці, гнейси, філіти.
В нафтогазовій механіці гірські породи складають інтерес насамперед з точки зору їх міцності і здатності деформуватися під дією зовнішніх сил, а також механічного впливу їх мас на суміжні товщі порід в умовах природного залягання. Тому гірські породи класифікують не тільки за генезисом, а й за характером зв’язків між твердими частинами, з яких складаються породи. За цією ознакою слід виділити IV класи порід.
І Тверді. Породи, в яких мінеральні частини зв’язані між собою жорсткими зв’язками, які забезпечують збереження форми. До них відносять магматичні, осадові та метаморфічні породи.
В цьому класі зазвичай виділяють дві групи порід: скельні і напівскельні гірські породи.
До скельних відносять міцні породи зі структурними кристалізаційними або пружними аморфними зв’язками. У таких породах при насиченні їх водою сили зчеплення практично не змінюються.
Прикладом скельних порід є граніти, базальти, діабази, гнейси, міцні пісковики та вапняки.
До напівскельних порід відносять зцементовані породи, в яких наряду з жорсткими суттєво проявляються і пластичні зв’язки. При насиченні таких порід водою, сили зчеплення, як правило, суттєво зменшуються або й зовсім зникають.
Прикладами напівскельних гірських порід є слабо зцементовані пісковики, слабі вапняки, доломіти, мергелі, піщані і глинисті сланці, аргіліти і алевроліти.
ІІ Пластичні або зв’язні. В породах цього класу тверді мінеральні частини зв’язані водно-колоїдними зв’язками, переважно через тонкі плівки води, що огортають частини. Залежно від насиченості цих порід водою змінюється їх пластичність.
Прикладами пластичних порід є глини і слабкі глинисті сланці, суглинки, боксити.
ІІІ Окремозернисті , сипучі або розпушені. В цих породах зв’язків між мінеральними частинами немає, або вони мізерні, тобто вони є простими механічними сумішами частин кількох або одного мінералу чи уламків твердих порід.
Прикладами сипучих порід є піски, гравійно-галькові відклади, штучні відвали порід. В цьому класі виділяють піщані і крупно уламкові породи.
ІV Текучі. В породах цього класу мінеральні частини розділені водою, тобто здатні переміщатися разом з водою, що їх насичує.
Прикладами таких порід є насичені водою пісковики ( пливуни), насичені водою глини або суглинки.
Найбільший об’єм всіх гірських порід припадає на тверді породи. Родовища корисних копалин знаходяться, в основному, в товщі осадових порід. Тому вивчення властивостей осадових порід і є предметом механіки гірських порід. Надалі означенням “ гірські породи ” будемо називати осадові гірські породи.