Пмд при хімічних опіках

Ці опіки виникають при попаданні на шкіру і слизові оболонки кислот, лугів, інших хімічно активних речовин. Пухирі виникають рідко, так як ці опіки в більшості бувають ІІІ – ІУ ступеню.

При опіках концентрованими кислотами виникає коагуляційний струп,

при опікові концентрованими лугами – колікваційний некроз.

Необхідні засоби: кран з бігучою водою стер. перев’язув. матеріал стерильний (пінцет) бинт

рослинна олія розчин соди 2% р-н оцтової кислоти 2% р-н лимонної кислоти 2%. сульфат міді. 5%

2шприці, протишокові засоби засоби для знеболення система для інфузії.

Послідовність дій:

1. Терміново припинити дію ушкоджуючого фактору – видалити та нейтралізувати хімічну речовину

• якщо в ділянці ураження одяг - то його обережно зняти або розрізати не доторкаючись здорової шкіри.

• промити уражену ділянку струменем води 20-30 хв.

• нейтралізувати речовину, якщо відомо, що викликало опік.

Кислоту нейтралізують промиванням 2% розчином гідрокарбонату натрію.

Луг - 1-2% розчином оцтової або лимонної кислоти.

• при опіку сірчаною кислотою і негашеним вапном водою змивати не можна, так як під дією води виділяється тепло, що може спричинити додатковий термічний опік. Сірчану кислоту треба змивати 2% розчином соди, а негашене вапно знімають тампоном змоченим рослинною олією.

• фосфор, напалм горять на шкірі викликаючи термохімічні опіки, а при гасінні невеликими порціями води розгоряються сильніше тому:

напалм гасити сирою землею, піском, глиною,

фосфор – зануренням у воду і видаляти частини фосфору пінцетом під водою, потім накласти пов’язку з 5% розчином сульфату міді.

2. На уражену ділянку накласти суху пов’язку або змочену розчином антагоністу. Прифіксувати.

3. Попередньо визначити площу опіку.

4. Знеболити.

5. Транспортувати потерпілого в опіковий центр.

6. Коли опік значний – більше 10% - то негайно почати проводити протишокову терапію (див. алгоритм “Термічні опіки”)

Пмд при відмороженні

Відмороження – ушкодження тканин в результаті дії низьких температур. Сприяючими факторами є сп’яніння, хвороба, крововтрата, мокрий одяг, тісне взуття, зморення , голод, вітер.

При ураженні виділяють 2 періоди: дореактивний і реактивний.

Розрізняють ІV ступені відмороження (як опіки), але ступінь можна визначити тільки через кілька днів (так як це дореактивний період).

Необхідні засоби: таз з водою 18-20* гаряча вода спирт 33% рушник

вовняна тканина стер. гумові рукавички сухі шкарпетки (рукавички), ковдра. і т.п. гарячі напої

шприці, голки, спирт. лікарські засоби: папаверин, дибазол, еуфілін, нікотинова кислота, ана льгін

Послідовність дій:

1. Потерпілого завести (занести) в тепле приміщення.

2. Оцінити стан потерпілого – виміряти АТ, пульс, Т- тіла.

3. Зігріти відморожену частину тіла для відновлення мікроциркуляції:

Заборонено: розтирати снігом, змазувати жиром, йодом і прикладати грілку на голу шкіру.

• Не слід намагатись швидко зігрівати відморожені тканини.

І спосіб:

3.1 Розтерти ушкоджену частину рукою в стерильній гумовій рукавичці, якщо немає порушення цілісності шкіри.

3.2 Розтирати шкіру 30% етиловим спиртом (горілкою).

3.3.Накласти термоізолюючу пов’язку (по типу компресу).

ІІ спосіб:

3.1 Якщо це кінцівки – то краще помістити їх в ванночку з водою кімнатної температури, а потім поступово додавати гарячу воду до загальної температури 38-40⁰ на протязі 20-30 хв. Одночасно в воді робити масаж уражених ділянок від периферії до центру.

3.2. Розтерти кінцівки вовняною тканиною, рукою в стерильній гумовій рукавичці, якщо немає порушення цілісності шкіри. Обробити шкіру 30% спиртом (горілкою). Одягти теплі чисті шкарпетки чи рукавиці, додатково ще утеплити.

• При відмороженні вушних раковин, носа, щік – їх розтерти теплою рукою , або тканиною до почервоніння з 33% етиловим спиртом. Накласти теплоізоляційну пов’язку (типу компрес).

• В польових умовах можна використати джерела тепла – вогнище, грілки, або заховати уражену кисть у пахвову ділянку, на живіт потерпілого або того хто надає допомогу.

4. Якщо є порушення цілісності шкіри – то накласти суху асептичну пов’язку, а зверху – утеплити.

5. Дати гарячі напої (чай кава).

6. Доцільно ввести препарати, що покращують мікроциркуляцію:

папаверин, дибазол, еуфілін, нікотинову кислоту (коли АТ в нормі).

7. Знеболити адекватно силі болю, при вираженому болю – показані наркотичні анальгетики з димедролом..

8. Транспортувати потерпілого в опікове відділення, якщо уражена ділянка залишилась блідою і холодною і при цьому посилився біль, що свідчить про глибоке ураження.

• Коли біль, що виник при відігріванні – стих, пальці стали звичайного кольору, залишився незначний набряк, чутливість відновилась – то кінцівку протерти спиртом 33%, закутати і рекомендувати потерпілому звернутись амбулаторно до хірурга.

ПМД при загальному переохолодженні чи замерзанні

Необхідні засоби: ванна з водою, гаряча вода, спирт 33%, рушник,

вовняна тканина, стер. гумові рукавички, сухі шкарпетки (рукавички), ковдра. і т.п., гарячі напої,

шприці, голки, спирт, лікарські засоби: кофеїн папавериндибазол, еуфілін, нікотинова кислота, ана льгін.

Послідовність дій:

1. Потерпілого, завести (занести) в тепле приміщення. Зняти мокрий одяг

2. Оцінити стан потерпілого – виміряти АТ, температуру тіло .

3. Зігріти потерпілого:

• помістити потерпілого в ванну, температура води 34-35⁰ і поступово довести температуру води до 38-40⁰ добавлянням гарячої води. Одночасно проводити масаж всього тіла.

• Дати гарячі напої (чай, каву).

• Закутати потерпілого в ковдри, покласти грілки. Весь час контролювати стан потерпілого.

4. Ввести 1мл розчину кофеїну.

5. При неможливості виконати ванну – потерпілого розтерти сухою вовняною тканиною і ввести в\в розчин глюкози 40% - 40-60мл, підігрітий до 37*

6. Пам’ятай, що під час зігрівання потерпілого зі значним обмороженням може виникнути шок. В такому випадку проводити протишокову терапію і реанімаційні заходи при необхідності.

7. Транспортувати потерпілого в опікове відділення обов’язково в машині і закутаного в ковдри.

Профілактика відморожень полягає в:

• змазування обличчя вазеліном, жиром під час сильних морозів і з вітром,

• користуватись просторим, сухим взуттям,

• для довгого перебування на морозі (наприклад, змагання і т.п.) - тепло вдягатися, ховати вуха під шапку, ніс – періодично в шарф, руки - в рукавиці,

• брати з собою гарячі напої.

5